Березень оголошено місяцем добровільної здачі заборонених знарядь лову.
Про це інформує Житомирський рибоохоронний патруль. Громадяни, які звернуться до рибоохоронців з цією метою - звільняються від адміністративної та кримінальної відповідальності. Дана акція проводиться з метою попередження порушень на водоймах та нанесенні збитків рибному господарству.
До заборонених знарядь відносяться:
- острога (подоба вил з зазубреними вістрями);
- драч (колюче знаряддя для вилову методом багріння, наварений на важку блешню великий гострий гачок);
- електровудка (пристосування, яке застосовується для видобутку риби у водоймах за допомогою потужного електророзряду);
- ятір (сітка, виготовлена з плетених вербових прутів або дроту, натягнута на обруч);
- «екран» або «телевізор» (маломірна прямокутна зяброва сітка з поплавками по верхньому ряду і вантажем внизу. Запускається у воду і витягується з водойми на гумовому амортизаторі);
- «доріжка» (звичайна волосінна зяброва мережа, яка випускається у воду і витягується на гумовому амортизаторі);
- «павук» (розміром більше 1х1 м з вічком понад 10 мм);
- «парашут» (конусоподібна мережева снасть, яка накидається зверху і накриває рибу).
З приводу добровільної здачі заборонених знарядь лову звертайтеся на “гарячу лінію” Житомирського рибоохоронного патруля за номерами: (0412) 24-57-81, (067) 414-60-74, або за адресою: м. Житомир, пров. Гуйвинський, 6.
До речі, багато заборонених знарядь лову знаходяться на зберіганні у громадян. Це теж є порушенням закону, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 85-1 КУпАП. Санкція статті передбачає накладання штрафу від дев'яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.
Довідкова інформація:
За вилов риби забороненими знаряддями лову на порушника чекає адміністративна відповідальність за ч.4 ст.85 КУпАП (грубе порушення правил рибальства), а саме накладення штрафу від 340 до 680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих живих ресурсів.
Також залежно від ступеня завданих збитків передбачена кримінальна відповідальність за ст.249 ККУ (незаконне заняття рибним промислом). Дана стаття передбачає накладення штрафу у розмірі від 1 700 до 6 800 грн або обмеженням волі на строк до трьох років з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховуються збитки згідно постанови КМУ від 21.11.2011 р. № 1209 для обчислення розміру відшкодування шкоди за кожну виловлену рибину незалежно від її розміру та ваги. Зокрема, судак обійдеться порушнику в 510 грн, сом – 425 грн, щука – 340 грн, сазан – 306 грн, лящ – 170 грн, лин – 119 грн, тарань (плітка) – 85 грн, краснопірка – 68 грн, плоскирка – 34 грн, карась сріблястий – 17 грн, рак – 25,5 грн та інші.
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер