Ювілей виявився із «гірчинкою», або про те, чому ми не можемо досягти свого «героїчного ідеалу»

Липень 2017-го року у Житомирі мав бути по-особливому святковим та урочистим. Як-не-як, але саме 21 липня цього року і саме у Житомирі мали відбутися заходи із вшанування поета, науковця, видатного патріота і громадського діяча Олега Олександровича Ольжича (Кандиби).

 

Ювілей виявився із «гірчинкою», або про те, чому  ми не можемо досягти свого «героїчного ідеалу»

Якось так дивно виходить, що вулиця, на якій стояв будинок, де народився Олег Ольжич, вже давно має його ім’я і загалом житомиряни звикли до назви «вулиця Ольжича», але про самого Ольжича у Житомирі знають небагато.

Річ у тім, що у Житомирі Олег Ольжич прожив лише перші свої два роки. Подальша його доля пов’язана зі столицею України, де сім’я поета Олександра Олеся проживала до часу буремних років Української революції 1917- 1920-х років. Вдруге Олег Ольжич прибув до Житомира у липні 1941 року, як один із провідників мельниківської «частини» Організації Українських Націоналістів (ОУН). Тут, у Житомирі , за його участі розпочався випуск газети «Українське слово», редакція якої вже у вересні 1941 року переїхала до Києва. Власне кажучи, до 1942 року, коли у Києві розпочалися повальні арешти членів ОУН, Олег Ольжич мешкав там. Потім він перейшов на нелегальний стан і аж до свого арешту у 1944 році перебував у підпіллі. В Україні за радянських часів згадувати про Олега Ольжича було не прийнято. Звісно, його гучно не вносили до когорти «зрадників та запроданців», як це робилося щодо С.Бандери, А.Мельника, Я.Стецька, Р.Шухевича чи А.Коновальця. Але згадувати про Ольжича було все ж таки небезпечно. Вже на зорі відновлення незалежності Української держави у Житомирі  на честь Олега Ольжича було названу вулицю, а ближче до столітнього ювілею на його честь у Житомирі назвали обласну наукову бібліотеку. Тоді якраз і почалася тривала епопея із пам’ятником Олегу Ольжичу, який спочатку думали встановити біля приміщення вищезгаданої бібліотеки, але згодом місце для пам’ятника знайшлося у сквері на розі вулиць Ольжича та Перемоги.

Новий етап та нові спроби більш потужного вшанування Олега Ольжича у нашому місті розпочалися після завершення Революції Гідності. Тоді в Україні розпочалася війна за Донбас, у Житомирі не згасали патріотичні настрої, тому влітку 2014 року під час церемонії покладання квітів до меморіальної дошки Олегові Ольжичу було сказано і про можливу появу його музею у Житомирі. Втім, якщо по порядку, то не завадило б сказати, що меморіальна дошка на честь Олега Ольжича з’явилася на теперішньому місці за дуже цікавих обставин. Свого часу, на початку 90-х років, меморіальну дошку на честь Олега Ольжича було встановлено на будівлі Покровської церкви (на житомирському Подолі), де хрестили малого Олега Кандибу. Однак у 2011 році, коли влада перейшла у, здавалося, «вічне» панування Партії регіонів, хтось розбив дошку із зображенням Ольжича та надписом на ній. А відновлену меморіальну дошку встановили чомусь не на стіні Покровської церкви, а на будинку, що стояв на розі вулиць Перемоги та Ольжича. З того часу усі заходи, приурочені до вшанування пам’яті великого Патріота, відбувалися саме тут, на розі вулиць Перемоги та Ольжича. Щоправда, навпроти, у сквері залишався пам’ятник «герою(?) громадянської війни» Олександру Пархоменку, який було знесено у 2014 році. Відтоді у Житомирі заговорили про пам’ятник Олегу Ольжичу у сквері біля колишнього магазину «Каштан».

Реалізація «проекту» розпочалася вже 2016 - го року, коли у Житомирі ледь не одночасно провели два конкурси. Перший стосувався будівельно-впорядкувальних робіт у сквері, який потребував серйозного реставраційного втручання. А другий конкурс стосувався якраз пам’ятника Олегу Ольжичу. Звісно, передбачалося, що обидва конкурси будуть «приурочені» до чергової ювілейної дати – до 110-ї річниці із дня народження Олега Ольжича. Тобто, вже у липні 2017-го передбачалося, що житомиряни та гості нашого міста побачать оновлений, чи, навіть відреставрований сквер, окрасою якого стане пам’ятник Олегу Ольжичу. Проте, ні скверу, ні пам’ятника до 110-ї річниці від дня народження великого Патріота і не менш видатного нашого земляка, у Житомирі не з’явилося. Із невідомих причин реконструкція та будівельні роботи у сквері затягнулися ледь не на рік, хоча торік фірма «Скефалд», яка виграла тендер на відновлення скверу, обіцяла завершити передбачені проектом роботи до 31 грудня 2016 року.

Сьогодні, у липні 2017-го, будівельні роботи у сквері тривають, а житомирська міська влада «посунула» терміни відкриття оновленого скверу аж на 24 серпня. Навіть ідеологічне підґрунтя під перенесення дати відкриття скверу сьогодні знайшли: мовляв, Ольжич найбільше порадів би незалежності України, а тому відкриття скверу у день головного державного свята України – це знаковий символ. Звісно, із цим можна погодитися, хоча не можна погоджуватися із безгосподарністю, нехлюйством і безпорадністю місцевої влади у ситуаціях із переможцями всіляких тендерів, які потім взагалі не збираються дотримуватися взятих на себе зобов’язань. У Житомирі сквер на розі вулиць Ольжича та Перемоги у цьому стосунку вже здобув трохи скандальної слави, оскільки правоохоронці із приводу його реконструкції вдалися до слідчих дій та навіть обшукали кабінет одного із заступників Житомирського міського голови.

Ще сумнішою виглядає сьогодні перспектива появи у Житомирі пам’ятника Олегу Ольжичу. Завдяки старанням міської архітектури, яку тривалий час очолювала «зірковий архітектор» Євгенія Черкасова, творча група житомирських митців, яка мала працювати над втіленням архітектурно-меморіального ансамблю у сквері на розі вулиць Ольжича – Перемоги, розсипалась. Авторські права на виготовлення пам’ятника Олегу Ольжичу житомирський скульптор Василь Фещенко передав підприємцю із Івано-Франківська. Туди ж пішли і гроші (500 тисяч гривень) на виготовлення пам’ ятника Олегу Ольжичу. Кошти були перераховані ще у травні, але до липня пам’ятник у Житомирі так і не з’явився. Досі невідомо, коли він з’явиться і чи з’явиться взагалі. Річ у тім, що скульптор Василь Фещенко не погоджується із тією версією скульптури, яку нещодавно виготовили у Львові. Втім, скульптурні вподобання можна буде за певний час узгодити, але невідомо, хто і яким чином «бачить» архітектурне вирішення композиції пам’ятника у сквері. Житомирський архітектор Валерій Головатенко, який зазвичай працює у «парі» із В.І.Фещенком, виявився у ситуації з пам’ятником Олегу Ольжичу «не при ділах». Таким чином ситуація із встановленням пам’ятника у Житомирі зависла у стані невизначеності. Якщо сквер буде готовий до Дня Незалежності (24 серпня 2017 року), то пам’ятник житомиряни побачать у кращому разі лише на День міста. Ще більш ймовірніша дата його появи на Покрову, тобто – до 14 жовтня 2017-го року.

Щоб там не казали і як гучно не намагалися відзначити 110-ту річницю від дня народження Олега Ольжича, але свято і ювілейні заходи проходили далеко не у святковому настрої. Зібрання трьох десятків активістів біля занедбаної території навколо будинку із меморіальною дошкою Олегу Ольжичу, літературні вечори в обласній бібліотеці та у Будинку української культури не змогли позбавитися тяжкого чи навіть гіркого відчуття. Згадуючи поезії Олега Ольжича, вчитуючись у рядки його полум’яної публіцистики, не можна не згадати слова про те, що «віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться уже ніяких фізичних ударів». Виходячи із нинішньої ситуації, яку не варто аж занадто гіперболізувати, доводиться визнати, що віднайти свій «героїчний життєвий ідеал» ми поки що не змогли. Інакше неподобства, свідками яких житомиряни стали у ситуації зі сквером та пам’ятником Олегу Ольжичу, у нас не виникали б. Принаймні, суспільство та громада міста вже давно дали б відповідну оцінку тому, що відбувалося у Житомирі навколо реконструкції скверу біля пам’ятника Тарасу Шевченку, спорудження комплексу Героям Небесної сотні та облаштування скверу із пам’ятником Олегу Ольжичу. Гірко, але у Житомирі досі цього не сталося.

Микола Корзун

Коментарі
16:55 Що подивитися на вихідних 16:20 Святкуйте День молоді в Житомирі 16:00 Перший день війни: як це було 15:52 Реконструкція скверу на розі вулиць Лятошинського та Небесної сотні: презентація проекту у 5 млн грн 15:45 Суд у справі нападу на житомирського журналіста вже десятий раз переноситься. ВІДЕО play_circle_filled 15:40 Житомиряни вшанували пам'ять жертв загиблих в роки війни 15:20 В Олевському районі ліквідували пожежу сухої трави, що загрожувала житловому сектору 15:05 Фотофакт: на вулиці Грушевського невідомі руйнують асфальт 14:44 Нова концепція розвитку екстреної допомоги 14:16 У Житомирі відбувся футбольний турнір пам`яті загиблого в зоні проведення ООС Дмитра Рудя 14:00 31 юний спортсмен Житомирщини навчатиметься на спортивному відділенні у ліцеї для обдарованих дітей 12:44 Житомиряни вшанували пам'ять жертв війни 12:19 Колишня військова планує відкрити «Дім ветеранів» у Житомирі

На календарі знову 22-е червня.

Національний проект «Нові лідери» продовжує відкривати цікаві ідеї цікавих людей.

Інформація щодо якості води відкритих водойм у місцях масового відпочинку по області.

Мін’юст удосконалив норму законопроекту №8296 щодо виїзду за кордон дитини, яка проживає в неповній родині.

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up