У Житомирському гідропарку містяни провели Зиму та зустріли Весну

С самого ранку і до вечора відбулося безліч цікавих заходів. Гості свята мали нагоду відвідати ярмарок та виставку майстрів декоративно-прикладного й  ужиткового мистецтва.

Під час заходу працювали кухарі, яки пригощали гостей свята смачними стравами: варениками,  млинцями та картоплею.

Для гостей виступили із музично-пісенними творами фольклорний ансамбль національного обряду «Родослав», естрадно-духовий оркестр «Сурми Полісся», народний фольклорний колектив «Намисто», вокальний гурт «Черемшина», дует «Забава», фольклорний гурт «Жартівники», окремі виконавці та кавер-гурти.

































Театралізована хода,  традиційне спалення  солом’яного опудала Зими,  що символізує проводи холодів і народження Весни та нового життя, - так житомиряни «прощалися» із зимою в очікуванні весняного тепла.

На завершення ж заходу всі бажаючі насолодилися світловим та фаєр-шоу від театру вогню «Дім Сонця». 

Довідково:

Походження Масниці, або Масляної

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали «проводи зими» та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Ма́сниця, рідше Ма́сляниця, Пу́щення, Сиропу́ст, Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця - традиційне східнослов'янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду. Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Архаїчне свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, хоча й із різними назвами...Християнська церква прив'язала його до тижня напередодні Великого посту...Саме тому свято не має чітко встановленої дати в календарі, а залежить від дати Великодня, яка, як відомо, є змінною.

Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Цей смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.

Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.

Руслан Мороз

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.