Пільги для чорнобильців у 2018 році: КСУ ухвалив доленосне рішення

Рішення про скасування закону, що позбавляв ліквідаторів та постраждалих від аварії на ЧАЕС майже усіх пільг та гарантій, 17 липня поточного року прийняв Конституційний суд України — найвища судова інстанція, рішення якої обов’язкові до виконання! Водночас, аби пільги врешті-решт дійшли до адресатів, уряду та Верховній раді слід прийняти ряд змін до законодавчих актів. Зокрема це стосується держбюджету та питання 4 зони.

Що, як і чому? Знайти відповіді на ці питання спробували під час засідання прес-клубу Обласної організації Національної спілки журналістів України за участі представників громадських організацій, управлінь соціальної сфери та обласних депутатів.

За словами голови Благодійного фонду «Дзвони Чорнобиля» Леоніда Антонюка, за останні роки, штат установ соціального забезпечення був значно скорочений, а враховуючи повернення пільг чорнобильцям, роботи, навпаки, додасться: це оновлення бази даних, видача нових посвідчень тощо. А варто наголосити, що Житомирська область одна з найбільш постраждалих від Чорнобильської катастрофи: сьогодні кожен п’ятий житель області відчуває на собі наслідки аварії.

«На Житомирщині 255 тис. постраждалих. Усі вони потребують лікування, щорічного оздоровлення. 55 тис. дітей-чорнобильців мають право на безкоштовне харчування у навчальних закладах. Тому, паралельно з тим, як стукаємо у двері представників центральної влади, ми звертаємося й до місцевих чиновників — нехай обласна та районні адміністрації, керівники територіальних громад, депутати на місцях покажуть, що також працюють. Чорнобильські програми повинні бути затверджені з урахуванням усіх нюансів, гідно профінансовані та безперебійно працювати», — розповів  Леонід Антонюк.

Чорнобильські питання у законах і програмах

Рішенням Конституційного суду було повернуто дію 23 статті — пільги та компенсації громадянам віднесеним до 4 категорії. Водночас 4 зону, зону посиленого радіологічного контролю, виключно на якій діє вищезазначене посвідчення, не повернуто. Тому на сьогодні існує правова колізія й люди, фактично, не можуть скористатися своїми законними пільгами.

«Пільги повернуті, однак постанови Кабміну, які регулювали їх надання, залишаються скасованими. Відтак, необхідно або відновити дію існуючих постанов, або прийняти нові, у яких будуть вказані розміри соціальних допомог та порядок їх надання. Багато постраждалих 2 категорії звертаються за санітарно-курортним лікуванням, але управління соцзахисту не має порядку надання відповідної гарантії, не має переліку документів, який би мав надати чорнобилець — усі ці питання необхідно якнайшвидше врегулювати, адже ми не маємо права діяти поза законом», — розповіла головний спеціаліст відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Вікторія Глущенко.

За словами чиновниці, в Житомирській області також діє Чорнобильська програма, яка передбачає 72 грн 26 коп. у рік на лікування одного чорнобильця. Сума — смішна, в той же час, коли держава взагалі ігнорує потреби даної категорії осіб, область шукає хоч якісь можливості для їх підтримки. Не стоять осторонь і деякі райони. Так, до прикладу, Любарський, Ружинський та Радомишльський доповнюють цю суму з власних бюджетів і чорнобильці, що мешкають у даних районах отримують щорічно на лікування близько 130 грн.

Що стосується санаторно-курортного лікування, то лише на 49% від потреби забезпечено путівками чорнобильців 1 категорії — Мінсоцполітики, на прохання збільшити фінансування та забезпечити санаторним лікуванням 100% чорнобильців, делегувало даний обов’язок місцевим бюджетам: Радомишльський район спромігся профінансувати лише одну путівку (6 тис. грн), усі інші поки навіть такої можливості, на жаль, не віднайшли.

Чималий вклад роблять громадські організації, за підтримки яких цьогоріч вже 238 чорнобильців (7, 5 млн грн) були оздоровлені у Лікувально-реабілітаційному центрі ім. В. Т. Гуца.

Чим загрожує владі не виконання рішення КСУ

Нові судові позови, заблоковані рахунки виконавчих органів влади та навіть лікарень — ось, що очікує на державу, якщо питання чорнобильських гарантій не буде законодавчо відпрацьоване, а самі пільги й далі не будуть надаватися. І ця проблема, звісно ж, вирішується не в області, і тим паче не в місті чи районі — це прерогатива центральних органів влади. Таку думку виказав доктор політичних наук Ігор Рафальський.

«Усі пава чорнобильців чітко прописані у законі прямої дії, тобто у Конституції України, у її 16 статті. На підставі цього та рішення Конституційного суду, чорнобилець має повне право вимагати гарантовану йому соціальну допомогу. Аби уникнути небажаних проблем, уряду слід негайно внести подання щодо змін до державного бюджету на поточний рік, закласти кошти у проекті бюджету на наступний рік. У свою чергу, Конституційну більшість також причетна: у 2014 році вона скасувала пільги, тепер же зобов’язана (судом, а не чиїмось примхами!) їх відновити, тобто підтримати зміни до бюджету. В іншому разі, не уникнути судових позовів від чорнобильців, чиї права не дотримуються. Лише задумайтеся, через невдоволення та звернення до суду якогось постраждалого з віддаленого села Народицького району, може бути паралізована уся система соціального захисту області та припинене фінансування інших, в тому числі й чорнобильських, програм», — наголосив Ігор Рафальський.

Такий результат навряд чи задовольнить як надавачів соціальних допомог, так і їх отримувачів. А отже, уряду слід активізувати свою роботу у напрямку реалізації гарантованих державою пільг постраждалим від Чорнобильської катастрофи.

Україна та Японія: одне горе на двох

Японці вже давно стали частими гостями у Житомирській області: спочатку вони просто розділили з українцями гіркоту жахливих подій 1986 року, а після вибуху на АЕС у префектурі Фукусіма вони приїхали з запитанням, як ми долаємо наслідки катастрофи такого масштабу. Однак перейняттям досвіду справа не обмежується, зазначає голова Благодійного Фонду «Заложники Чернобыля»  Євгенія Дончева. Японці часто допомагають з оновленням матеріально-технічної бази для лікарень північних районів Житомирської області (найбільш постраждалих від аварії на ЧАЕС).

Для більшості сучасників пам'ять про Чорнобильську трагедію, про усі людські жертви, що були принесені в ім’я майбутніх поколінь, зводиться до чергових річниць катастрофи. Тому той факт, що діалог між чорнобильцями та хоча б частиною представників влади все ж почав налагоджуватися, має вагоме та загальнодержавне значення. Відновлення соціальної справедливості для ліквідаторів та постраждалих від аварії на ЧАЕС є першим кроком до відновлення соціальної справедливості для кожного українця.

Алла Герман

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.