За комунальні борги українці можуть залишитися без квартири

Станом на кінець минулого року українці заборгували понад 20 мільярдів гривен.

За борги можуть забрати квартиру, машину і телевізор

У типовій багатоповерхівці комунальні рахунки не закриті у кожної п'ятої квартири, при цьому не платять за рахунками далеко не найбідніші мешканці. Українці, за даними Державної служби статистики, заборгували більше 20 мільярдів гривень.

Суми в платіжках зростають з кожним місяцем. Так, у листопаді 2016-го українська родина в середньому віддавала за комунальні послуги 1156 гривень, а вже в грудні ця сума зросла до 1557 гривень. Варто відзначити, що до 70% від суми в платіжках опалення. І більша частина тепла йде на опалення вулиці – Гкал губляться через неутеплені вікна, стіни, вентиляцію. За оцінками Міністерства регіонального розвитку і ЖКГ, 90% всіх багатоповерхівок потрібно термомодернізувати, в середньому це дозволить скоротити втрати ресурсів на 60%, пропорційно скоротяться суми в платіжках за опалення. 

Накопичувати борги за комуналку не варто. Як зазначає юрист Олександр Плохотник, у боржників за рішенням суду можуть заарештувати будь-яке майно, а якщо сума боргу перевищує розмір десяти мінімальних зарплат, виконавча служба має право в рахунок боргу продати на аукціоні єдине житло боржника.

 Олександр Плохотник пояснює: в Україні діє спрощена система стягнення боргів. Будь-який ЖЕК може подати в суд на боржника, після чого рішення буде винесено протягом трьох днів. Судовий наказ про стягнення майна видається без судового засідання та без виклику сторін. Тобто боржник, у якого, наприклад, збираються заарештувати машину, дізнається про це тільки після того, як у будинок нагрянуть судові пристави.

Найчастіше після арешту майна в українців є час для того, щоб погасити заборгованість.

Постачальники послуг подають у суди й заарештовують телевізори, пилососи, мікрохвильові печі, колонки та інше майно несумлінних клієнтів. Купити арештоване майно можна на спеціальному сайті. Тут "з молотка" йдуть не тільки мікрохвильові печі українців, які не змогли погасити борг за опалення, але і квартири, куплені за іпотекою.

Як врятувати нерухомість

Олександр Плохотник зазначає: постачальники послуг завжди зацікавлені вирішити проблему без суду, наприклад, оформивши договір реструктуризації боргу. "На моїй практиці випадків відчуження квартири не було. Якщо вже потрапили в таку ситуацію, борг перевищує 10 мінімалок, тобто більше 32 тисяч гривень, потрібно обов'язково укласти договір реструктуризації та виплачувати поетапно", – радить юрист.

При цьому строк позовної давності за такими боргами – три роки, тобто стягнути можуть тільки суму, накопичену за 36 місяців. Борг, каже юрист, не заважає українцям оформити субсидію або скористатися постановою Кабміну про розстрочення платежів за опалення. 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.