Житомирян звільнятимуть за 5-хвилинне запізнення на роботу, або Які наслідки матиме новітня реформа Трудового кодексу України

Ні, це не цілковитий абсурд. Такі речі є чітко прописаними в тексті нового законопроєкту Кабінету Міністрів України стосовно змін чинного Трудового кодексу нашої держави. До речі,  детальніше новітній ряд змін робочих норм на власній сторінці у Facebook прокоментував сам міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов.

Не встиг вчасно прийти на робоче місце? З речами на вихід!

До сьогодні роботодавець міг звільнити свого працівника лише у трьох випадках: за згодою обох сторін, за нехтування людиною виконанням своїх посадових обов`язків або ж тригодинний прогул свого робочого часу без встановлення на те поважної причини. А в новій редакції Кодексу буде прибрано поняття «тригодинного прогулу» та замінить його наступне формулювання: «можливе звільнення працівника у зв`язку з втратою довіри до нього» та «за відсутність на роботі без встановлення на те поважної причини». Своєю чергою юристи вважають, що така норма дозволить роботодавцям звільнити співробітника мало не за п'ятихвилинне запізнення на роботу.

З роботи звільнять, але добре заплатять

Коли українці обурилися щодо попереднього пункту, Тимофій Милованов почав заспокоювати людей, та заявив, що такі речі будуть компенсовані людям з точки зору виплати їм додаткових грошей у формі компенсації за втрачене робоче місце.

«Кілька статей в ЗМІ поширюють інформацію, що тепер роботодавець має право звільнити працівника за власною ініціативою. І пишуть, що це погано. Але забувають сказати, що сьогодні роботодавець теж може те саме. І що за новим законопроєктом роботодавець має заплатити робітнику за таке звільнення компенсацію. І нарешті, що така компенсації буде в рази більше, ніж те, що платять сьогодні», – повідомив пан міністр у Facebook.

Не будеш виконувати розпорядження шефа – підеш геть!

На жаль, новий Кодекс передбачає можливість звільняти працівника навіть за відмову від виконання розпоряджень роботодавця, навіть якщо це не входить до трудових обов'язків працівника. Зокрема, в цьому законопроєкті, що по суті, є «доповненням» до чинного Кодексу законів про працю України, ця норма сформульована таким чином, що порушення трудового договору та невиконання розпоряджень роботодавця, згадуються окремо одне від одного. З формулювання випливає, що це в майбутньому може постати, як дві  самостійні умови для звільнення. При цьому не обов'язково, щоб таке розпорядження було пов'язане з трудовими обов'язками. Звісно, є дуже низька ймовірність того, що роботодавець буде змушувати працівників виконувати завдання, що не випливають з його трудової функції, але зауважимо знову – новий проєкт зовсім не регулює це питання, а отже, і не захищає працівника.

Займали вищі посади? Так швидко вас не відпустять…

До 2020 року процедура звільнення була стабільною: повідомляєш керівництво про своє звільнення і починаєш відпрацьовувати обов`язкові 2 тижні, допоки на ваше вакантне місце не знайдуть іншого кандидата. Так ось за інновацією Кабміну, вищому керівництву структури дозволяється за згодою сторін обмежити право 2-тижневого звільнення керівного складу. І аргументує такі зміни уряд тим, що «надто різкий» ухід може спровокувати занепад підприємства.

«На мою думку, це дуже раціональна норма. Раптове звільнення керівництва підприємства може знищити саме підприємство», – коментує пан Милованов.

Ірина Хоцька

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.