На жаль, ніхто не вічний. Безсмертна лише пам`ять про померлого. Але часто-густо окрім спогадів нам залишаються і матеріальні цінності, які небіжчик нажив ще за життя.
Сьогодні перед нами стоїть завдання: навчитися приймати спадщину правильно за всіма вимогами чинного законодавства України.
Для початку, що необхідно зробити потенційним спадкоємцям, це, звичайно, звернутися до нотаріуса, який буде вести справу про спадщину. Зазвичай перед смертю люди розповідають своїм близьким про те, у якого саме нотаріуса лежить заповіт. У такому випадку жодних проблем з пошуком паперів не виникне, але раптом небіжчик не розповів про місцезнаходження заповіту або ж не встиг скласти заповіт, – варто просто звернутися до будь-якого нотаріуса, який візьметься вести вашу справу.
Причому радимо піти до відповідальної особи якомога швидше, через те, що спадщину потрібно прийняти вчасно, в певний термін. Зазначимо, що часу обмаль – надається лише 6 місяців на те, щоб прийти до нотаріуса. А от усі спадкоємці, які звернулися до нотаріальної контори, повинні будуть подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо серед спадкоємців є частково недієздатні або неповнолітні діти, заяву за них повинні написати поручителі (батьки або ж опікуни – авт.).
Стосовно цієї теми ми поспілкувалися з місцевою юристкою Тетяною Плаксій, яка детально розповіла про декілька способів прийняття спадщини відповідно до Цивільного кодексу України.
«Тут маємо декілька способів. Перший – за заявою. Підходить тим людям, які проживали під одним дахом разом з померлим. Тобто, спадкодавець прийшов до нотаріальної контори та повідомив про факт смерті своєї близької людини і одразу тим самим заявив про фактичний вступ у володіння та формальне прийняття спадщини шляхом оформлення відповідної заяви. Другий спосіб – фактичний. Що воно представляє собою? Це саме той випадок, коли один із спадкоємців відмовиться від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця. Приміром, на вашу користь. Така дія буде вважається прийняттям спадщини», – розповідає пані Тетяна.
Згідно зі ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкування за законом здійснюється у випадку, коли людина не склала заповіту перед смертю. Тоді спадкування буде проводитися згідно встановленої законом черги. Де перша черга – діти, чоловік/дружина, батьки; друга черга: рідні брати та сестри, баба та дід як з боку матері, так і з боку батька; третя черга: рідний дядько/тітка; четверта черга: особи, які проживали із померлим не менше ніж п’ять останнії років разом.
Але не все так просто. Про нюанси чергового спадкування детально розповіла Тетяна Плаксій.
«Нюанс перший. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування лише у разі відсутності спадкоємців попередньої черги. Простішими словами: "більша за порядковим номером черга" отримує право на майно тільки тоді, коли нікого із "меншої" немає», – зауважує пані Плаксій.
Так. Спадкоємці мають право на відмову від прийняття спадщини. Причому як у випадку спадкування за законом, так і за заповітом. Для цього лише потрібно написати у нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини, що подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Ні. Прийняття і відмова від прийняття спадщини може стосуватися лише всього спадкового майна. У юридичній термінології не існує такого поняття, як «частина». Запам`ятайте, що спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Людина, яка прийняла частину спадщини, вважається такою, що прийняла усю спадщину.
Сподіваємося, що наші юридичні поради стануть вам у нагоді. Нехай в майбутньому у вас ніколи не виникає складнощів при оформленні спадщини!
Ірина Хоцька
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер
Читач82
Галина
Галина
Ruslan Antoniuk