Майстерня своє відпрацювала. Але чи буде із того толк?

Особливо старався міський голова, який ще у ході панельної дискусії під час Дня Європи у Житомирі запрошував жителів міста долучитися до заходів «Майстерні міста». І вже 6 червня захід стартував. Для організації його роботи керівники міста вдалися навіть до перекриття руху по вулиці Пушкінській, оскільки якраз на цій вулиці (у тій частині, що прилягає до входу у приміщення Житомирського музичного училища) і поселилися «майстри» майбутнього Житомира. Цілих п’ять днів у ході діяльності «Майстерні міста» не припинялися всілякі заходи, дискусії, воркшопи, презентації , семінари та ін., до яких долучилися сотні житомирян. Дехто каже, що учасників нинішньої «Майстерні» було аж до тисячі, але річ не в тому, скільки саме житомирян долучилися до участі у заходах, що проходили під егідою «Майстерні міста -2018». Важливіше те, наскільки житомиряни знали, розуміли і хотіли долучатися до заходів, організованих у ході гігантського проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні», який проводиться у нашій державі за допомогою німецької урядової установи GIZ.

 Отже про те, чи знали. Однозначно, інформацію про проведення урбаністичного фестивалю «Майстерня міста 2018» багато житомирян  були просто приречені почути, бо її насправді було багато. Анонс щодо відкриття «Майстерні міста» було розміщено у рядках новин більшості житомирських інтернет–ресурсів, про «Майстерню» на Пушкінській майже тиждень розповідали усі житомирські телерадіокомпанії. Газети про "Майстерню" писали  не так дружно та масово, але то вже інше питання. Бо насправді газет у Житомирі сьогодні не так вже й багато, якщо точно – лише чотири. Але далі виникали проблеми. Чому? Та хоча б тому, що зрозуміти, чим відрізняється зміст чергового фестивалю (цього разу - урбаністичного) від попередніх флешмобів, фестивалей чи форумів, які організовуються у Житомирі ледь не щотижня під час свят  та вихідних, жителям міста було насправді важко. Тим паче, що людям насправді цікаво довідатись про те, коли у місті розпочнеться системне і регулярне прибирання вулиць, парків, скверів, тротуарів та навіть дворів житлових будинків. Меншою мірою житомиряни занепокоєні поки що ситуацією зі станом води у річці Тетерів та її притоках, які впадають до Тетерева у межах міста. Але натомість у ході «Майстерні міста» житомирянам пропонували визначитись із еко-трендами, громадськими просторами і «зеленими коридорами». Навряд чи житомиряни навперейми бігли до «майстерні», щоб послухати виступ  прибульця-експерта чи почути цікаві думки та мрії десятків громадських активістів, які вже звикли бавитись та гратись у «фести», «квести», «воркшопи» та дискусії у нині модному форматі «світового кафе». Тому наголос на запрошення і зусилля на мобілізацію учасників «Майстерні міста – 2018» організатори урбаністичного фестивалю спрямували на дітвору, шкільну та учнівську молодь. Якщо уважно простежити за фоторепортажами, що готувалися журналістами наприкінці кожного дня діяльності «Майстерні міста-2018», то можна легко впізнати серед активних житомирян чиновників мерії Житомира або ж працівників бюджетних установ, яких просто мобілізували на виконання вказівки зверху.

Звісно, у приміщенні «Майстерні міста – 2018» упродовж усіх п’яти днів її проведення завжди було людно, гамірно і весело.  Однак чи насправді такою веселою та оптимістичною є нинішня урбаністично-екологічна ситуація у місті Житомирі? Аж ніяк ні. Навпаки – ситуація із екологічною безпекою Житомира однозначно і помітно погіршується із кожним роком. Ми вже згадували про недоліки у процесі прибирання міста від сміття та твердих побутових відходів. Ніхто із учасників «Майстерні міста -2018» не ставив питання про ефективність весняних прибирань напередодні Великодніх свят. А чому? Ніхто не знає, чому житомиряни у більшості своїй сьогодні бідкаються над питанням щодо утилізації використаних елементів живлення від приладів, яких сьогодні у кожній оселі просто тьма! Чому у більшості спальних районів міста не можна здати використаний склопосуд, а пункти прийому макулатури, ганчір’я і т.п. у Житомирі лише закриваються. Те ж саме стосується утилізації пластмаси, одноразового посуду, відходів будівельних матеріалів. Хтось із фахівців –урбаністів Житомирської міської ради проаналізував, скільки побутової хімії продається у торговельній мережі міста? І куди житомирянин може подіти використану тару? Тому неважко здогадатися, чому навколо Житомира щороку виникає десятки, а то й сотні нових, малих і великих, стихійних сміттєзвалищ. У Житомирі, зрештою, ніяк не дійдуть до того, як вирішити питання щодо вивозу сміття та ТПВ у приватному житловому секторі. А це, як не крути, не менше 35% міської території, де сміття та відходи спалюють, закопують чи викидають на стихійні купи. І таких запитань, які болять, які зрозумілі людям як питання катастрофічного порядку, у Житомирі – хоч греблю гати. Якраз у ті дні, коли на вулиці Пушкінській вирувала «Майстерня міста -2018», у річці Кам’янці громадські активісти-житомиряни відстежили чергові викиди бруду. Ось чому епіцентр урбаністично- екологічного фестивалю має знаходитись не посеред прибраної і поки що зеленої вулиці Пушкінської, а якраз у «гарячих» точках житомирського гармидеру: біля стихійного звалища, на березі смердючої річки або ж біля контейнерів зі сміттям, які комунальники часто забувають вивозити з-під будинків житомирян. Ось тоді у «Майстерні» і з’явиться реальний шанс вивчити і вплинути на вирішення реальних екологічних проблем Житомира.

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.