СЕСІЯ У ОСОБЛИВОМУ РЕЖИМІ. І – З ОСОБЛИВИМИ НАСЛІДКАМИ

Обшуки СБУ – сущі дрібниці

Зрозуміло, у сесійній залі Житомирської обласної ради пристрасті завирували не на жарт. У той самий час, коли на сесії дійшло мало не до мітингу, двома поверхами нижче проводився обшук деяких службових приміщень Житомирської обласної ради. Виявилося, що працівники житомирського управління СБУ проводять «виймання документації» щодо певних сепаратистських намірів колишнього керівництва Житомирської облради. Йшлося про звернення нинішніх депутатів Житомирської обласної ради, яке вони прийняли у травні 2016 року під керівництвом Анжеліки Лабунської. Колишня очільниця Житомирської облради сьогодні «проходить» перевірку по справі «переговорів між заступниками народних депутатів», у яких начебто проглядаються факти та процеси розпалювання сепаратистських настроїв та закликів до розколу України. Цікаво, що самої Анжеліки Лабунської у сесійному залі Житомирської облради 23 лютого 2017 року не було. Вона разом із Рустамом Рауповим та Михайлом Забродським опинилася у групі «прогульників», про яких ніхто й не згадав. Все це, як виявилося, було дріб’язковим «пейзажем» на фоні куди важливіших питань порядку денного дев’ятої сесії Житомирської обласної ради. Адже у той день депутати розглядали цілий ряд звернень Державної служби геології та надр України щодо погодження надання спецдозволів на користування надрами для декількох підприємств у різних регіонах Житомирщини. І ось тут, як кажуть, почалося!

Як поставити запитання, щоб отримати «вірну» відповідь?

По - перше, вже сам характер та послідовність кожної висловленої під час сесії фрази мали велике значення для того, щоб проект рішення, запропонований депутатам для обговорення та голосування, був зрозумілий кожному, хто сидів того дня у сесійній залі. Натомість як такого, обговорення питань щодо погодження надання спецдозволів на користування надрами, 23 лютого 2017 року не вийшло. Окрім цього, депутати одразу почали висловлюватися та жалітися на те, що представники підприємств, які претендували на отримання спецдозволів на користування надрами, так і не з’явилися перед депутатами на засіданнях комісій чи фракцій. Проте реакція депутатського корпусу була досить дивною, а в чомусь і підозрілою. Наприклад, коли постало питання щодо надання погодження на отримання спецдозволу підприємству «Валки-ільменіт», то представник «Свободи» (Сидір Кизін) досить чітко висловився щодо того, чому він та його однопартійці утримуються від голосування за надання права видобувати надра Житомирщини «незрозумілій фірмі». А ось колишній соціаліст, а тепер «укропівець» Олег Пінський вирішив підтримати надання дозволу, оскільки вважає, що «чия фірма не працювала б над видобутком, але люди у ній будуть наші». Депутат від БПП Тарас Собко вирішив «облагородити» свою підтримку дозволити видобуток на Житомирщині реплікою про те, щоб «підприємства реєструвалися у нашій області». Таке враження, що дорослий чоловік, який вже зовсім не новачок у політиці, ніколи не чув подібних закликів про «реєстрацію», які зазвичай так нічим конструктивним і не завершувались.

Зрештою, голосування розпочалось, фірма «Валки-ільменіт» погодження не отримала, зате одразу два підприємства отримали очікуваний дозвіл на користування покладами гранітів та лабрадоритів у Коростенському та Хорошівському районах Житомирщини. Ще один «прольот» депутати влаштували для підприємства, яке очікувало дозвіл на видобуток у Малинському районі, але коли дійшла черга до голосування за надання дозволів на видобуток ільменітово-апатитових руд у Народицькому районі, а також цирконієвої руди на Олевщині, трапилося щось надзвичайне. По - перше, депутати до кінця так і не зрозуміли, наскільки правильно вони голосують за погодження «відхилити» право на дозвіл чи надати таке право, а депутат Дмитро Кропачов у своєму виступі розпочав наводити норми регламенту сесії, які, на його думку, вже порушені. Фактично на його підтримку висловився і лідер «Свободи» Сидір Кизін. Декілька депутатських виступів (Андрія Озерчука, Наталії Рибак, Наталії Кокітко) засвідчили, що вони так до кінця й не розуміють, за що, власне, голосують. Однак голова Житомирської обласної ради на такі «деталі» особливої уваги не звертав. Він поставив питання щодо повернення можливості ще раз розглянути питання про погодження надання спецдозволів на користування надрами, але потрібної кількості голосів така пропозиція не набрала. Причому, цікаво, що сам Володимир Ширма утримався від того, щоб «повернутися» і остаточно, чітко та недвозначно визначити долю надважливого питання про спецдозволи. Коли голова фракції «Батьківщини» Володимир Кропивницький привселюдно встав і попросив оголосити перерву (на таку перерву має право будь-яка фракція обласної ради) голова обласної ради і тут пішов на порушення регламенту. Ось так, дещо несподівано, сесія й завершила свою роботу. Депутати були спантеличені, адже було очевидно, що два підприємства (ПП «ДБР-3 та ТОВ «АБВ-4») у ході казуїстичного розгляду та калейдоскопічного голосування таки отримали погодження  щодо надання спецдозволів на користування надрами Давидківського та Яструбецького родовищ відповідно у Народицькому та Олевському районах.

Дива не сталося, і за кілька днів, згідно з вимогами регламенту, Володимир Ширма таки підписав рішення сесії під №№ 522 та 523, якими остаточно «облагородив» підсумки досить сумнівного голосування і відтепер вже скандальної сесії.

Спроба позачергової сесії не вдалася

Власне кажучи, «розборки» стосовно того, що відбулося під час дев’ятої сесії Житомирської обласної ради, розпочалися одразу після завершення сесійного засідання.

Досить швидко, упродовж двох днів, з’явилося звернення депутатів до голови Житомирської обласної ради щодо необхідності скликання позачергової сесії. Звернення підписали 22 депутати, що надавало право Володимиру Ширмі насправді у найкоротший термін таки скликати позачергову сесію. Проте до позачергової сесії справа не дійшла. Виявилося, що двоє «підписантів» (Руслан Павлюк (фракція БПП) і Остап Маланюк («Самопоміч»)) за певний час раптом передумали і свої підписи відкликали. Таким чином, Володимир Ширма, відповідаючи на звернення «22-х», вказав на відсутність законодавчих підстав щодо позачергової сесії. Тут-таки, голова обласної ради видає розпорядження про проведення тепер вже чергової сесії Житомирської обласної ради, яку призначає на 6 квітня 2017 року. До запропонованого у розпорядженні Володимира Ширми порядку денному майбутньої сесії про повернення до дозволів на користування надрами, звісно ж, не йдеться.

Про чию поразку, чи про яку «перемогу» йдеться?

Проте це зовсім не означає, що історія із дозволами для ПП «ДБР-3» і ТОВ «АБВ-4» завершиться швидко забутим скандалом. Погодження на користування стратегічними надрами у Народицькому та Олевському районах можуть важити настільки багато, що нинішні керманичі Житомирщини будуть стояти «до останнього». Ніхто з них, схоже, навіть не пригадує, що сталося із депутатами, які п’ять років тому до подібних «експериментів» у стінах Житомирської обласної ради вже вдавалися. Щоправда, тоді опозиціонери в особі «Фронту змін» та «Батьківщини» діяли куди рішучіше та послідовніше, аніж депутати від «Батьківщини» у їх теперішньому варіанті. Адже не секрет, що якби до списку 22-х депутатів, які кілька днів тому вимагали проведення позачергової сесії, доєдналися ще два депутати від фракції «Батьківщина» (також і депутат облради Анжеліка Лабунська), то знайти ще двох депутатів, які швидко «передумали» у складі  «підписантів» було б значно важче. Те ж стосується і фракцій «Самопомочі», УКРОПу, які також не змогли показати своє «консолідоване» обличчя під час проведення вищеозначеної сесії обласної ради та особливо – після її завершення. Втім, далі Житомирська обласна рада жити і працювати у своєму колишньому «ключі» вже не зможе. Те, що фракція Радикальної партії Олега Ляшка у Житомирі все більше поріднюється із провладно - бепепівським «блоком», вже нікого не дивує. Радикали змушені обирати стратегічний варіант своєї поведінки на короткому відрізку часу, і вони це зробили. Однак фракції «Самопомочі», УКРОПу, не кажучи вже про депутатів від Опозиційного блоку, грати спільно із нинішнім владним керівництвом Житомирщини вже не посміють. Адже тимчасовість цього керівництва видна вже навіть неозброєним оком. Відбудуться вибори до Верховної Ради України восени 2017–го чи ні, на поведінку політичних сил це особливо не вплине. Той владний гармидер, який вже розпочався і набирає щораз більшого розмаху в Україні зараз і сьогодні, може затьмарити розум і відчуття реальності багатьом, але не всім. Якщо відчуття реалій буде втрачене, то ми побачимо багато чого із розряду ще небаченого. І корівка, і навіть два десятки камуфляжно-активних патріотів, здаватимуться нам лише першими, весняними квітками. Ну, а про ягідки, або ж про плоди усього того, що зараз відбувається на сесіях (і не лише на них), поговоримо пізніше. Але – вже зовсім скоро!

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.