Що не так з історичною спадщиною, або Чи буде у Житомирі сміттєпереробний завод?

В управлінні культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації в п'ятницю, 31 травня, відбулося засідання обласної консультативної ради з питань охорони культурної спадщині. Перше та основне питання стосувалося будівництва сміттєпереробного заводу у Житомирі.

Під час засідання заступник голови консультативної ради Н.В. Кучеренко повідомила про наявність «вельбарсько-черняхівського кола старожитностей пізньоримського часу III – IV ст. н.е.». Наше видання вже розміщувало матеріал з цього приводу в газеті за 10 квітня 2019 року під назвою: «Здирництво чи захист спадщини: що стримує будівництво сміттєпереробного заводу у Житомирі». Там досить детально описана проблема, що виникла перед інвесторами.

Коротко нагадаємо, про що йшлося в тому матеріалі. У липні минулого року депутати Житомирської міської ради погодили відведення 5 га землі під будівництво сміттєпереробного заводу. Згодом, 8 листопада, ТОВ «МС Соціальний Проект» на 20 років передали відведену земельну ділянку в оренду. Згідно з інвестиційним договором, товариство зобов’язалось за 2 роки за власні кошти збудувати сучасний завод. Буквально за місяць, 20 грудня 2018 року, ТОВ «МС Соціальний Проект» для складання проекту надають містобудівні умови та обмеження. Затверджуються вони одноосібно наказом директора департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради Ігорем Блажиєвським. Окрім всіх інших вимог, ним визначаються обмеження при забудові історико-культурної частини міста. Згідно з генеральним планом таких обмежень немає.

Інвестор замовив експертизу, для чого запросив співробітника Інституту археології НАН України Андрія Петраускаса, який обстежив ділянку. Ніяких висновків та зауважень тоді ніхто не озвучував. Тобто інвестор був упевнений, що з ділянкою для будівництва все в порядку.

Раптово для всіх, після того, як вже було замовлено у зарубіжного партнера обладнання, з'ясувалося, що, за висновками експертизи, у межах ділянки, що відводиться, міститься відоме поселення пізньоримського часу III – ІV ст. н.е., умовно назване ЖСП – ІІ (Житомир, Складський проїзд, пункт ІІ). Також виявилось, що знахідку Олег Тарабукін віднайшов ще в серпні 2016 року та передав всю зібрану інформацію до Інституту археології. Але всі мовчали до останнього. І це найдивніше!

Коли під час засідання ради у науковців запитали, на підставі чого вони датували знайдені артефакти саме таким періодом і яка саме була проведена експертиза, почалися образи з боку вчених, що присутні ставлять під сумнів їх науковий авторитет. Однак при цьому так і не змогли представити дані експертизи, посилаючись на наукові публікації. Єдиною публікацією на цю тему була стаття самого Олега Тарабукіна в місцевому видавництві. В офіційній академічній пресі таких публікацій не було представлено. Також вчені не змогли пояснити, чому вони мовчали до останнього і надали свій звіт тільки після початку роботи над проектом. Останньою краплею було те, що вчені надали рахунок на 8,5 мільйона гривень і заявили, що в разі оплати за рахунком, роботи на ділянці можуть бути продовжені. Інвестор розцінив це як спробу офіційного здирництва та шахрайства.

Це повідомлення призвело до шаленого вибуху емоцій під час засідання консультативної ради і практично до скандалу. У підсумку члени ради проголосували за зміну меж ділянки, з чим інвестор погодився. Однак у своїх коментарях був досить песимістичним щодо подальшої долі будівництва.

Далі – тільки два коментарі.

Артем Сачук, директор Агенції регіонального розвитку Житомирської області: «Ми почули кілька точок зору і досить серйозні звинувачення в службовому підробленні документів з боку офіційних осіб. Отриманий рахунок на 8,4 млн грн також викликає сумніви, адже там відсутні підписи. Крім того, потрібно встановлювати, наскільки ця проблема системна, тому що до мене зверталися інвестори з села Сінгури. Це голландська компанія, яка там має звіроферму, в них була схожа ситуація, коли в селі, зрозуміло яким чином, знайшли монети та на підставі цього було заблоковано прийняття детального плану території. Тому я вважаю, що тими заходами, які передбачені Кодексом про працю, а саме це службове розслідування, яке ми будемо пропонувати провести голові облдержадміністрації, вдасться вирішити цю проблему».

Євгеній Барах, директор «МС Соціальний Проект»: «Конфлікт виник передусім з тієї причини, що рахунок на 8 з гаком мільйонів гривень і висновок був наданий інститутом археології тільки після того, як нами було отримано дозвіл на проведення підготовчих робіт. Ми запитували у інституту, на підставі чого були зроблені висновки про археологічні цінності знахідок, їх вік і датування, а також чим обґрунтована така сума в рахунку. На жаль, ми не отримали жодної відповіді на жодне питання. Результатів експертизи з печатками ми так само не отримували, нам прислали на електронну пошту те, що віддалено нагадує такий документ.

Ми вирішили йти таким шляхом, що ми ділимо ділянку на дві частини, і від тієї частини, де нібито є археологічні знахідки, ми відмовляємося. За нами залишається ділянка, на якій ми і будемо продовжувати будівництво. Я ще хочу побачити висновок сьогоднішньої ради, і якщо ми побачимо, що на частині немає жодних ще археологічних знахідок, то ми будемо продовжувати будівництво. Але все це для нас, як для інвестора, спричинило збитки в зв'язку зі сплатою орендної плати за всю ділянку, сплатою відсотків за кредитом і витратами на обслуговування кредитів на будівництво, втратою часу і найголовніше – хорвати вже виготовили обладнання, і воно було представлено на виставці. А також перенесення кінцевої дати запуску в експлуатацію самого заводу. Ми планували зробити це в листопаді, якщо зараз все буде нормально, то постараємося зробити все до кінця грудня. Але ключовий момент – хто відшкодує наші збитки, навіть якщо є якісь археологічні цінності, але про це нам ніхто не сказав і не попередив».

Руслан Мороз

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.