Житомир і космос: невідомий пам'ятник Юрію Гагаріну та житомирянин – засновник космічної медицини

За рішенням 65-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (пункт 50 порядку денного – Міжнародне співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях), на зустрічі 7 квітня 2011 року, 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос, який щорічно відзначається на міжнародному рівні. Дата приурочена до першого польоту людини в космос, який здійснив Ю. А. Гагарін на космічному кораблі «Восток-1» 12 квітня 1961 року.

Житомир також бере участь у святкуванні, бо є космічним містом і став відомим всьому світові, тому що тут народився творець космічної техніки Сергій Павлович Корольов. Також у місті є музей космонавтики імені Сергія Корольова. Але мало хто здогадується, що наше місто пов'язане з космосом не тільки постаттю великого вченого, який зміг реалізувати польоти за межі атмосфери Землі.

Вже багато років на території Житомирського обласного центру зайнятості по вулиці Київській, 83 стоїть пам'ятник першопрохідцю космічного простору Юрію Олексійовичу Гагаріну. З'явився він там у 90-х роках за ініціативи керівництва закладу, і з того часу щороку 12 квітня до нього містяни приносять квіти. У Житомирі до сьогодні живуть люди, які працювали на Байконурі та бачили запуски перших ракет. Саме вони започаткували таку традицію – спочатку покладають офіційно квіти до пам'ятника С.П. Корольову перед облдержадміністрацією, потім їдуть до музею космонавтики, а коли стихають офіційні заходи, приїжджають до пам'ятника Юрію Гагаріну. Дуже небагато житомирян знають про нього – може, саме тому він і вцілів у бурхливі перші роки незалежності.

Є ще одна людина, яка пов’язала Житомир з космосом. У селі Голодьки, нині Мирославка, Бердичівського району народився у 1933 році основоположник космічної медицини Микола Володимирович Улятовський.

Лейтенант медичної служби Микола Улятовський, курсант 5 курсу військово-медичного факультету Саратовського медінституту, 1955 рік. Фото з особистого архіву В. В. Улятовського

Микола відмінно вчився у школі й виявляв неабиякі математичні здібності. Як вони стали в нагоді йому потім! А крім того, ще й брав участь у художній самодіяльності. Танцювальний ансамбль, в якому займався Микола, постійно займав перші місця в районі. Як усі діти, спочатку мріяв стати льотчиком, але вступив до Вінницького медичного інституту, де провчився чотири роки. Потім ще два роки навчання в Саратовському медінституті на військово-медичному факультеті. І як відмінникові навчання, йому запропонували самому вибрати місце подальшої служби. Микола вибрав НДР, де прослужив сім років, тренуючи льотчиків перед польотами в спеціальній барокамері. Так в житті об'єдналися дві дитячі мрії: військова медицина і польоти в небі.

Проходячи службу в НДР, Микола Володимирович почав займатися дослідженням впливу перевантажень на організм льотчиків. Вивчав і поведінку людини в умовах короткочасної невагомості у вільному польоті на великій висоті. Здатного військлікаря помітили, і він без будь-якої протекції у 1964 році був запрошений на роботу в Центр підготовки космонавтів, який якраз в цей час був організований в Зоряному містечку.

Лікар М. В. Улятовський готується до проведення обертання на центрифузі ЦФ-18 космонавта Валерія Федоровича Биковського в скафандрі. ЦПК, липень 1978 р. Фото з книги «Історія вітчизняної космічної медицини»

Роботі в Центрі підготовки Микола Володимирович і присвятив все життя. Вона приносила справжнє задоволення. Склався дивовижний колектив висококласних фахівців, які розробляли і вивчали нові методи тренування космонавтів.

Швидкий розвиток космонавтики стимулювалося суперництвом за першість зі Сполученими Штатами Америки, і радянський уряд, не економлячи, виділяв величезні гроші на розвиток військово-космічної сфери. Перший у світі політ в космос Юрія Гагаріна запаморочив голову багатьом. Особливо завзяті вже замахувались і на міжпланетні перельоти. Тому гостро постало питання вивчення витривалості людини при перевантаженнях і тривалих польотах в космосі. З цією метою в Зоряному, в Центрі підготовки космонавтів спорудили зроблену в Швеції за колосальну на ті часи суму – 10 млн доларів – центрифугу і створили спеціальну лабораторію з вивчення прискорень. Лабораторію очолив Микола Володимирович Улятовський.

Микола Улятовський брав активну участь у розробці нових методів досліджень, тренувань і створенні фармакологічних препаратів, що підвищують витривалість космонавтів.

Зліва направо: Микола Володимирович Улятовський, льотчики-космонавти, генерали Андріян Ніколаєв і Григорій Береговий. Фото з особистого архіву В. В. Улятовського

Микола Володимирович вийшов на пенсію у 1988 році, але залишився жити в Зоряному. Трохи почало підводити здоров'я, тож щороку їздив лікуватися в санаторій в Сочі. Як зараз би сказали, він був VIP-персоною, і його завжди поселяли одного в кімнаті. Тому коли січневого ранку 2001 року трапився сильний серцевий напад, поруч нікого не виявилося. А дотягнутися до флакона з нітрогліцерином, мабуть, не вистачило сил...

Поховали Миколу Володимировича на кладовищі біля Зоряного містечка. Недалеко від того місця, де він пропрацював більшу частину свого життя.

У 2007 році, на міжнародній конференції, присвяченій проблемам освоєння космосу, ім'я нашого земляка Миколи Улятовського було названо в числі засновників космічної медицини.

 Фотографія знаменитої центрифуги виробництва Швеції вартістю 10 млн доларів у лабораторії прискорень Центру підготовки космонавтів в Зоряному містечку. Завідував лабораторією Микола Улятовський

Руслан Мороз

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.