«Чорні лебеді» до Житомира прилетіли навесні. Коли ж відлетять?

Безтурботність моменту, примножена незвично теплою і зовсім не зимовою погодою, мало кого спонукала до уваги на прогнози, якими традиційно розпочинають новий календарний рік чимало засобів масової інформації. Між тим прогнозувальники та оракули від астрології ледь не в один голос стверджували про те, що нинішній, 2020-й, рік буде позначений небагатьма катаклізмами чи подіями надзвичайного характеру. Такі події у прогнозах часто називають «чорними лебедями», які стають символами непередбачуваних і як правило – катастрофічних подій із надзвичайними наслідками.

І ось воно, як кажуть, сталося. Коронавірусна інфекція у січні-лютому 2020-го року набрала планетарного масштабу, і вже у березні її небезпечний подих відчула більшість країн світу. Дійшло лихо і на територію нашої держави, де сьогодні вживаються заходи надзвичайного і виняткового характеру. Запобіжні заходи набувають лавиноподібних масштабів, а подекуди здається, що органи влади та віп-чиновники із Кабміну та Офісу Президента України наче змагаються між собою у пропозиціях передбачити, посилити, обмежити рух, подорожі та всілякі інші види людської діяльності. Поки що в Україні безпосередньо постраждала від коронавірусної інфекції лише одна людина. Важко сказати, яких масштабів набере пандемія у нашій країні, однак питання полягає не лише у тому, щоб обмежитися заходами на зразок карантину. Мова йде про мобілізацію, перезавантаження всього державного життя під гаслами зміцнення дисципліни, забезпечення неухильності виконання усіх законодавчих норм, правил та інструкцій. Коронавірусна інфекція у вигляді пандемії сьогодні випробовує суспільства та держави на предмет якості організації і вміння згуртуватися перед лицем смертельної загрози.

Рецепт від хвороби – порядок і дисципліна

Що це означає? Насамперед посилення відповідальності кожного чиновника і так само – кожного ГРОМАДЯНИНА держави на своєму місці. Пріоритет відповідальності чиновників усім зрозумілий хоча б тому, що вони отримують від держави гроші. Тобто кошти платників податків. А тому вже сьогодні має бути поставлене питання про те, чи були насправді факти продажу за кордон партій медичних масок та інших засобів індивідуального захисту для населення. Якщо запитання комусь вважається зайвим і недоречним, то замінити його можна на більш простіше: чому в мережах аптек України досі відсутні захисні медичні маски для органів дихання та слизової поверхні обличчя? Чому в Україні досі бракує засобів антисептичного призначення для зручного та швидкого використання і користування у побуті? Можливо, варто звернути увагу і на відповідальність чиновників від медицини, які вже котрий рік «забувають» замінити вже морально застарілі апарати штучної вентиляції легенів. Бо закрити ресторації, кафе, маркети та центри дозвілля, обмежити рух громадського транспорту аж до закриття метро – це, виявляється, набагато легше, аніж навести елементарний санітарний порядок у містах та містечках країни. На прикладі Житомира можна стверджувати, що вулиці міста, прибудинкова територія у багатьох місцях перебуває у вкрай незадовільному санітарному стані. Нинішній час – прекрасна нагода для оголошення наступу на бруд, безгосподарність та  безвідповідальність комунальних служб та підприємств, що обслуговують житловий сектор міста. Окремої уваги потребує робота КАТП 0628, інспекції із благоустрою, муніципальної міліції, екологічної інспекції, підрозділу Держспоживстандарту. Під час роботи 65-ї (позачергової) сесії Житомирської міської ради, що відбулася 17 березня 2020-го року, виявилося, що влада міста має наміри закупити кілька автомобілів ще для одного контролюючого органу – «Поліцейського офіцера громади». Можливо, такий підрозділ і потрібен, але ж де контроль та звіт про ефективність вже існуючих органів влади, які відповідають у місті за порядок і чистоту? Поки що такого контролю у місті немає. Так само давно у Житомирі ніхто не контролює графіки прибирання доріг та тротуарів у межах міської території. Зовсім свіжий приклад відсутності професіоналізму або ж і можливої спроби списати на «боротьбу зі снігом» десятків тонн сольової суміші, яка минулими вихідними спантеличила ледь не всю громаду обласного центру. Адже досі дороги у Житомирі ще НІКОЛИ не ставали БІЛИМИ внаслідок діяльності комунальників. І виходить, що нікому до того немає діла?! Ні члени виконкому не можуть з’ясувати оригінальність рецепту  посипання автошляхів у Житомирі, ні, тим паче, – депутатський загал Житомирської міськради. Адже точно відомо, що коронавірус до посипання солі на дорозі не має жодного стосунку. Але питання залишається і звучить воно дуже актуально: а хто ж давав вказівку сипонути солі на житомирські шляхи і чому немає з цього приводу жодної реакції від керівників міста?

Хіба лише коронавірус? Інші «чорні лебеді» до нас також можуть залетіти

Якщо коронавірус підкрався до нас несподівано і непрогнозовано (хіба хтось міг передбачити, що хвороба із Китаю до Європи переселиться всього за півтора-два місяці), то ряд інших катаклізмів природного характеру ми просто зобов’язані передбачити. І насамперед розвиток подій хоча б на середньострокову перспективу зобов’язана передбачати влада. Адже Житомир і житомиряни сьогодні залежні не лише від розвитку і швидкості поширення небезпечної пандемії. Ще однією небезпекою, яка спроможна спричинити колапс у житті житомирян, може стати ситуація із водозабезпеченням жителів обласного центру. Йдеться вже навіть не про питну воду, а хоча б про технічну, яка використовується для побутових потреб та прання білизни. А якщо врахувати, що ТРЕТИНА населення міста всуціль залежна від води із приватних колодязів, де на початку весни води залишилося вкрай обмаль, то можна лише уявити масштаби водного колапсу у Житомирі. Якщо на боротьбу із коронавірусом у Житомирі депутати знайшли 26,3 мільйона гривень із резервів та коштів, що призначалися на всілякі свята (День Європи, Велодень у Житомирі, День міста), то де будуть братися кошти для доставки води, наприклад, для жителів приватного сектора? Тим паче, що небезпека перебоїв у водопостачанні житомирян розпочнеться, найімовірніше, вже влітку поточного  року.

Не такою нагальною, але все ж таки гострою, у Житомирі залишається проблема із озелененням  міської території. І йдеться насамперед не лише про висадку нових дерев, кущів та квітів, де керівники Житомира прагнуть здивувати Україну (а може – й увесь світ) новим рекордом, а про наведення порядку зі старими деревами, враженими хворобами. У Житомирі із цим також назріває катастрофа. Засилля «ракової» омели, із якою вже давно ніхто у Житомирі не боровся належним чином, перетворює величезні території міста у місця, небезпечні для проживання. Якби хтось із вже згаданих служб та інспекцій у місті Житомирі взявся за підрахунок вражених омелою дерев, показники були б приголомшливо жахливі. Гості, туристи із європейських країн і навіть сусіди із Білорусі, які приїздять до Житомира, неабияк нажахані засиллям хворої флори на території, де проживають сотні тисяч людей. Це також, шановні житомиряни, «чорні лебеді» 2020-го року, які псують нам не лише настрій, але й позбавлять дорожчого – здоров’я чи найдорожчого – життя. Передбачити «приліт» катастрофічних проблем для Житомира ми не просто можемо, а просто зобов’язані це робити. Інакше нас важко назвати господарями свого міста, а відтак – і всієї України. І сидіти склавши руки тут не вдасться. Треба думати, треба вивчати ситуацію, а потім (але – чимшвидше або й негайно) треба діяти.

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.