Реєстр отримувачів комунальних субсидій: коли, як і для чого

В Україні до кінця поточного року планують створити єдиний реєстр одержувачів житлових субсидій. З якою метою впроваджують цю базу даних і хто матиме доступ до інформації про мешканців ледь чи не половини держави?

 

Реєстр отримувачів комунальних субсидій: коли, як і для чого

Як неодноразово коментував директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко, реєстр отримувачів житлових субсидій має бути створений до 20 грудня 2017 року. Оскільки громадяни для призначення субсидії надають органам соціального захисту населення право опрацьовувати їх персональні дані, а інформація про доходи має обмежений доступ, то реєстр субсидіантів матиме закритий характер з обмеженим доступом.

«В Україні діє Закон “Про захист персональних даних”. У реєстрі буде повна інформація про ту чи іншу родину, а точніше – домогосподарство. Тому, щоб не порушувати Закон України, базу даних буде сформовано і вона матиме закритий характер, – пояснює заступник директора департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації Василь Павлюк. – Створення єдиного реєстру субсидіантів є дуже необхідним, оскільки житлові субсидії отримують фактично половина українців. Зокрема, на Житомирщині кожна п’ята родина зараз отримує житлову субсидію».

Для того щоб реєстр слугував виключно для обліку одержувачів соціальної допомоги, відпрацьовуватимуться спеціальні системи захисту персональних даних субсидіантів.

«Реєстр отримувачів субсидій не прив’язуватиметься до жодної іншої системи – доступ до нього матимуть лише Міністерство соціальної політики України та управління соціального захисту населення з метою ефективного управління системою житлових субсидій. На сьогодні вже побудовано міжвідомчий обмін інформацією, яка необхідна для призначення житлових субсидій. Тобто ми співпрацюємо з фіскальною службою, пенсійним фондом, центром зайнятості та іншими організаціями, які надають районним і міським управлінням праці та соціального захисту населення відповідну інформацію. Тому вже три роки громадяни не несуть інформацію про свої доходи у вигляді довідок. Реєстр субсидіантів створюється для обліку отримувачів субсидій, а не для обміну інформацією про них», – підсумував заступник директора департаменту Василь Павлюк.

Фокус на субсидіантів, або навіщо потрібен реєстр отримувачів комунальних субсидій

Молодший економіст Центру економічної стратегії Юлія Руда зазначає, що відповідно до рішення, прийнятого на останньому засіданні уряду, в Україні з’явиться державний реєстр отримувачів житлових субсидій. Передбачається, що реєстр підвищить ефективність програми надання житлових субсидій.

У чому полягає «неефективність» субсидій і чи є ще якісь причини створення реєстру?

«У 2015 році уряд запровадив новий механізм субсидій, який дозволив пом’якшити наслідки серйозного підвищення цін на газ для населення. Суть нового підходу на той момент була у тому, що субсидії – це максимально просто, мінімум документів та вимог до апліканта», – розповдає Юлія Руда.

За її словами, швидка зміна механізму і мінімальний набір умов призвели до того, що субсидії надавалися не лише тим, хто цього дійсно потребував. За офіційною статистикою, у 2015 році багатші господарства отримували в середньому більше субсидій, ніж бідніші.

Безготівкові пільги та субсидії у 2015 році, грн на одне домогосподарство

Як розповідає молодший економіст Центру економічної стратегії Юлія Руда, у 2016 році Мінфін взяв курс на верифікацію соціальних виплат – перевірку соціальних видатків на предмет пошуку правопорушників. За результатами перевірки, 44% порушень стосувалися саме субсидій. Мінфін порахував, що майже 730 млн грн субсидій щомісяця виплачувалися неправомірно.

Субсидії на ЖКГ займають вагоме місце у державних видатках.

«Цього року в держбюджеті передбачено 61,1 млрд грн на програму субсидій. І коли частина таких виплат направлена не тим, хто їх дійсно потребує, це означає, що державні фінанси розподіляються неефективно і певні напрямки залишаються  недофінансованими», – ділиться експерт.

База даних субсидіантів потрібна не лише для контролю виплат, що відбуваються зараз, але і для здійснення монетизації субсидій у майбутньому.

«Монетизація передбачає, що споживачі зможуть отримувати заощаджену субсидію “на руки” і розпоряджатися цими коштами для утеплення свого житла, встановлення лічильників тощо. Без єдиної бази даних неможливо буде якісно відслідковувати використання субсидії кожним господарством та індивідуально виплачувати надлишок», – пояснює Юлія Руда.

При цьому є кілька застережень щодо можливості і якості створення такого реєстру.

«По-перше, сумнівною здається ремарка в постанові про те, що реєстр не потребує додаткових видатків з держбюджету, адже щоб інтегрувати різні територіальні бази даних між собою, потрібно передбачити додаткові витрати, – розповідає молодший економіст Центру економічної стратегії. – Такий реєстр намагалися створити в попередні роки, але далі намірів справа не пішла – дані про отримувачів субсидій залишалися територіально роздробленими.

По-друге, реєстр субсидій стане інструментом перевірки виплат і протидії шахрайству лише при об’єднанні з іншими базами даних. Реєстр буде створено під керівництвом Мінсоцполітики, але Мінсоцполітики, наприклад, не має можливості перевірити наявність покупки дорожче 50 тисяч гривень – доступ до банківської таємниці є лише у Мінфіну. Те ж саме із реєстрами цивільних справ Мін’юсту, інформацією про власників паспортів Державної міграційної служби тощо. Тут ми маємо негативний досвід минулого року, коли під час верифікації більшість відомств відмовилися надавати інформацію Мінфіну, посилаючись на відсутність необхідних підзаконних актів та інші бюрократичні причини.

З іншого боку, цього року з’явилися зовнішні стимули для створення реєстру. В останньому Меморандумі Міжнародного валютного фонду стоїть ще амбіційніша задача, ніж створення реєстру субсидій, – створення єдиної бази даних усіх соціальних виплат до кінця грудня 2017 року. І це структурний маяк, тобто одна із основних вимог кредитора до України», – підсумувала молодший економіст Центру економічної стратегії Юлія Руда.

Матеріал підготовлено у рамках співпраці з проектом «VoxConnector

Анастасія Кузьмич

 

Коментарі
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up