Чого очікувати українцям від скасування державного регулювання цін?

З 1 липня набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня поточного року, згідно з якою скасовується державне регулювання цін на продовольчі товари та послуги.

Чого очікувати українцям від скасування державного регулювання цін?

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 7 червня 2017 року № 394 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. №1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою скасовано державне регулювання цін на продовольчі товари та послуги на ринках.

Мета дерегулювання – усунення надмірного втручання держави в економічні процеси

Як повідомив «Урядовий портал», з 1 липня 2017 року скасовується державне регулювання цін на продовольчі товари та послуги в частині встановлення:

торговельних надбавок не вище 15 відсотків до оптової ціни виробника (митної вартості) на 15 груп товарів (борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі);

декларування зміни оптово-відпускних цін на 13 груп товарів (борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, крупи гречані, яловичину, свинину, м’ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову);

граничних рівнів рентабельності виробництва борошна та хліба соціальних сортів;

граничних рівнів рентабельності та торговельних надбавок на дитяче харчування;

граничних рівнів рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, без урахування вартості сировини не вище ніж 10 відсотків;

державного регулювання цін на послуги на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Варто зауважити, що скасуванню державного цінового регулювання на продовольчі товари передував пілотний проект, яким з 1 жовтня 2016 року було призупинено державне регулювання цін на наведені вище товари та послуги, відповідно до постанови КМУ від 22 вересня 2016 р. №656.

Головна мета дерегулювання – зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції та дебюрократизація (дерегуляція) у сфері ціноутворення. Рішення Уряду спростить процедуру зміни цін залежно від цінових коливань ринку, що дозволить виробникам швидше реагувати на зміни кон’юнктури.

Оскільки цінове регулювання на продовольчі товари скасовано, суб’єкти господарювання формуватимуть ціни у режимі вільного ціноутворення, залежно від попиту та пропозицій на споживчому ринку.

Регулювання цін на окремі продукти стимулювало «тінь».

Богдан Андрющенко, експерт Офісу ефективного регулювання (BRDO)

«З 1 липня уряд остаточно скасував державне регулювання цін на продукти харчування.

Нагадаю, протягом четвертого кварталу 2016 року діяв пілотний проект щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування. 7 червня Кабмін скасував дію низки постанов, які встановлювали цінові обмеження.

Це рішення складається з кількох аспектів.

Аспект перший полягає у відміні декларування оптово-роздрібних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, крупи гречані, яловичину, свинину, м’ясо птиці (тушку), варені ковбаси, крім вищого сорту, молоко коров’яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир кисломолочний з вмістом жиру до 9%, сметану з вмістом жиру до 20%, масло вершкове жирністю до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

Процедура передбачала, що кожна компанія, яка хоче змінити свою відпускну ціну більш ніж 1% зобов’язана обґрунтувати це перед «Держпродспоживслужбою», а потім – на рівні обласної адміністрації.

Тут необхідно зрозуміти, що на сьогоднішній день виконати процедуру декларування неможливо, оскільки «Держцінінспекцію», яка безпосередньо займалася декларуванням, ліквідовано. Механічно її замінила «Держпродспоживслужба», але її територіальні органи не отримали ані відповідних повноважень, ані ресурсів для виконання нових функцій.

До того ж сама процедура декларування була надмірно обтяжливою – для того, щоб аргументувати необхідність зміни ціни на різних рівнях, суб’єктам господарюванням доводилося витрачати багато часу і збирати величезну кількість документів.

Це при тому, що виробники харчових продуктів споживали інші ресурси (енергоносії, сировину та ін.) за абсолютно ринковими цінами. Коли одні знаходяться в умовах ринку, а інші ні – це як мінімум несправедливо. Теоретично, принцип справедливості у ціновому регулюванні міг би зберегтися за умови, коли б воно застосовувалося виключно до всіх товарів та послуг, як це було за радянських часів.

Другий аспект полягає у скасуванні функцій обласних адміністрацій щодо встановлення норм рентабельності. Встановлення рентабельності – це архаїзм, який, до того ж, можна було легко обійти. Приміром, якщо обмежувалася рентабельність хліба вагою більш як 500 г, то достатньо поставити вагу 490 г і хліб уже не підпадав під цінове регулювання.

Третій аспект полягає у використанні цінового регулювання у маніпулятивних цілях. Часті випадки, коли «під вибори» людям говорилося наступне: мовляв, ми тримаємо ціни і тому хліб не дорожчає. Насправді були випадки, коли це регулювання здійснювалося шляхом одного телефонного дзвінка виробникові з «проханням» не підвищувати ціни на період передвиборчої компанії. Я вже не кажу про те, що ситуація, у якій одним було дозволено підвищувати ціни, а іншим ні, несла шалені корупційні ризики.

Через дію цінового регулювання ми отримали дуже великий тіньовий ринок.

Яскрава ситуація з хлібом. За офіційними даними, у нас виробництво хліба падає.

Так з 2000 до 2016 рр. виробництво хліба та хлібобулочних виробів скоротилось з 2,5 млн т до 1,1 млн т, тобто більше, ніж у 2 рази. Але при цьому ми не бачимо порожніх полиць в магазинах. Насправді такого великого падіння виробництва не відбувається. Виробник просто змістився «в тінь», або перейшов на форми виробництва, які не підпадають під державне регулювання, такі, приміром, як хлібцехи у супермаркетах.

Існує думка, що відміна регулювання прискорить зростання цін. Це не зовсім так.

За період дії експерименту по ряду товарів, де було адміністративне стримування цін, виробники дійсно «підтягнули» ціни до більш високого рівня, оскільки зникла необхідність погоджувати їх з обласними адміністраціями.

Однак загалом це зростання відбулося в загальному інфляційному тренді. Інфляція на продукти харчування та інфляція на решту інших товарів та послуг корелювали між собою, адже зростання тарифів, заробітної плати, сировини завжди закладається в собівартість продукції.

Так за січень-травень поточного року порівняно із аналогічним періодом минулого року (коли формально адміністрування цін ще діяло) споживчі ціни загалом зросли на 13,5%. При цьому хліб за цей період подорожчав на 11,7%, макарони – на 4,2%, цукор – на 5,8%.

Вище, ніж зазвичай, зросли ціни на молочні продукти – з початку року подорожчання склало понад 25%, але тут спрацювали не адміністративні, а ринкові чинники. На внутрішньому ринку відбулось зменшення виробництва та зростання собівартості. Паралельно зросли світові ціни, а разом з ними – і експорт з України.

Адміністративні механізми дозволяли штучно створювати неконкурентні умови.

Мало місце додаткове ручне втручання. Наприклад, встановлювалась заздалегідь занижена ціна на зерно для сільгоспвиробників. Вони повинні були за ціною нижче ринкової віддати продовольче зерно конкретному хлібзаводу. Завод економив на виробництві борошна і таким чином не змінював ціну на готовий продукт.

Або інший приклад: конкретне молочне підприємство для того, щоб компенсувати торговій мережі обмеження за торговою націнкою, повинно було підписувати угоду про надання якихось додаткових консалтингових послуг, які компенсували недоотриману націнку для мережі. В іншому випадку виробник просто не міг продати цей продукт.

Усе це приклади викривлених неринкових механізмів.

І наостанок, є одна така дуже конкретна річ, як купівельна спроможність. Якщо купівельна спроможність не зростає, то зростання цін «захлинається» автоматично. Жоден виробник не може підняти ціни, вищі за рівень купівельної спроможності.

На мою думку, набагато дієвішим, дешевшим та соціально справедливішим механізмом підтримки малозабезпечених людей є адресні субсидії або дотації, здійснювані через органи місцевого самоврядування, а не ручне регулювання цін виробників».

Матеріал підготовано у рамках співпраці з проектом «VoxConnector»

Дмитро Соколов

 

 

Коментарі
17:55 МОЗ та ПРООН закуплять додаткові ліки для людей з гемофілією на 100 млн грн 17:30 У Житомирі поліцейські охорони затримали двох парубків під час спроби крадіжки з кафе 17:00 Профілактика туберкульозу – одна із основних проблем сучасності! 16:40 Сквер на розі вулиць Небесної сотні та Лятошинського відновлять за бюджетні кошти без залучення приватних інвесторів 16:25 На Житомирщині поліція та селяни врятували покинутого у замкненій квартирі дворічного хлопчика 16:16 Скромні статки  заступника голови облради Максима Вілівчука 16:01 У Коростені поліцейські охорони оперативно затримали крадія 15:45 У неділю ФК «Полісся» зіграє на виїзді із тернопільською «Нивою». АНОНС 15:20 На Коростенщині поліція затримала старателів-нелегалів 15:01 Уряд не допустить  штучних монополій на ринку палива і не ухвалюватиме рішень всупереч інтересам громадян, – Володимир Гройсман 14:54 У двір міської ради привезли автобус, виробник якого програв тендер 14:44 У Житомирській області активізувалися кліщі 14:16 Антимонопольний комітет оштрафував житомирське підприємство на 13,6 тис. грн

18 квітня у Чуднівському районі поліцейські разом з небайдужими людьми врятували від холоду і голоду дворічну дитину, покинуту...

У порівнянні зі своїм колегою – першим заступником голови обласної ради Сергієм Крамаренком - декларація Максима Вілівчука...

У неділю, 22 квітня, житомирський ФК «Полісся» зіграє третій матч третього колу II ліги із тернопільською командою «Нива».

Кліщі є переносниками багатьох захворювань, серед яких кліщовий енцефаліт, кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), рикетсіози...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up