З жінкою про «нежіноче»: полювання, браконьєри і любов до тварин у житті мисливствознавця Людмили Союк

Полювання і все, що з ним пов’язано, завжди вважалося суто чоловічою прерогативою. Однак в Україні таки є єдина жінка-мисливствознавець Людмила Союк, котра працює на Житомирщині провідним мисливствознавцем Овруцького району у державному підприємстві «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство».

– «20»: Що означає професія «мисливствознавець»?

– Є мисливствознавці при лісгоспах, при мисливських господарствах, а я працюю районним мисливствознавцем. До моїх обов’язків входить контроль за діяльністю користувачів мисливських угідь щодо відповідної їх експлуатації, проведення обліку чисельності мисливських звірів і птахів, маю здійснювати заходи з боротьбі з браконьєрством, а також проводити роз’яснювальну роботу серед мисливців щодо здійснення полювання.

– «20»: Ви – єдина в Україні жінка-мисливствознавець. Чому саме ця професія і як ви до неї прийшли?

– Як обрала – не знаю (посміхається). До того працювала в лісгоспі інженером лісового господарства, потім перейшла до екологічної інспекції. Згодом запропонували цю роботу. Спочатку питала: «Що я там буду робити? Я ж нічого не знаю», але відповіли: «Дізнаєшся». І все. Перший час підтримували і директор, і головний лісничий, а потім – втягнулася, звикла. Тепер мене туди вже тягне. Ось якщо не поїду до лісу, не походжу, не подивлюся, як там ці звірі бігають – відчуваю, що чогось не вистачає.

– 20»: Що у вашій роботі найцікавіше?

– Найбільше мені подобається спостерігати за тваринами, особливо – у період шлюбних ігор. Наприклад, тетеруки чи глухарі – здавалося б, звичайні пташки, але скільки захвату і запалу! У них це дуже гарно відбувається.

Того року вперше побачила, як відбуваються «залицяння» у лосів. У них, на відміну від інших тварин, це відбувається восени. Теж дуже цікаво спостерігатися, як самці борються за право бути з самкою.

– «20»: А що в роботі найскладніше?

– Уже, мабуть, нічого (сміється). За цей час було вже різне, до всього звикла.

– «20»: Як взагалі має проходити полювання згідно з нормами і як організовується цей процес?

– Відповідно до статті 19 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» воно проводиться у встановлені строки на різні види мисливських тварин. Полювання буває індивідуальне і колективне. Якщо колективне – дозволяється до 20 мисливців (включаючи нагоничів). Нагоничі – це люди, робота яких полягає в тому щоб загнати звірів на «номери» – місця, де стоять мисливці. Нагоничі працюють з собаками. Індивідуальне полювання – полювання одного мисливця в супроводі єгеря, при цьому з собою дозволяється  брати собак.

– «20»: Чи є нормативи, скільки можна вполювати звірів за одне полювання?

– Є. І при колективному, і при індивідуальному полюванні видається ліцензія, яка дійсна один світловий день та дозволяє добути одну мисливську тварину. Щоб отримати ліцензії, кожне мисливське господарство у січні проводить облік диких тварин, обраховують кількість мисливських тварин та складають проект ліміту використання мисливських видів тварин на наступний сезон полювання. Проект ліміту подається на затвердження до Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства. Також у кожному мисливському господарстві готується наказ на полювання, в якому прописується, коли й на який вид мисливських тварин дозволяється полювати.

– «20»: Як розповсюджене в області таке поняття як браконьєрство і як з ними борються?

– Знаєте, як то кажуть: не ми стережемо браконьєрів, а вони – нас. Випадки є, але сказати, що їх дуже багато – не можу. Для того щоб не виникало випадків браконьєрства, потрібно проводити заходи з охорони мисливських угідь. На території району постійно проводяться рейди боротьби з браконьєрством. До проведення рейдів залучаємо працівників поліції та прикордонної служби.

– «20»: За ким найчастіше полюють браконьєри?

– Заєць, козуля, кабан, лось, куниця та борсук.

– «20»: Чим відрізняється мисливець без документів від браконьєра?

– Це те саме. Мисливець, який йде без дозвільних документів на полювання (посвідчення мисливця, контрольної картки обліку добутої дичини, дозволів на добування тварин (ліцензії, відстрільної картки), в заборонений час для полювання ) і є порушником.

– «20»: Яка відповідальність передбачається за порушення правил полювання?

– Порушення встановлених правил тягне за собою попередження або накладення штрафу від 6 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від 30 до 90 неоподатковуваних мінімумів.

Повторне порушення правил полювання тягне за собою штраф у розмірі від 60 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і незаконно впольованих тварин і птахів (чи без такої).

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.