На Житомирщині знову потруїли бджіл – подано заяву до поліції

У селі Озерянка Новогуйвинської ОТГ Житомирського району 22 серпня 2021 року під час хімічної обробки посівів кукурудзи у місцевих пасічників масово загинули бджоли.

Про це на власній сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» повідомив житомирянин Олександр Рубан. Зокрема в дописі йдеться: «Отруїли татових бджіл. До 50-ти вуликів. Сьогодні був понятим, зірвався з Житомира в село Озерянку (Житомирський р-н, Новогуйвинська ОТГ). Заяви в поліцію є. Слідчі були на місці, відпрацювали. Мої вітання ПРАТ "Троянівське". Будо б круто зустрітися з вами в суді. Подібна ситуація з бджолами по всьому селу. Сподіваюся, що кропити свої качани найближчим часом не будуть…».

Подібна ситуація із отруєнням бджіл на Житомирщині не нова. Повідомлення про загибель бджіл під час обробки хімічними речовинами посівів без попередження спостерігаються часто. Крім того, що гинуть бджоли, трапляються випадки, коли отрута потрапляє в організм людини та тварин. На жаль, у більшості випадків жодних наслідків для винуватців немає. Потерпілі після нетривалої боротьби просто опускають руки.

У коментарях до цього посту користувачі соціальної мережі стверджують: гинуть не тільки бджоли, а й люди отруюються, починаються хвороби шкіри, органів дихання, а ще гірше – онкозахворювання: «І так бджіл мала кількість залишилась, скоро дійсно, як казали, не буде кому опиляти квітки, то і людство пропаде. Травлять не тільки бджіл, а також людей, за 100 метрів хати від поля. Нічого святого, їм головне, щоб доходи були. Вони ж тут не живуть, їм однаково кого труїти. Коли вже наїдяться».

Масові випадки отруєння та загибелі бджіл на Житомирщині спостерігалися у 2017 році.

У квітні 2017 року у селі Краснопіль Житомирської області масово загинули бджоли. Збитки пасічників досягли 40 тисяч гривень, а в одного із пасічників не стало одразу 37 бджолиних сімей. Представники санстанції встановили причину майже одразу – отруєння від використання хімікатів. З висновками погодилися пасічники. Вони стверджують, що агрокомпанія вивантажує порожні мішки з хімікатів після внесення в поля. Йдеться про можливе використання стимулятору росту рослин, який має солодкий смак, що привабило бджіл. Ця справа тоді нічим не закінчилася. Поки поліція чекала на результат експертизи, селянам дуже дохідливо пояснили, що з величезним агрохолдингом краще не сваритися.

Майже у той же час, 19 та 20 червня 2017 року, жителі села Новопіль Вільської ОТГ помітили, що без видимих причин у них почали гинути бджоли.

Місцеві бджолярі вважають, що до загибелі комах призвела обробка посівів хімічними речовинами місцевим підприємством, яке завчасно не попередило пасічників про свої наміри, що вже тягне на кримінальну відповідальність.

Про цей інцидент повідомив член районної спілки пасічників, житель с. Новопіль Віталій Левченко.

Подібні випадки реєструвалися в інших районах Житомирської області та України. Незалежно від регіону пасічники звинувачують у вимиранні бджіл місцевих фермерів. За їхніми словами, бджоли масово отруїлися хімікатами, якими обробляють поля, зокрема ріпак, соняшник і льон.

Агрофірми найчастіше причетність до мору бджіл не визнають. Так, технолог однієї з агрофірм на Житомирщині запевнив, що на час масової загибелі бджіл жодні хімікати ще не вносили: «Це азотне добриво, азот. Усе потрапляє в ґрунт, а не в повітря».

Який масштаб проблеми?

Одна сім’я на сезон дає від 10 до 150 кілограмів меду, залежно від харчування і місцевості. Зазвичай з одного вулика (тобто від однієї родини, – ред.) пасічник отримує 13–14 кілограмів меду. За підрахунками Спілки пасічників України, тільки в середньому у Житомирській області після обробки рослин хімікатами гине до 100 бджолиних сімей на тиждень.

Нагадуємо, що Україна входить до трійки світових лідерів з експорту меду. В Україні налічується близько 400 тисяч пасічників, які загалом виробляють у середньому 70 тисяч тонн меду на рік, що є найвищим показником в Європі. Майже 57 тисяч тонн, або 80% всього українського меду, експортується переважно до Європейського Союзу. Потенціал виробництва, виходячи з посівів медоносних рослин, – до 140 тисяч тонн меду на рік, – удвічі більше від поточних обсягів.

Однак господарське значення бджіл – це не лише мед. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, вони забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин. Наявність пасіки поблизу поля чи саду значно збільшує врожай.

Що робити, якщо на пасіці помирають бджоли?

Терміново звернутися до місцевої влади з письмовою заявою. За фактом такої заяви повинні створити комісію, яка встановить причину загибелі комах, масштаби, відповідальних і розмір збитків.

Подати до державної лабораторії проби мертвих і живих бджіл, зразки оброблених рослин. Саме на основі акту комісії та висновків лабораторних досліджень можна домогтися компенсації збитків у суді.

Написати заяву про добровільне відшкодування завданих збитків на підприємство, яке обробляло поля, розташовані біля вражених пасік, додавши копії результатів експертизи і акту.

Якщо підприємство не погоджується на добровільне відшкодування збитків, готувати позов до суду, до якого додаються вищезазначені документи.

Довідково повідомляємо, що працює Житомирська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка належить до сфери управління Дерпродспоживслужби Житомирської області. Лабораторія розташована за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 54. Контакти: (0412) 42-70-03, (0412) 42-70-04. E-mail: [email protected].

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про бджільництво», забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їхнього росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися чинних нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Руслан Мороз

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.