Пошуки роботи для учасників АТО нерідко перетворюються на серйозну проблему. Коли вони повертаються з війни, то не звертаються відразу до служби зайнятості – в першу чергу їм потрібна психологічна й медична реабілітація.
Повернувшись з війни, бійці змушені шукати роботу. Одних, доки ті воювали, роботодавці їх звільнили (хоча, відповідно до законодавства, це заборонено), інші працювали неофіційно (у такому випадку роботодавець не зобов’язаний їх поновлювати). Буває, військові й не мали роботи, ідучи на фронт. Тому зараз й виникла проблема із зайнятістю демобілізованих, особливо тих, у кого війна забрала здоров’я та кого зробила інвалідами.
З прийняттям нового закону 1 липня 2016 бійцям АТО полегшили умови працевлаштування, а для роботодавців посилено відповідальність. І якщо роботодавець свідомо нехтує законом і відмовляється брати на роботу пільговика (також і учасника АТО), слід звернутися до служби зайнятості.
Та, на жаль, прийняття цього закону не дуже вплинуло на долю багатьох безробітних бійців, які не можуть й досі знайти собі місце роботи.
Прикра реальність
Майже 3 роки для багатьох війна стала чимось буденним і тим, що відбувається десь далеко. Однак, скільки житомирських військових зіштовхуються з цими страшними реаліями кожного дня.
Своєю історією поділився із читачами газети «20 хвилин» колишній механік, міліціонер і учасник бойових дій Олександр Гладиш, якому після повернення зі Сходу відмовляли в роботі, щойно дізнавалися, що він був у АТО. Та після прийняття закону ситуація зовсім не змінилася, тому, побувши певний час на обліку у центрі зайнятості, він вирішив піти знову служити, адже потрібно було за щось жити.
«За фахом я механік, працював міліціонером. Після переатестації у МВС вирішив піти в АТО. Я служив в підрозділі військ боротьби з радіоактивним, хімічним і біологічним зараженням. Після цього, повернувшись з війни, вирішив знайти роботу, але спроби були марні. Звернувся до центру зайнятості, де мене поставили на облік та певний час отримував соціальну допомогу з безробіття. Але цих коштів, звичайно, не вистачало, бо в мене є двоє дітей, і просто сидіти «склавши руки» я не міг. Тому довелося знову податися в АТО», – сказав Олександр.
Центр зайнятості – на допомогу
Велика кількість військовослужбовців із зони АТО звернулися до Держслужби з питань праці через проблеми працевлаштування після завершення служби. У центрі кажуть: аби повернути бійців до мирного життя і трудової діяльності, проводять спеціалізовані тренінги з подолання негативних емоцій для повноцінного відновлення психологічного здоров’я вояків, які повернулися з «пекла», що на сході країни.
За час проведення АТО до центрів зайнятості Житомирської області у пошуках роботи звернулися майже 3,5 тис. демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції, з них 675 працевлаштовані, до того ж 172 – на контрактну службу у Збройних силах України.
За інформацією Житомирського обласного центру зайнятості, у 2016 році за кількістю безробітних воїнів-захисників наша область – п’ята в країні після Вінницької, Львівської, Полтавської і Черкаської. Та у 2016 році послугами центрів зайнятості Житомирщини користувались 3153 демобілізовані учасники АТО. Серед районів області найбільше воїнів АТО звертались по допомогу у працевлаштуванні до Бердичівського (417 осіб), Житомирського (402 воїни), Новоград-Волинського (223 особи) центрів зайнятості.
У 2016 році отримували відповідну матеріальну допомогу 2941 учасник АТО з 3049 зареєстрованих як безробітні. Отримали роботу 493 особи, з них 283 – за направленням служби зайнятості, 56 осіб проходили професійне навчання, 91 демобілізований учасник АТО брав участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, а 14 колишніх воїнів отримали виплату допомоги з безробіття одноразово з метою відкриття підприємницької діяльності. За два місяці 2017 року до центрів зайнятості області звернулися ще 107 колишніх бійців АТО. Загалом на сьогодні продовжують отримувати послуги служби зайнятості 1398 військовослужбовців.
За словами начальника відділу інформаційної роботи Житомирського обласного центру Тамари Омельченко, бійцям, які хочуть зареєструватися в центрі, щоб знайти роботу, потрібно принести диплом і зазначити свої побажання стосовно місця праці.
«Особи, які хочуть отримувати виплату з безробіття, повинні принести паспорт, ідентифікаційний код, диплом, трудову книжку, довідку про матеріальне забезпечення під час перебування на військовій службі та військовий квиток».
Підтримка волонтерів
Шукаючи роботу, бійці звертаються не лише до центрів зайнятості – вони просять допомоги у житомирських активістів. Мовляв, ті допоможуть працевлаштуватися навіть швидше, до того ж роботу знайдуть як для тих, що потребують соціальної адаптації, так і для інвалідів-візочників. Волонтери створюють групи, що стають своєрідною платформою для пошуку та пропозицій роботи.
У таких групах вакансій для учасників АТО небагато. Однак найбільше пропозицій є для тих, хто не шукає вузькоспеціалізовану роботу, що вимагає вищої освіти.
Голова ГО «Справедливість» Сергій Ружицький зауважив, що до їхньої організації часто звертаються бійці з проханням допомогти знайти роботу.
«Кожна людина повинна мати гідну роботу й зарплату, а кожен роботодавець може розраховувати на те, що матиме кваліфікованого працівника. Але ситуація на ринку праці залишається достатньо важкою. Ми запитуємо, яку боєць має професію, звертаємося на підприємства та організації, цікавимося, чи є вакансії. Буває й таке, що організації самі пропонують роботу військовим. Але коли у людини немає конкретної кваліфікації чи досвіду роботи, у неї виникають проблеми», – сказав він.
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер