А «збирати каміння» депутатам усе ж таки доведеться! Чи вже час? Рішення про ільменіт та цирконій «протягнули» із порушеннями

Надання погодження відбулося в умовах цілковито маніпулятивного розгляду та голосування, коли частина депутатів обласної ради навіть не зрозуміла логіки поставлених для розгляду питань. Але голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма  під час 9-ї сесії 23 лютого 2017-го року швидко проголосив результати голосування. Внаслідок чого виявилося, що два підприємства (про діяльність яких ні депутатам обласної ради, ні, тим паче – мешканцям Олевського та Народицького районів, нічого не було відомо), отримали «зелене світло» на видобуток копалин на Житомирщині. Зрозумілим і обгрунтованим було обурення багатьох депутатів, а дехто з них одразу запропонували повернутися до процедури розгляду. Тоді, 23-лютого, пропозиція депутатів від «Батьківщини» ще раз (вдруге) розглянути питання про спецдозволи для «АБВ-4» та «ДБР»-3 більшості у сесійній залі не набрала.

Вже на наступній сесії Житомирської обласної ради, яка відбулася 6 квітня 2017 року, депутат Дмитро Кропачов знову запропонував повернутися до питання про спецдозволи. Але депутатська більшість була непохитною: лише 14 депутатів (знову ж таки «Батьківщина» та два представники УКРОПу) висловили бажання ще раз чітко визначитися щодо спецдозволів для видобутку ільменіту та цирконію. Усі інші фракції Житомирської обласної  ради навіть і слухати не хотіли аргументів про порушення Законів  України «Про місцеве самоврядування», «Про природно-заповідний фонд», а також низки положень Кодексу України «Про надра». Таким чином, Житомирська обласна рада повністю знехтувала думкою місцевих громад Олевського та Народицького районів, які висловились під час громадських слухань рішуче проти видобутку ільменіту, титану та цирконію. Аналогічну позицію займала і Житомирська обласна адміністрація, керівник якої Ігор Гундич під час сесії у лютому 2017-го року зауважив, що головним аргументом під час розгляду питання про погодження спецдозволів на видобуток стратегічної сировини є фактор надходження до обласного бюджету вагомих інвестицій.

Виходить так, що думка людей, настрої у місцевих громадах для губернатора та депутатів обласної ради важать куди менше, аніж доходи, які отримуватимуть вищезгадані фірми «АБВ» та «ДБР». Ще менше значила для керівництва та депутатської більшості Житомирської обласної ради процедура ухвали рішень про погодження на спецдозволи. Вона була декілька разів порушеною під час сесії 23 лютого 2017 року і жодним чином не виправлена. Сьогодні варто і доречно пригадати, що знайшлося одразу 22 депутати обласної ради, які вже 24 і 25 лютого 2017 року (одразу після завершення 9-ї сесії Житомирської обласної ради) запропонували депутатам скликати позачергову сесію з тим, щоб ще раз розглянути питання, які приймалися із порушеннями і які могли призвести до важких, а може й невиправних наслідків для мешканців півночі Житомирщини. Але хтось (можна здогадатися навіть із першого разу) дуже не хотів того, щоб позачергова сесія була навіть оголошеною, а тому вже за день після того, як були зібрані «голоси» на користь позачергової сесії, два депутати (від фракції «Блоку Петра Порошенка») відкликали свої підписи і, таким чином, питання про скликання позачергової сесії відпало.

Краще пізно, ніж ніколи!

Пройшло зовсім небагато часу і ось вже у липні прокуратура Житомирської області розпочинає процедуру оскарження рішення Житомирської обласної ради про погодження спецдозволів для фірм «АБВ-4» та «ДБР-3». Тобто, нарешті у прокуратури «дійшли руки» до того, про що волала громада, на чому наполягали чимало депутатів, які стали свідками відвертих і грубих порушень у ході голосування 23 лютого. Хоча не варто забувати і про те, що ще під час сесії представники прокуратури Житомирської області просто зобов’язані були виступити перед депутатами у сесійній залі з попередженням про порушену процедуру розгляду та ухвали рішення щодо спецдозволів. І якби прокурор Житомирської області (чи його підлеглі) вчасно відреагували б на очевидні порушення у сесійній залі, рішення ухвалити було б значно важче. Але цього зроблено не було.

І вже майже за п’ять місяців, коли на Житомирщину кількаразово навідався Генеральний прокурор України Юрій Луценко, коли про Житомирщину заговорили, як про корупційний «клондайк» у ході розгляду «справи Розенблата», прокуратура Житомирської області нарешті вирішила оскаржити суперечливі (а, можливо, й ганебні) рішення Житомирської обласної ради про спецдозволи для «АБВ» та «ДБР». Відтепер вже від рішення судових органів залежить, наскільки швидко будуть скасовані рішення 9-ї сесії Житомирської облради  від 23 лютого 2017 року. Тим паче, що підстав для такого скасування, на думку кваліфікованих юристів, більше ніж достатньо.

І що ж тепер буде, або хто відповідатиме?

Подібна перспектива скасування рішення Житомирської обласної ради стосується і ситуації зі звільненням директора Бердичівського медичного коледжу Володимира Клименюка. Тут, на відміну від ситуації зі спецдозволами для «АБВ» та «ДБР»,  у процесі ухвали рішення Житомирської обласної ради порушень не так багато, але загалом процедура звільнення керівника навчального закладу через рішення дострокового розриву контракту із ним була брутальною і жодного стосунку до трудового законодавства не має.

Однак, якщо у ситуації із погодженими для видобутку ільменіту та цирконію спецдозволами, після їх скасування постраждають лише кошти на подарунки, за «допомогою» яких лобіювалися потрібні для видобувних підприємств спецдозволи, то у ситуації зі звільненням директора медичного коледжу «віддуватися» буде змушений бюджет Житомирської області. Адже доки триватиме судовий розгляд справи на предмет законності звільнення Володимира Клименюка, доти існуватиме величезна ймовірність відшкодування йому коштів за весь час після незаконного звільнення. І загалом вся процедура «колотнечі» навколо Бердичівського медичного коледжу обійдеться бюджету області щонайменше у сотні півтори тисяч(!) гривень. І все це – через елементарне небажання дотримання правової процедури, регламенту роботи Житомирської обласної ради.

І за все це хтось мусить відповідати. Хтозна, чи готовий Володимир Ширма, підписами якого «освячені» усі сумнівні і антизаконні рішення Житомирської обласної ради, хоча б прокоментувати причини, обставини та наслідки деяких цікавих голосувань, якими він керував? Якщо ж він цього зробити не може чи не захоче сьогодні, доведеться запастися терпінням і пам’ятати про те, що термін давності для відповідальності за перевищення службових повноважень становить аж десять років(!). У цьому нещодавно пересвідчились народні депутати Олесь Довгий та Михайло Добкін. А загалом, сьогодні є усі підстави стверджувати, що депутатам Житомирської обласної ради варто було б подумати про те, чи не час «збирати каміння» за підсумками своєї ще не дуже тривалої, але вже плідної роботи. Адже не лише судові рішення можуть стати «каменем спотикання» та мати доленосні наслідки для керівництва Житомирської обласної ради, але й довіра людей, яка у Житомирської обласної ради аніскільки не більша, ніж у ситуації із Верховною Радою України. І кожна чергова сесія «парламенту» Житомирщини лише підтверджує, що корегувати курс треба якомога швидше, аби каміння першим не почав збирати народ. Адже усім відомо, що нічого доброго подібна перспектива не віщує!

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.