Ніщо не вічне, крім музики і... метрології

23 травня 2018 року Верховна Рада України прийняла законопроект про приєднання України до Метричної конвенції.

На сьогодні 60 держав є учасниками цієї конвенції, а 43 – беруть участь у Генеральній конференції мір і ваг у статусі асоційованих учасників.

З 2002 року Україна теж була асоційованим учасником Генеральної конференції і платила відповідні внески. Приєднання ж до Метричної конвенції надало Україні низку додаткових прав і можливостей у сфері метрологічної діяльності.

З моменту набуття повноправного членства України у Метричній конвенції Україна отримала визнання вітчизняної системи вимірювань та її відповідності міжнародним вимогам з боку решти 59 країн-членів конвенції. Це обов'язкова умова, щоб наша держава набула повноправного членства у Міжнародній організації законодавчої метрології і продовжувала роботу над укладанням Угоди з ЄС про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА).

Напередодні свята ми традиційно зустрілися з генеральним директором державного підприємства «Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Житомирстандартметрологія») Людмилою Данчук, адже очолювана нею організація має безпосередній стосунок до метрології.

«20 хвилин»: Людмило Петрівно, минув рік відтоді, як ми з Вами зустрічалися. Що змінилося за цей час у діяльності підприємства саме у сфері метрології?

– Якщо коротко, то багато чого. Почну із своєрідного підсумку нашої діяльності: у квітні-травні цього року калібрувальна лабораторія ДП «Житомирстандартметрологія» зустрічала аудиторів Національного агентства з акредитації України (НААУ) і продемонструвала їм високу компетентність наших спеціалістів, достатню кількість та якість еталонного обладнання, необхідного для виконання робіт з калібрування устаткування. У підсумку така авторитетна інституція, як НААУ, документально підтвердила, що калібрувальна лабораторія ДП «Житомирстандартметрологія» повністю відповідає вимогам міжнародних стандартів, має сучасне обладнання і навчених фахівців, а також повною мірою забезпечена нормативною документацією.

Варто зауважити, що цій скрупульозній перевірці передувала надзвичайно копітка, цілеспрямована та згуртована робота всього колективу. Зокрема, за власні кошти ми закуповували нове обладнання. Лише на установку з повірки лічильників газу ми витратили понад мільйон гривень. А взагалі тільки вдумайтеся в ці цифри: за рік, що минув з часу нашої розмови, прямі інвестиції у сферу метрології склали 2226,1 млн гривень. Крім того, на повірку і калібрування наявних еталонів нами було витрачено майже 113 тис. гривень. А ще упродовж року 21 працівник нашого метрологічного центру або проходив навчання у профільних закладах, або підвищував кваліфікацію на спеціалізованих курсах. Ми витратили великі кошти на те, щоб наші фахівці повністю відповідали вимогам часу, ефективно освоювали нові види повірок і калібрування та завжди могли підтвердити свій високий клас. Тож цілком закономірним є той факт, що за цей же період 16 фахівців пройшли атестацію та переатестацію на право проведення повірки і калібрування ЗВТ.

«20 хвилин»: Останнім часом багато розмов точиться довкола оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки технічним регламентам. Хотілося б довідатися, чи ви теж виконуєте подібні роботи.

– Насамперед хотілося б сказати, що запровадження системи оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки покликано замінити державні приймальні та контрольні випробування і державну метрологічну атестацію ЗВТ. При цьому система оцінки відповідності ЗВТ базується на основних положеннях і вимогах європейських директив, замінюючи такі процедури і поняття, як «державні випробування ЗВТ» і «державна метрологічна атестація ЗВТ».

По суті це приведення вітчизняної системи метрології до європейської практики. Звісно ж, ДП «Житомирстандартметрологія», йдучи в ногу з часом, теж зробило все для того, щоб отримати призначення на здійснення оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки і Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів.

Наші зусилля не пропали даром: відповідними рішеннями Мінекономрозитку України минулого року наш орган з оцінки відповідності отримав право здійснювати оцінку відповідності вимогам усім вищезазначеним технічним регламентам.

«20 хвилин»: Пригадується, що ми з вами вже вели мову про повірку і калібрування засобів вимірювальної техніки у медицині, однак, як бачиться, це невичерпна тема...

– Воно й зрозуміло, адже всі ми, хто частіше, хто рідше маємо справу з медициною, але в будь-якому випадку кожен із нас сподівається на достовірність діагнозів. Жоден лікар сьогодні не поставить діагноз без всебічного обстеження. Тому дуже важливо, щоб усе обладнання, починаючи від тонометра і закінчуючи  рентген-апаратами, томографами та іншими надскладними приладами, видавало достовірні результати. Ось для цього й існують такі процедури, як повірка і калібрування. І ми дуже відповідально до цього напрямку нашої діяльності ставимося. Зовсім не випадково на заміну морально та фізично застарілого обладнання придбали найсучасніші робочі еталони та оперативно освоїли повірку нових видів ЗВТ медичного призначення. І результати не забарилися: сьогодні наші спеціалісти здійснюють повірку та калібрування практично всієї медичної апаратури не лише в нашій області, але й по всій Україні. Особливо тісні, партнерські стосунки у нас склалися зі столичними медичними закладами.

Слід сказати, що не всі обласні центри мають акредитовані калібрувальні лабораторії. Тож ми сьогодні маємо заявки на калібрування устаткування у лабораторіях ветеринарної медицини, обласних лабораторних центрах Міністерства охорони здоров'я та у фітосанітарних лабораторіях по всій Україні.

«20 хвилин»: Людмило Петрівно, на жаль, наша розмова добігає кінця. Однак обов'язково ще хотілося б почути. для чого ви придбали таку дорогу установку повірки лічильників газу, про яку згадували вище.

– Гаразд. Щоб не стомлювати вас зайвими деталями, буду лаконічною: введення в експлуатацію цієї установки дасть нам змогу виконувати повірку газових лічильників найрізноманітніших типів. Необхідність же в її придбанні викликана тим фактом, що згідно з наказом Мінекономрозвитку України повірочні лабораторії, які уповноважуються на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, повинні мати власні еталони. Тобто ми на ділі підтвердили цю вимогу.

«20 хвилин»: Дякую вам, Людмило Петрівно, за змістовну розмову і щиро вітаю вас особисто та колектив, який ви очолюєте, зі Всесвітнім днем метрології.

– І я вам дякую. Та зі свого боку сердечно вітаю метрологів як нашого підприємства, так і всіх працівників метрологічних служб Житомирщини з їхнім професійним святом. Бажаю їм точності у вимірюваннях, похибок – лише в межах допустимих норм, міцного здоров’я, затишку і миру!

Короткий екскурс у метрологію

Метрологія – дослівно: «наука про виміри» – зародилася у далекій давнині. Першими метрологічними законодавчими актами можна вважати Святе Письмо. Зокрема, у Біблії читаємо: «Не чиніть кривди в суді, у мірі, у вазі та у вимірюваннях. Вага вірна, гирі вірні, ефа вірна і гін вірний нехай будуть у вас» (Левіт. гл. 19. в. 35,36); «Точні терези і вагові шальки – від Господа; від Нього ж усі гирі в наборі» (Приповідки Соломонові. гл. 16. в. 11); «Чи можу я бути чистим з вагами невірними і з гирями в сумі брехливими?» (Михей. гл. 6. в. 11).

А це вже Коран: «Він підняв небо і встановив вагу, щоб ви не переступали меж дозволеного на вагах. Зважуйте неупереджено і не занижуйте ваги» (Сура 55, аяти 7-9).

У давнину мірами слугували зерно ячменю і волосся верблюда або мула. В арабів у VIII-IX ст. ячмінне зерно прирівнювалося до шести одиниць верблюжого волосся.

Актом англійського короля Едуарда I дюйм визначався як «три сухих круглих ячмінних зерна». Зерна ячменю і пшениці, іноді плодів дерев, використовували в якості вихідної міри ваги, про що свідчить, наприклад, найменування міри «гран» – зерно.

У багатьох народів світу використовувалася така одиниця виміру, як лікоть. Так, у єгиптян лікоть дорівнював 45 см, у греків – 46,3 см, у римлян – 44,4 см, давньосхідний – близько 45 см, перський (царський) – близько 53,3 см.

Стопа́ – міра довжини, основу якої становила спершу природна міра – довжина людської стопи. До введення метричної системи вживалася у різних країнах і мала різні величини; на українських землях за княжої доби приблизно 300 мм, у Великому Литовському князівстві – 324 мм, у Польщі (коронна) – 297,8 мм, у Галичині в 1787-1856 рр. застосовувалась міра довжини стопа галицька чи львівська 297,7 мм. Стопа рівнялася половині ліктя. У світі з мір довжини, пов'язаних з людською ступнею, досі зберігся фут.

Метр було визначено як одну десятимільйонну частину чверті Паризького меридіана. Швидкість суден раніше визначали на ходу: в море скидали канат з рівномірно зав’язаними по всій довжині вузлами. Чим більше вузлів судно пройде за одиницю часу, тим більше його швидкість. Так з'явилася одиниця виміру морський вузол – одна морська миля/год (1,852 км/год).

Стручок ріжкового дерева, насіння якого слугувало мірою маси, нині є одиницею виміру маси й об’єму, а також мірою чистоти золота – відомий нам «карат».

Нині в переважній більшості розвинених країн, у тому числі й в Україні, діє всесвітньо визнана система одиниць вимірювання – Міжнародна система одиниць SI, основу якої складають метр і кілограм.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.