Україна майже вся - у хмарності, на крайньому заході лише сонце і трохи прояснень на крайньому сході.
Про найважчі часи зі свого життя врублівським дітям розповіли очевидці – односельчани.
Діти завітали до довгожительки с. Врублівки Фелікси Кашперівни Верховецької, 1925 року народження. Вона розповіла про те, як родині її батьків, у якій було 8 дітей, вдалося вижити у 30-40 рр. XX cт.: арешт батька – «ворога народу», спільне проживання у дядьковій родині, переховування власних запасів зерна.
Цікавою була зустріч із Євгенією Федорівною Паренюк, 1946 року народження. Про голодомор 1932-1933 рр. вона пам’ятає із розповідей своєї мами – Олександри Олександрівни Талько, яка народилася у 1916 році. Самій ж Євгенії Федорівні, як і багатьом її ровесникам, надовго закарбувалися у пам’яті роки повоєнного голоду.
Ми переглянули відеофільм для дітей «Голодний Дух». Кожен учень виготовив колосок та квітку незабудку. Вони нагадують нам не забувати жертв, які загинули на території України зимою 1932-1933 років штучно створеною голодною смертю.
Довідково
Знак квітки незабудки як символ пам'яті жертв Голодомору розроблений у 1986 році учителями цілоденної школи св. Софії в Миссиссаґа у Канаді. Це були часи, коли влада Радянського Союзу активно заперечувала мільйони жертв, замучених штучно створеним голодом на території України зимою 1932-1933 рр».
Лариса Бджілка
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер