Проживання у парі без офіційної реєстрації шлюбу: як захистити свої права

Убезпечити себе від непорозумінь у майбутньому допоможе договір про спільне проживання.

Його можна укласти лише якщо жодна зі сторін не перебуває в зареєстрованому шлюбі і між особами склалися усталені відносини, притаманні подружжю (проживання на одній території, спільне господарство, спільний бюджет та інші).

Нотаріальне посвідчення такого договору не є обов'язковим, однак фахівці радять все ж не обходити нотаріальну процедуру, адже вона має суттєву низку переваг:

🔸 нотаріус при посвідченні договору перевіряє дійсну волю, правоздатність та дієздатність осіб, що унеможливлює визнання його нікчемним;

🔹 нотаріальне посвідчення договору офіційно закріплює право користування майном та правовий режим майна, набутого у період спільного проживання;

🔸 такий договір буде доказом у судовому процесі для закликання до спадкування в четверту чергу.

Які документи необхідно мати для укладення договору?

Паспорти сторін; ІПНи сторін.

Якою є процедура посвідчення договору?

Під час укладення договору про спільне проживання нотаріус:

🔹 установлює осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії;

🔸 з'ясовує, чи розуміють учасники договору значення своїх дій та наслідки їх вчинення (обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які є учасниками правочину);

🔹 готує проєкт договору;

🔸 ознайомлює сторони зі змістом договору;

🔹 впевнюється в тому, що зміст договору повністю відповідає дійсним намірам та волі сторін;

🔸 після підписання договору сторонами посвідчує договір та реєструє його в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

У договорі можна «прописати» будь-які не заборонені законодавством умови, наприклад:

🔸 визначити поняття «сторони», «спільне майно», «кошти», «особиста приватна власність»;

🔹 визначити дату початку спільного проживання;

🔸 домовитися про надання права користування особистою приватною власністю;

🔹 правовий режим майна (коштів), набутого(их) в період спільного проживання, та момент, з якого такий режим виникає;

🔸 домовитися про накладення стягнення на майно (кошти) за зобов’язаннями сторін;

🔹 домовитися про спосіб поділу майна (коштів), придбаного/отриманих у період спільного проживання, у разі припинення фактичних шлюбних відносин;

🔸 домовитися щодо питань, не врегульованих договором;

🔹 домовитися про порядок внесення змін та доповнень до договору;

🔸 кількість примірників договору;

🔹 набрання чинності договором.

У договорі допускається вирішувати питання щодо коштовностей, премій та нагород; визначати правовий режим майна, набутого/отриманого в подарунок до початку спільного проживання.

Однак такий договір не може:

🔸 регулювати особисті відносини, а також особисті відносини між особами та дітьми;

🔹 ставити одну зі сторін у надзвичайно невигідне матеріальне становище;

🔸 зменшувати обсяг прав дитини, народженої під час спільного проживання;

🔹 передбачати передання у власність одній стороні нерухомого майна та іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації.

Юридичний Телеграм канал адвоката, к.ю.н., Головіна Д.В. «Адвокат Права»

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram
• Facebook 
• Instagram 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.