Чудово починати розповідати якусь історію, коли вже заздалегідь знаєш про її щасливий кінець. Про одну з таких, що сталась у м. Новоград-Волинський, писалось на початку жовтня. Її фінал – врятоване людське життя, хоча і починалась вона не зовсім позитивно…
То був вихідний день. 18-річний Святослав Мартинюк гуляв містом зі своєю дівчиною та друзями. Позаду був надокучливий навчальний тиждень в коледжі, тому відволіктись від кілометрових конспектів та годинних лекцій було просто необхідно. Вони вже підійшли до місцевого пішохідного мосту через річку Случ. Жартували та сміялись. Атмосферу веселощів розбив характерний звук плескання води. Спочатку здалося, що комусь спало на думку покупатися. Однак уже через кілька секунд почувся пронизливий дитячий плач. Молодь перелякано озирнулася. Але дивитись було мало. Необхідно було діяти. Найкмітливішим був Святослав.
– Лише через декілька днів збагнув, що сталося, – пригадує Святослав Мартинюк. – Тоді ж взагалі був наче на автопілоті. Чимдуж побіг вниз під міст та побачив у воді рожеву курточку, а в ній маленьку крихітку. Таку маленьку, як крапочка… Вона несамовито плакала. Плакала, проте трималась на воді. І це було найголовніше! Течія була не сильною, але вже поступово відносила дитину.
Конкретного плану дій у Святослава не було. Хлопець лише біля берега збагнув, що поки біг, на ходу знімав із себе одяг. Вода вже була досить прохолодною, але сміливець навіть цього не відчув. Більше того – мурахи від холоду не пішли тілом. Він знав, що дно водойми кам’янисте і річка сама по собі не глибока. Святослав мов танк пішов водоймою, не думаючи ні про що окрім як врятувати дитинку. Найбільше, що гріло душу та додавало наснаги те, що малеча плаче, а значить ЖИВА. Вона була практично на середині річки, за метрів 40 від берега.
Спочатку води йому було по коліна, потім по пояс, а згодом і взагалі пливти довелось… Б’ючи ноги об каміння, борючись з течією, він прямував до своєї цілі. Нарешті!!! Захеканий та переповнений адреналіном рятівник вхопив крихітку та притис до себе. Святослав подивився їй в очі та злегка захриплим голосом сказав «Усе добре!!! Я тримаю тебе!» Вона одразу ж заспокоїлась, дивлячись в очі своєму рятівнику. Лиш губа злегка тремтіла… Але дитина довірилась сміливцю та, вхопивши маленькими рученятками його за шию, більше не відпускала.
Зворотній шлях був куди спокійнішим та без паніки. Друзі на березі вже викликали «швидку» та поліцію. Також прибігла і матір дівчинки. Бліда як стіна, вона не могла ні слова зрозуміло вимовити. Можна було розібрати лише те, що доньці два рочки и зовуть її Світланка. Вони гуляли по мосту і маленька впала. На довші допити часу просто не було.
З дитинки швидко зняли мокрий одяг та закутали у куртки, які познімали молодики. За декілька хвилин приїхала «швидка». Світланку відвезли до шпиталю, де лікарі мали надавати їй медичну допомогу. До речі, герой-рятівник від отриманого адреналіну обійшовся навіть без нежитю. Після такого «незапланованого» купання він мокрий та холодний пішов пішки додому. Добре, що проживає недалеко від мосту та ще й вчасно відігрівся у рідних стінах…
За словами лікаря Новоград-Волинської райлікарні Сергія Коваля, дівчинку було госпіталізовано з діагнозом «переохолодження». Дитина сильно тремтіла, адже добряче промокла.
Саме її рожева курточка стала для неї своєрідним парашутом. Завдяки цій курточці вона й трималась на воді. А от на питання – як дівчинка, впавши із 7-метрової висоти у воду та не отримала ніяких травм, – усі просто розводять руками. Метр в сторону – і Світланка могла б розбитись прямісінько об каміння. Напевно у Світланки особливий янгол-охоронець і вихідних днів він не має! Того ж дня, вже під вечір маленьку пацієнтку виписали.
Фахівці Держслужби України з надзвичайних ситуацій не пройшли осторонь такого сміливого вчинку. 18 жовтня в урочистій обстановці у Новоград-Волинському економіко-гуманітарному коледжі, студентом якого є Святослав Мартинюк, за проявлену мужність його було нагороджено грамотою та пам’ятним подарунком. Крім того, рятувальники повідомили, що кандидатуру Святослава обов’язково подаватимуть до участі у Всеукраїнській акції «Герой-рятувальник року». Кращого фіналу цієї історії і не придумаєш.
Павло Франчук,
прес-служба Управління ДСНС
у Житомирській області
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 15 від 17 квітня 2024
Читати номер