Добре, якщо все добре…

Тривалий час ледь не основним засобом та інструментом протидії коронавірусу в Україні вважалися карантин та самоізоляція. Проте усім було відомо, а медики знали про те, як про очевидну річ, що пандемія не омине жодного регіону, а фраза «перехворіти мають усі» хоча й поступово, але отримувала щоденні аргументи на своє підтвердження. Проте головною обставиною, яка мала б пом’якшити і полегшити наступ досі невідомої хвороби, стала поступовість її поширення. В Україні, зокрема на Житомирщині, цього поки що вдавалося досягнути, і спалахів хвороби, які сягали б одразу кількох десятків осіб, вдавалося уникнути. Проте це не означає, що із коронавірусом у Житомирській області все було просто. І владі, і особливо медичним працівникам довелося докласти граничних зусиль для того, щоб утримувати ситуацію у стані відносного спокою. Зауважимо, що стан нашої економіки сьогодні дуже плачевний через цілу низку причин, про які ми зараз не станемо говорити. Сьогодні головне – бути напоготові і надалі протистояти коронавірусній інфекції, яка поки що неохоче відступає. І найпершим бар’єром на шляху пандемії стали наші медичні працівники. Нашу галузь охорони здоров’я перед цим намагалися реформувати, але, якщо чесно, реформа проти небезпечного вірусу нічого вдіяти не може. Ледь не основна надія – на лікарів, на персонал лікарень, які змушені зустрічати хворих  із встановленим діагнозом COVID-19.

У Романові тривалий час за спалахами та повідомленнями про захворілих спостерігали на відстані. Небезпечна хвороба тривалий час обминала села та селища району, але уникнути зустрічі із коронавірусом у Романівському районі не вдалося. Хворих поки що небагато, але вони є. І, звісно ж, вони перебувають під уважним супроводом медичних працівників. Уряд України, розуміючи безмежний рівень відповідальності лікарів та медперсоналу у протистоянні із інфекційною хворобою, прийняв відповідну постанову щодо забезпечення державних фінансових гарантій медиків, які забезпечують безпосередній супровід пацієнтів із гострою респіраторною хворобою COVID-19. Медичному персоналу згідно з урядовою постановою від 24 квітня 2020-го року запроваджувалися серйозні (розміром у 300%) доплати за обслуговування та догляд за хворими пацієнтами. Однак, як це часто буває, гроші передбачили більше на папері, а всілякі узгодження та врегулювання процесів фінансового забезпечення передбачених доплат могли розтягнутися на місяці. Між тим, медиків треба підтримати, допомогти, і робити це треба негайно. У таких випадках, коли центральна влада затримується із оперативністю виконання своїх же вказівок та постанов, часто сподіваються на ресурси (або ж резерви) місцевих бюджетів. На жаль, у більшості випадків такі резерви вичерпані, або ж їх недостатньо для мобілізації значних грошових коштів. Так сталося і у Романівському районі, де місцева влада зробила усе можливе, аби за власний кошт підготувати район і мінімізувати наслідки коронавірусного захворювання. Як показує життя, тривалий час це вдавалося. Але коли з’явилися хворі на COVID-19 і на Романівщині, медикам потрібно було виплатити запроваджені та встановлені надбавки. Зрештою, це ж не лише урядова вимога, але й великою мірою – обов’язок суспільства, громади, яка завжди сподівається на допомогу людей у білих халатах. Звісно ж, ситуація була складною, і представники влади звернулися до бізнесу, до благодійників, аби вирішити проблему доплат медичним працівникам. На щастя, і то дуже швидко та оперативно, така допомога для працівників Романівської районної лікарні та місцевого Романівського центру ПСМД надійшла. Майже 29 тисяч гривень у якості такої допомоги для медиків надійшли від підприємства «Вівад 09», яким керує депутат Житомирської облради Ігор Ходак. Звісно ж, усі знають, що Ігор Євгенович та колектив очолюваного ним підприємства вже давно вважаються уособленням впевненості та стабільності економічної ситуації у Романівському районі. Проте швидка відповідь на звернення місцевої влади про допомогу у вирішенні складнощів із доплатами для медиків все ж таки вражає. Хоча, як підтверджує багаторічна життєва практика, ні Ігор Ходак, ні очолюване ним підприємство своїх земляків-романівчан ніколи не підводили.

Власне кажучи, І.Є. Ходак у цей нелегкий для країни час не залишив поза межами своєї уваги і медиків лікарняних установ у сусідніх районах: Любарському та Чуднівському. Для потреб інфекційного відділення КНП «Любарська центральна районна лікарня» за кошти ТОВ «ВІВАД 09» (мова йде про виділені 37 тисяч гривень) було терміново придбано шестиканальний електрокардіограф та портативний пульсоксимер. У Чуднові Ігор Ходак також швидко і негайно відгукнувся на прохання допомогти з ремонтом водопроводу Чуднівської центральної районної лікарні. Для вирішення цієї проблеми завдяки І.Є. Ходаку було знайдено 44 тисячі гривень.

Можливо, для більшості жителів усіх трьох районів, про які ми згадали вище, поведінка та небайдужа позиція Ігоря Ходака вже стали звичними, бо допомога від керівника стабільно працюючого підприємства і депутата Житомирської облради для багатьох людей часто має винятково важливе значення. У ситуації, коли кажуть про «добре, якщо все добре», є дуже важлива деталь, про яку варто згадати. Адже, якщо приказка про «добре» чимось порушена і, якщо трапилася біда, дуже важливо, коли хтось неодмінно зможе допомогти. На щастя, досі нас оточують люди, які це розуміють. І – завжди допомагають.

Віктор Першко

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.