Нещодавно ми розповідали про шанований в Україні та за її межами Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир.
Прочитати про монастир можна тут.
Знаходиться він в обласному центрі, і сюди, починаючи з 1999 року, щодня приїздить велика кількість паломників звідусіль. Щорічно 26 червня відзначають день пам'яті небесної покровительки обителі – святої преподобномучениці Анастасії Римлянині, яка вважається також покровителькою всієї православної Житомирщини. Окрім цього, нижній храм Житомирського Спасо-Преображенського кафедрального собору також названий на честь цієї шанованої всіма угодниці Божої.
Свята Анастасія жила у дні царя Декія і його співправителя Валеріана. Після смерті батьків її виховували у жіночому монастирі неподалік Рима. Ледь досягнувши повноліття, дівчина стала настільки красивою, що багато знатних римлян пристрасно бажали взяти її в дружини. Але подвижниця, відкинувши мирські блага, пішла в черниці. Обурені язичники спробували обмовити її перед воєначальником Провом: «Ця дівчина, – говорили вони, – не тільки не хоче мати чоловіка, але і над способом життя нашого глумиться, насміхається над богами нашими і вірує в Розіп'ятого».
Почувши про красу юної черниці, воєначальник наказав своїм слугам негайно привести її. Увірвавшись у монастир, вони наклали на шию дівчини залізні ланцюги і потягли її у місто. Бажаючи пощадити Анастасію, воєначальник Пров порадив їй поклонитися поганським «богам» і вийти заміж «за чоловіка вельможного, близького до царського престолу» (можливо, він мав на увазі себе). Коли ж свята відмовилася від усіх принад світського життя, її розтягнули і прив'язали до чотирьох стовпів головою вниз, били палицями і палили вогнем. Але замість стогону вона молилася. Тоді кати прив'язали її до колеса і, обертаючи, переламали всі кістки. Анастасія знову звернулася до Господа, і – колесо раптом зупинилося, а вона, відв'язана невидимою силою, встала абсолютно здоровою і неушкодженою. Побачивши таке чудо, воєначальник не напоумився, а, навпаки, посилив муки: Анастасії стругали ребра, вирвали язика і врешті-решт відрубали голову. Святе тіло викинули на поживу звірам, але воно збереглося недоторканим: віруючі зібрали відсічені частини і сховали в затишному місці...
У 60-х роках XIX століття чесна глава святої Анастасії прибула до Житомира: як дар від Антіохійського Патріарха Ієрофея її привіз Архієпископ Волинський і Житомирський Модест (Стрельницький). До революції святиня перебувала в нижньому храмі Спасо-Преображенського собору.
За молитовними зверненнями до святої Анастасії Римлянині відбувалося безліч чудес і зцілень. До чудотворних мощів приїжджали паломники не тільки з Волині, а й з Казані, Санкт-Петербурга, Варшави... Тут благословляли депутатів від Волинського краю в Державну думу, зустрічали новий рік учні церковно-парафіяльних шкіл, молилися новобранці перед відправкою на фронти Першої світової.
Сьогодні, відкривши архіви, ми знаємо про безчинства більшовицької влади щодо православної віри і її незламних сподвижників. Ось і Свято-Анастасіївську церкву осквернили і закрили в роки більшовицьких гонінь. Чесна глава Анастасії таємниче зникла і з'явилася тільки у 1941 році, коли богослужіння в обителі поновилися. Вдруге вона зникла у той час, коли знову стали закривати храми.
Віруючі Житомирщини сподіваються, що з часом мощі святої Анастасії знову будуть знайдені.
Можливо, щира молитва усіх нас допоможе здійснитися цій надії, і Господь знову явить чесну главу преподобномучениці Анастасії.
Андрій Козаченко
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер