Статут громади у Житомирі: третя спроба?

Але якраз навпаки – саме Статут громади міста, селища чи навіть села дає змогу їх жителям набагато краще контролювати свою місцеву владу. Але ще важливіше те, що Статут громади дозволяє владі міста, селища чи села набагато тісніше і ефективніше спілкуватися зі своїми жителями. По суті у Статуті громади мають бути виписані конкретні правила, механізми та процедури вирішення багатьох місцевих проблем, про які знають усі: і народ, і влада. Знати-то знають, але вирішувати питання чи проблему часто ніхто не поспішає. Чиновники чекають на помах чи наказ від начальства, а люди, як завжди, сподіваються, що влада все ж таки їх почує. Буває іноді, що люди збираються пікетувати органи влади, якщо бачать, що ніхто із начальства проблему вирішувати не поспішає. Трапляються і так звані стихійні протести, коли люди вдаються до перекриття доріг. А найвищим проявом громадянської активності стають акції від громадськості під час проведення сесій міської ради чи під час засідання міськвиконкому. У Житомирі про це добре знають, бо майже кожна сесія міської ради розпочинається із акцій громадських активістів. Причому якщо раніше, років із десять тому, активісти та протестанти «вітали» сесію міської ради під вікнами її приміщення, то після так званої Революції Гідності, яка відбулася навесні 2014-го року, народ став приходити для вияву протесту вже до самої сесійної зали. Але якщо бути відвертим і намагатися систематизувати та узагальнити підсумки і результати протестів житомирян під час сесій чи засідань міськвиконкому, то можна легко переконатися у тому, що ефективного процесу щодо вирішення тієї чи іншої проблеми міста, про яку владі нагадують пікетувальники, мітингарі чи протестанти у сесійному залі, у Житомирі так і не створено.

Хто потрібен владі: «платні» активісти чи свідомі громадяни?

Зрештою, нічого дивного у цьому немає. Стихійні протести, акції та пікети, як правило, організовують лише декілька десятків активних людей. Сам по собі процес організації протестної акції (пікету, мітингу або й виступу із трибуни сесії) вимагає багатьох зусиль. Людей треба попередити, транспаранти і плакати треба виготовити, але при цьому варто бути готовим до зустрічей із поліцією, до перемовин із владою і т. п. Загалом у Житомирі виникла ціла група громадських активістів, яка навчилася і вміє проводити акції протесту на будь-яку тематику і на будь-який смак. Звісно, всі ці акції і протести відбуваються з нагоди чи із необхідності вирішити певну міську проблему, але сам процес такого вирішення набув ознак певного комерційного замовлення. Хтось зацікавлений, наприклад, поставити владу (мера, його заступників, секретаря міськради тощо) «на місце» і допомагає активістам, спонукаючи їх до активних і протестних дій за допомогою певної матеріальної винагороди. Якщо зрозуміліше – активістам платять гроші, і вони їх відробляють. Зовні все це схоже на боротьбу, на вираз протесту, але насправді влада за кілька років спілкування із протестантами, пікетувальниками та всілякими іншими «активістами» навчилася їм протидіяти. Насправді чиновники у ситуації із проявами протесту діють майже схематично: створюють робочі групи, комісії, вивчають ситуацію і т. п. Все це відбувається упродовж тривалого часу, активісти змушені відволікатися від попереднього «замовлення», оскільки у місті проблем вистачає і на обрії з`являються нові «замовники», які також хочуть чимось «вкусити» владу. Таким чином, процес протестів перетворюється на певний серіал, завершення якого поки що не видно. Звісно, протестанти та активісти при цьому живуть своїм життям, а до того, чим живе місто і які питання, проблеми і негаразди хвилюють житомирян, у них руки не доходять.

Однак існує інший варіант вирішення малих і великих міських проблем. При цьому вирішення таких проблем найчастіше ініціює сама міська громада. Адже жителі певної вулиці, кварталу чи навіть одного окремо взятого будинку часто найкраще знають свої біди і негаразди. Краще, ніж міський чиновник і навіть краще, ніж депутат міської або районної ради. Виявляється, у практиці місцевого самоврядування вже давно придумано шляхи та способи вирішення таких проблем за рахунок інструментів, які вказані у статутах місцевої громади. Такий документ, як Статут громади, у Житомирі поки що відсутній, але у інших містах України, так само, як і у ряді міст Житомирщини, статути громад вже давно прийняті. Не будемо лукавити і стверджувати, що саме по собі прийняття Статуту міста чи селища гарантує вирішення більшості місцевих проблем, але якраз Статут громади значно сприяє і полегшує для жителів вулиці, мікрорайону чи навіть окремого житлового кварталу варіанти пошуку вирішення тієї чи іншої проблеми. Бо саме у Статуті громади мають бути виписані і детально передбачені процедури вирішення проблем за участі громадян.

У Житомирі робота над створенням Статуту громади розпочалася ще у 2005-му році, коли на чолі мерії був Георгій Буравков. Знайшлися активісти, які підгледіли і запозичили закордонний досвід вирішення малих і великих проблем у місті. Після проведених «круглих столів», після відвідин міст, де робота над створенням Статуту громади вже розпочалася, у Житомирі було підготовлено проекти Статуту громади, але його прийняти міська влада «часів Буравкова» просто не встигла. Проте вже наступний склад Житомирської міської ради зумів підготувати текст Статуту громади міста Житомира. Сталося це у 2009-му році. Але далі треба було цей Статут громади Житомира зареєструвати у відповідних органах юстиції. Цього зроблено не було. І не просто так, а навмисне. Вже за часів мера Володимира Дебоя про Статут громади міста Житомира знову «забули», але після Революції Гідності новообрана влада міста під керівництвом Сергія Сухомлина знову взяла на себе зобов`язання ухвалити і запустити у реальне життя Статут громади м. Житомира. Все це було на початку ще 2016-го року. З тих пір минуло вже три роки, а Статуту громади міста Житомира так і немає. І лише 11 квітня 2019-го року (у четвер) у сесійній залі Житомирської міськради відбудуться громадські слухання з нагоди прийняття Статуту громади міста. Таким чином, проект Статуту із тими змінами, які відбулися у житті міста Житомира після 2009-го року, сьогодні готовий, а депутатам міської ради лише доведеться проголосувати за його ухвалення під час найближчої сесії.

Статут для влади чи – для народу?

На цьому можна було б поставити крапку, якби не одне «але». Йдеться про те, що Статут громади міста – документ не лише для влади, а більшою мірою – для громади міста. Адже ті процедури, механізми та інструкції, які виписані у Статуті, можуть дозволити багатьом громадянам міста самостійно розпочинати шлях із вирішення найменших питань свого двору, свого будинку чи свого мікрорайону. Не вдаючись до послуг «платних» активістів. Не озираючись на свого депутата чи позицію певного чиновника міської ради, який може відреагувати на звернення громадян, а може й не відреагувати. І, оскільки Статут громади стосується найбільшою мірою саме ГРОМАДИ а не ВЛАДИ, то, звісно, варто було б, аби при підготовці проекту Статуту громади міста Житомира найбільшу участь взяли саме громадяни та жителі нашого міста. І тут свою конструктивну роль могла б відіграти саме влада міста. Адже житомиряни у більшості своїй навіть не знають і не підозрюють про існування Статуту громади, а також не знають про те, що Статут невдовзі приймуть. Звідси – прямий шлях до того, що ухвалений депутатами Статут громади Житомира залишиться звичайним документом, про який житомиряни і не здогадуватимуться. Адже ні у колективах підприємств чи організацій, ні у ході круглих столів, конференцій чи семінарів із науковцями питання про зміст Статуту громади м. Житомира так і не обговорювалось. Хтозна, наскільки дружно житомиряни відреагують на оголошення про те, що 11 квітня Статут громади будуть обговорювати у приміщенні міської ради. Зазвичай сюди приходять мало людей. Або ж приходять ті, кому припекло, або – кому заплатили. Ось так виходить. Залишається лише сподіватись, що довгоочікуваний хоча б невеликою групою житомирян Статут громади Житомира невдовзі таки з`явиться.

P.S. Сьогодні, 12 квітня, у Житомирі презентували проект Статуту Житомирської міської об’єднаної територіальної громади

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.