Голови житомирських громадських організацій звернулися до Президента і Голови Верховної Ради з приводу відміни мораторію на землю

       Громадські організації та громадяни області вважають, що поскільки відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об’єктами права власності Українського народу, то рішення органів державної влади щодо володіння, користування та розпорядження ними не можуть суперечити волі та інтересам їх власника – Українського народу.

         Вони вважають дії та рішення, які вчиняються та приймаються чиновниками різного рівня з використанням свого службового становища всупереч волі та інтересам Українського народу, щодо визначення долі об’єктів права власності Українського народу, зокрема земель сільськогосподарського призначення, неправомірними та незаконними, такими, що завдають істотної шкоди Українському народу та українській державності.

         Думка і громадян області , в тому числі  власників земельних паїв, і громадських організацій одностайна – вводити ринок земель сільськогосподарського призначення в формі купівлі-продажу в сьогоднішніх умовах недопустимо.

         Таким чином, намагання вищих посадових осіб держави мотивувати введення ринку землі в формі купівлі-продажу  вимогою власників земельних паїв, порушенням їх права власності не ґрунтується на об’єктивній реальності, а звернення окремих громадян України до Європейського суду з прав людини про порушення їх права власності на землю, як і відповідна реклама в засобах масової інформації, є організованим олігархами процесом для мотивації своїх дій, направлених на заволодіння землями сільськогосподарського призначення.

         Свої висновки вони мотивують наступним:

         По-перше, в умовах значної заборгованості України перед Міжнародним Валютним Фондом включення в Меморандум зобов’язання щодо введення ринку земель сільськогосподарського призначення в формі купівлі-продажу є нічим іншим як  завуальованою юридично оформленою заставою українських земель за наданими кредитами.

         По–друге, в умовах, коли  ряд громадян Польщі підготовили позови в суди України з вимогою повернути їм землі, які колись належали їхнім предкам, мотивуючи це можливим зняттям мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, враховуючи, що офіційні кола Польщі не заперечують проти цього, що в разі зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення аналогічний процес можуть розпочати угорці, румуни та інші народності, сьогоднішню нестабільність в державі, це реально загрожує територіальній цілісності України.

         По–третє, в умовах поголовної  бідності  Українського народу, це є   примусове обезземелення сільського населення, перетворення сільських населених пунктів на кріпосні поселення та приречення їх на вимирання.  З іншої сторони - це штучне збагачення  олігархів.

         По–четверте,  в умовах тотальної корупції в державі це призведе до прихватизації олігархами за безцінь земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в державній власності (у проекті Закону №383 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» в перший етап вже з 01.07.2017 року передбачено якраз продаж земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в державній власності).

         По–п’яте, в сьогоднішніх умовах це фактично призведе до знищення фермерства та іншого дрібнотоварного сільськогосподарського виробництва, до  скорочення насищення внутрішнього ринку України якісною та дешевою сільгосппродукцією, до монополії в сільськогосподарському виробництві та до орієнтації його на зовнішній ринок, причому у вигляді сировини.

         По–шосте, при чинному правовому регулюванні сільськогосподарських відносин це створить перешкоди для розвитку тваринництва та призведе до поступового виснаження земель сільськогосподарського призначення, зниження їх родючості через відсутність органічних добрив.

        По–сьоме, це узаконить незаконне заволодіння значними за розмірами земельними ділянками окремими фізичними та юридичними особами, яке на даний час досягло великих розмірів.

         Громадяни та громадські організації вимагають:

         1. З метою захисту права власності Українського народу невідкладно внести наступні зміни до ст.13 Конституції України:

         - в абзаці першому речення «Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією» викласти наступним чином: «Від імені Українського народу питання володіння та користування об’єктами права власності Українського народу вирішують органи державної влади та місцевого самоврядування за погодженням  із місцевими громадами. Питання розпорядження об’єктами права власності Українського народу вирішуються виключно власником шляхом проведення  всеукраїнського референдуму»;

         - вказане доповнення необхідно внести і в ст.73 Конституції України, якою передбачено перелік питань, що вирішуються виключно всеукраїнським референдумом.

         До вирішення питання про внесення вказаних змін до Конституції України накласти мораторій на розпорядження об’єктами права власності Українського народу.

         2. Питання щодо напрямків земельної реформи та форми ринку землі винести на всеукраїнський референдум. Всі програми, закони та інші нормативні акти з цього питання, які були прийняті до цього без участі Українського народу, вважати  такими, що втратили  юридичну силу.

         3. Негайно визначитись з відповідністю Закону України «Про всеукраїнський референдум» Конституції України. Внести  в нього відповідні зміни, які б не обмежували та не ускладнювали можливостей Українського народу за своєю ініціативою проводити всеукраїнський референдум та визначати перелік питань ,які можуть бути на нього винесені, рішеннями відповідних державних органів.

         4. Враховуючи, що Верховна Рада України в даний час по своїй суті та порядку формування не є представницьким органом Українського народу, а представляє інтереси олігархічних кланів і їм підконтрольна (виборча система та регламент роботи Верховної Ради виключають можливість прийняття рішень депутатами-висуванцями народу України; більшість, якою приймаються рішення у Верховній Раді та визначаються напрямки внутрішньої та зовнішньої політики держави формується з депутатів так званих політичних партій, які створені та контролюються олігархами ; ці депутати не є висуванцями Українського народу, не підзвітні та непідконтрольні йому), що народ України не довіряє їй та Президенту України, а також сформованому ними Кабінету Міністрів України, вважаємо, що ці органи не вправі від імені Українського народу здійснювати права власника щодо об’єктів права власності Українського народу.

         Всі рішення вищевказаних та підлеглих їм органів із зазначених питань необхідно вважати незаконними, а дії посадових осіб, які вони здійснюють з використанням своїх службових повноважень всупереч інтересам та волі Українського народу – зловживанням владою та службовим становищем з усіма наслідками, які з цього слідують.

         Дії посадових осіб, які включили в меморандум з Міжнародним Валютним Фондом зобов’язання ввести ринок земель сільськогосподарського призначення  в формі купівлі-продажу та підписали його – вважати зрадою інтересів Українського народу.

         Всі збитки, завдані державі, народу України та іншим суб’єктам  посадовими особами внаслідок зловживання владою та службовим становищем, а також внаслідок непрофесійних дій, повинні відшкодовуватись останніми.

         Вони звертають увагу  в.о. Голови Конституційного Суду України на недопустимість використання Конституційного Суду України як засобу для виводу із власності Українського народу передбачених Конституцією України об’єктів його власності  та попереджають  вищих посадових осіб держави, що копії звернень громадян України та громадських організацій при намаганні приватизувати лісові ресурси, торфовидобувну промисловість  та запустити купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, тобто розпорядитись об’єктами права власності Українського народу без згоди на це їх  власника, всупереч його волі та інтересам ляжуть в основу правової оцінки їх дій.

З текстом звернення можна ознайомитися далі. 

Голові Верховної Ради України

                                                            Парубію А.В.

Президенту України

Порошенку П.О.

                                                          Прем’єр – міністру України

Гройсману В.Б.

В.о. Голови Конституційного

Суду України

Бауліну Ю. В.

З   В   Е   Р   Н   Е   Н   Н   Я

До Вас, як до перших осіб держави, на яких покладено розроблення та забезпечення напрямів її розвитку в усіх сферах життя на рівні міжнародних стандартів, звертаються представники Українського народу, який згідно ст. 5 Конституції України є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу.

Рішення органів державної влади щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права власності Українського народу не можуть суперечити волі та інтересам їх власника – Українського народу.

Проте реальність сьогодення вказує на грубе порушення органами державної влади та місцевого самоврядування норм Конституції – основного закону України, вчинення ними дій, які суперечать волі Українського народу та його інтересам і ведуть до тотального зубожіння.

В Україні  склалася  вкрай загрозлива ситуація з розбазарюванням об’єктів права власності Українського народу: намагання приватизувати лісові ресурси, торфовидобувну промисловість, видобування бурштину  та інших дорогоцінних корисних копалин.  У власності окремих фізичних та юридичних осіб поза волею народу опинились значні за розмірами площі землі та лісу, родовища корисних копалин, тощо. Є реальна загроза того, що Український народ може позбутись цілого ряду належних йому на праві власності об’єктів, які не тільки є джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів, а й невід’ємним природним середовищем існування людини взагалі.

Занепокоєння простих громадян викликає те, що в даний час йде намагання в любий спосіб – через прийняття відповідних законів (проект Закону  «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» №383, зареєстрований у Верховній Раді України трьома депутатами від блоку Петра Порошенка 13 грудня 2016 року), з використанням Конституційного суду України (50 народних депутатів України від блоку Петра Порошенка звернулись до Конституційного суду України з вимогою визнати неконституційним Закон України  № 5123-1, яким до 01 січня 2018 року  накладено мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення»),  шляхом включення в Меморандум з Міжнародним Валютним Фондом зобов’язання ввести ринок землі – розпочати продаж земель сільськогосподарського призначення без згоди на це їх власника – Українського народу.

Наразі Український народ позбавлений можливості в установлений Конституцією України спосіб - через проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, захистити своє право власності, так як Закон України «Про всеукраїнський референдум» до даного часу знаходиться  на розгляді в Конституційному суді України - вирішується питання щодо його відповідності Конституції України, а діючою Конституцією не передбачено обов’язкове вирішення цих питань через всеукраїнський референдум.

Право власності Українського народу з правової точки зору на відміну від інших форм власності є незахищеним, чим користуються чиновники різного рівня, здійснюючи від імені Українського народу права власника всупереч його  волі та інтересам .

Вважаємо дії та рішення, які вчиняються  та приймаються чиновниками різного рівня з використанням свого службового становища всупереч волі та інтересам Українського народу, щодо визначення долі об’єктів права власності Українського народу, зокрема земель сільськогосподарського призначення, неправомірними та незаконними,  такими, що завдають істотної  шкоди Українському народу та українській державності.

По-перше, в умовах значної заборгованості України перед Міжнародним Валютним Фондом включення в Меморандум зобов’язання щодо введення ринку земель сільськогосподарського призначення в формі купівлі-продажу є нічим іншим як  завуальованою юридично оформленою заставою українських земель за наданими кредитами.

По–друге, в умовах, коли цілий ряд громадян Польщі підготовили позови в суди України з вимогою повернути їм землі, які колись належали їхнім предкам, мотивуючи це можливим зняттям мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, враховуючи, що офіційні кола Польщі не заперечують проти цього, що в разі зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення аналогічний процес можуть розпочати угорці, румуни та інші народності, сьогоднішню нестабільність в державі, це реально загрожує територіальній цілісності України.

По–третє, в умовах поголовної  бідності  Українського народу, це є   примусове обезземелення сільського населення, перетворення сільських населених пунктів на кріпосні поселення та приречення їх на вимирання.  З іншої сторони - це штучне збагачення  олігархів.

По–четверте,  в умовах тотальної корупції в державі це призведе до прихватизації олігархами за безцінь земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в державній власності (у проекті Закону №383 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» в перший етап вже з 01.07.2017 року передбачено якраз продаж земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в державній власності).

По–п’яте, в сьогоднішніх умовах це фактично призведе до знищення фермерства та іншого дрібнотоварного сільськогосподарського виробництва, до  скорочення насищення внутрішнього ринку України якісною та дешевою сільгосппродукцією, до монополії в сільськогосподарському виробництві та до орієнтації його на зовнішній ринок, причому у вигляді сировини.

По–шосте, при чинному правовому регулюванні сільськогосподарських відносин це створить перешкоди для розвитку тваринництва та призведе до поступового виснаження земель сільськогосподарського призначення, зниження їх родючості через відсутність органічних добрив.

По–сьоме, це узаконить незаконне заволодіння значними за розмірами земельними ділянками окремими фізичними та юридичними особами, яке на даний час досягло великих розмірів.

Громадськими організаціями Житомирщини опитано біля 100% жителів ряду середньостатистичних населених пунктів області. Майже 100% опитаних громадян, а в деяких населених пунктах всі 100%, включаючи власників земельних паїв, категорично проти введення ринку землі сільськогосподарського призначення  в формі купівлі-продажу .

Таким чином, намагання вищих посадових осіб держави мотивувати введення ринку землі в формі купівлі-продажу вимогою власників земельних паїв, порушенням їх права власності не ґрунтується на об’єктивній реальності, а звернення окремих громадян України до Європейського суду з прав людини про порушення їх права власності  на землю є організованим олігархами процесом для мотивації своїх дій, направлених на заволодіння землями сільськогосподарського призначення.

Громадяни вимагають врегулювати належним чином ринок землі в формі оренди, забезпечивши права орендодавців, відповідний рівень їх доходів, чітко визначивши обов’язки та відповідальність орендарів і  вжиття заходів щодо недопущення втрати родючості землі при її використанні та не заподіяння шкоди довкіллю.

Жителі сільських населених пунктів, голови сільських рад та об’єднаних місцевих громад вважають за необхідне формування в кожному сільському населеному пункті  банку земель сільськогосподарського призначення за рахунок скупки земельних паїв громадами при допомозі держави та за рахунок  відумерлої спадщини, яка на даний час в окремих сільських радах та громадах вже досягає 25%. Це надасть можливість для створення комунальних і  кооперативних сільськогосподарських підприємств та передачі землі в оренду громадами, як основи зміцнення економічної бази сільських громад та розвитку сіл, для задоволення потреб молодих сімей, які залишаються в селі,  сімей спеціалістів, для залучення молоді на село, надання землі майбутнім поколінням сільських жителів. Вони вимагають організувати роботу по виділенню паїв в натурі з метою надання можливості одноособово та в кооперуванні з іншими власниками земельних паїв вести на них сільське господарство, надати допомогу з боку держави в розвитку сімейно-фермерських господарств.

Звертаємо увагу Конституційного суду України на те:

- що мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення відповідає волі та інтересам як власників земельних паїв, так і їх власника – Українського народу;

- що дійсним порушенням передбаченого Конституцією України права власності Українського народу на землю є намагання посадових осіб держави розпоряджатись об’єктами права власності Українського народу в обхід власника, всупереч його волі та інтересам;

- на недопустимість використання Конституційного суду України як засобу для виводу із власності Українського народу передбачених Конституцією України об’єктів його власності.

Враховуючи викладене,-

В    И    М    А    Г    А    Є    М    О:

1. З метою захисту права власності Українського народу невідкладно внести наступні зміни до ст.13 Конституції України:

- в абзаці першому речення «Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією» викласти наступним чином: «Від імені Українського народу питання володіння та користування об’єктами права власності Українського народу вирішують органи державної влади та місцевого самоврядування за погодженням  із місцевими громадами. Питання розпорядження об’єктами права власності Українського народу вирішуються виключно власником шляхом проведення  всеукраїнського референдуму»;

- вказане доповнення необхідно внести і в ст.73 Конституції України, якою передбачено перелік питань, що вирішуються виключно всеукраїнським референдумом.

До вирішення питання про внесення вказаних змін до Конституції України накласти мораторій на розпорядження об’єктами права власності Українського народу.

2. Питання щодо напрямків земельної реформи та форми ринку землі винести на всеукраїнський референдум. Всі програми, закони та інші нормативні акти з цього питання, які були прийняті до цього без участі Українського народу, вважати  такими, що втратили  юридичну силу.

3. Негайно визначитись з відповідністю Закону України «Про всеукраїнський референдум» Конституції України. Внести  в нього відповідні зміни, які б не обмежували та не ускладнювали можливостей Українського народу за своєю ініціативою проводити всеукраїнський референдум та визначати перелік питань ,які можуть бути на нього винесенні, рішеннями відповідних державних органів.

4. Враховуючи, що Верховна Рада України в даний час по своїй суті та порядку формування не є представницьким органом Українського народу, а представляє інтереси олігархічних кланів і їм підконтрольна (виборча система та регламент роботи Верховної Ради виключають можливість прийняття рішень депутатами-висуванцями народу України; більшість, якою приймаються рішення у Верховній Раді та визначаються напрямки внутрішньої та зовнішньої політики держави формується з депутатів так званих політичних партій, які створені та контролюються олігархами ; ці депутати не є висуванцями Українського народу, не підзвітні та непідконтрольні йому), що народ України не довіряє їй та Президенту України, а також сформованому ними Кабінету Міністрів України, вважаємо, що ці органи не вправі від імені Українського народу здійснювати права власника щодо об’єктів права власності Українського народу.

Всі рішення вищевказаних та підлеглих їм органів із зазначених питань необхідно вважати незаконними, а дії посадових осіб, які вони здійснюють з використанням своїх службових повноважень всупереч інтересам та волі Українського народу – зловживанням владою та службовим становищем з усіма наслідками, які з цього слідують.

Дії посадових осіб, які включили в меморандум з Міжнародним Валютним Фондом зобов’язання ввести ринок землі сільськогосподарського призначення  в формі купівлі-продажу та підписали його – вважати зрадою інтересів Українського народу.

Всі збитки, завдані державі, народу України та іншим суб’єктам  посадовими особами внаслідок зловживання владою та службовим становищем, а також внаслідок непрофесійних дій, повинні відшкодовуватись останніми.

Попереджаємо  вищих посадових осіб держави, що копії звернень громадян України та громадських організацій при намаганні приватизувати лісові ресурси, торфовидобувну промисловість  та запустити купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, тобто розпорядитись об’єктами права власності Українського народу без згоди на це їх  власника, всупереч його волі та інтересам ляжуть в основу правової оцінки їх дій.

Голову Верховної Ради України просимо довести звернення до всіх народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Відповідь про наслідки розгляду звернення  та прийняті в зв’язку з цим рішення в установлений законодавством термін надіслати на адресу громадської організації «За правову справедливу Україну»: 10005,                      м. Житомир, пров. Скельний, 5-а.

Додаток:  Звернення громадян на _____ арк.

Голова ГО «За правову справедливу Україну»   В.Г.Тітов

Голова ГО «STOP, Корупція !»                    

Н.А.Циганчук

Голова ГО «Народні збори»                 

П.В.Грозинський                       

Голова МГО «Фонд співробітництва та ініціатив»

 Т.А.Герасимчук

Голова Ради Житомирської обласної

ветеранської організації Асоціації ветеранів

МВС України                                                               В.П.Бура

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.