Життя поза освітою: перспективи інклюзивного навчання в Україні

Майже п’ять відсотків населення України є інвалідами. Це два з половиною мільйони українців. Але більшість із них і досі залишаються практично «невидимими» для оточення. Їхні потреби – поза увагою чиновників та більшості ЗМІ. Винятками стають лише ті, кому вдалося неймовірним зусиллям волі опанувати жорстоку реальність та досягти успіху.

 

Життя поза освітою: перспективи інклюзивного навчання в Україні

Саме такою є історія чемпіона Паралімпіади фехтувальника Андрія Демчука, який народився з важкою хворобою та втратив ногу. Сьогодні Андрій призер українських змагань, триразовий чемпіон Європи та володар золотої медалі на Паралімпіаді в Ріо. Окрім спортивних досягнень, Андрій має дві вищі освіти та ступінь кандидата технічних наук.

Але його приклад – скоріш виняток із загальних правил. В Україні майже відсутні умови для самореалізації людей з обмеженими можливостями. Це пов’язано з браком коштів та правовою неврегульованістю. Показовим прикладом є українська система освіти, яка не розрахована на навчання дітей з особливими потребами.

Проблеми дітей з особливими освітніми потребами

Сьогодні в більшості західних країн склався певний консенсус щодо важливості інтеграції інвалідів у суспільство. В Європі та США існує розповсюджена практика інклюзивної освіти, яка робить загальноосвітню школу доступною для дітей з особливими потребами.

Термін «інклюзія» з англійської мови перекладається як включення або приєднання. В освіті під інклюзивним навчанням розуміють процес забезпечення рівного доступу до освіти дітям з обмеженими можливостями, врахування їхніх індивідуальних потреб.  

Згідно зі статистикою, серед 17 337 українських шкіл лише 1127 залучені до інклюзивного навчання. Більш ніж 56 тисяч школярів з особливими потребами не охоплені навчанням у загальноосвітніх закладах. Таким чином, показник інклюзії в Україні складає лише 7%. Для порівняння: у Литві ця цифра охоплює 90%, Польщі – 42%, Словаччині – 42%, Угорщині – 57%, Італії – 99%, Норвегії – 90%, Франції – 25%.

Як відомо, система послуг для дітей з інвалідністю створювалась ще за часів Радянського Союзу, в основному на базі інтернатних закладів. За словами Уповноваженого з прав дитини Миколи Кулеби, досі дітям з особливостями розвитку держава могла запропонувати два варіанти освіти: спецшколи або інтегровані класи. На думку психологів, головний недолік навчання в інтернаті – обмеження дітей у спілкуванні з однолітками. Згідно з результатами дослідження Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка, кожен дванадцятий випускник спецшколи зазначає «поганий» соціально-психологічний клімат у закладі. Більшість вихованців спецшкіл у подальшому житті мають відчуття знедоленості через недостатні контакти із ровесниками.

У свою чергу, недолік інтегрованих класів – недостатня кваліфікація викладачів, які працюють із дітьми з особливими потребами. Вчитель, спрофільований на роботу зі звичайними дітьми, часто не в змозі надавати необхідний психологічний та медичний супровід дитині-інваліду. Це може спричинити напруженість у стосунках між педагогами, учнями та їхніми батьками.

Зародження інклюзивної освіти в Україні

Про інклюзивну освіту в Україні системно заговорили лише у 2014 році. У жовтні 2016 року народні депутати підтримали в першому читанні нову редакцію проекту закону №3491-д «Про освіту». Автор законопроекту Олексій Скрипник зазначає, що дискусія навколо нового закону тривала майже два роки. Зараз закон готується на друге читання. Власне, революційність законопроекту полягає у запровадженні системи інклюзивної освіти на законодавчому рівні та визначенні розмаїття форм здобуття освіти, передбачаючи дистанційну, мережеву та змішану форми.

Ще однією важливою ініціативою є законопроект № 2151 щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг, поданий Президентом Петром Порошенко у травні цього року. Документ вперше визначає терміни «особа з особливими освітніми потребами», «індивідуальна програма розвитку» та «корекційно-розвивальні та психолого-педагогічні послуги». Новий закон депутати можуть ухвалити уже до літа.

У 2017 році з державного бюджету було виділено 210 млн гривень цільових субвенцій для дітей з особливими потребами. Кожна така дитина отримає 23 тисячі гривень на гаряче харчування у школі, транспорт, додаткове вивчення шкільних предметів та заняття у творчих гуртках. Ідеологи освітньої реформи запевняють, що завдяки електронній програмі прозорого фінансування «гроші будуть йти за дитиною», незалежно від форми навчання.

Базовим документом для створення інклюзивної освіти в Україні є концепція «Нової української школи», яку затвердила Національна Рада Реформ у квітні. За словами її ініціатора, міністра освіти Лілії Гриневич, концепція прописує реформування освіти до 2029 року.

Один із принципів цієї стратегії – дитиноцентризм. Нова школа повинна буде враховувати права, здібності та потреби дитини, а не йти по написаній нагорі інструкції. Саме з цього принципу проростає вирішення проблеми інклюзивної освіти. Для учнів з особливими потребами створять умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, організовано лікування, включаючи корекційні заходи. Дитина буде отримувати підтримку психолога та педагога.   

Концепція також пропонує відмовитись від шкільного авторитаризму «я – вчитель, ти – дурень» та розвивати рівне спілкування між учителем, учнем і батьками. У МОН це називають педагогікою партнерства. Крім того, реформа передбачає оновлення вчительського складу через залучення молоді. За задумом реформаторів, українська освіта повинна відкинути радянську модель накопичення знань і сфокусуватись на підготовці дитини до реальних життєвих ситуацій.  

Допоки концепція «Нової української школи» перебуває у першій фазі впровадження, модель інклюзивного навчання втілюється у пілотних проектах. Наразі інклюзія працює у 19 школах Запорізької області. Ініціатором благодійного проекту виступає перша леді Марина Порошенко. Дружина президента не раз зазначала, що інклюзивна освіта – це не заміна, а альтернатива навчання для дітей з особливими освітніми потребами, можливість жити в родинному колі. У Благодійному Фонді Порошенка розповідають про успіхи у Київській, Житомирській та Дніпропетровській областях. Наразі кількість учнів з особливими потребами зросла в 15 разів, а до липня 2019 року ініціатива  фонду має охопити усі регіони України.

Таким чином, сьогодні в Україні ми бачимо перші спроби запровадити модель інклюзивного навчання. Подальша доля реформи залежить від консолідованої позиції Президента, уряду, депутатів та громадянського суспільства. Серед наступних кроків – остаточне прийняття закону «Про освіту» та збільшення кількості шкіл із можливістю інклюзивної освіти.

За матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю

Новини за темою
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

17:55 Президент підписав Закон щодо створення ефективного механізму використання земель сільгосппризначення, запобігання рейдерству земель в Україні 17:22 Житомирська область: селяни на городах продовжують знаходити снаряди минулої вйни 17:02 Житомиряни з початку 2018 року сплатили 36,6 млн. грн. військового збору 16:44 Нова Пошта Космічний напівмарафон у Житомирі. ПРОГРАМА Від читача 23:02 CHERNOBYLING 2018: перший постапокаліпсис фестиваль urbex, музики та мистецтв вже у Києві 16:20 Бердичівський перевізник, який збирається відмовитися від рейсів, ризикує втратити всі напрямки 16:10 Увага! Поліція розшукує злочинця 16:08 Бюджетний процес від А до Я. Громади переймають досвід ефективного формування бюджету 16:03 На Житомирщині поліцейські охорони, прибувши за сигналом «Тривога», попередили пожежу 15:43 Завтра у Житомирі вшанують загиблих при виконанні службових обов’язків пожежних 15:19 Казначейство: 10 вересня закінчується перехідний період на нові рахунки для сплати податків 15:00 Міська рада виділила 150 тис. грн на капремонт мешканцям, які перекривали вулицю Бердичівську 14:29 Житомирянин замість морського кортика за 7 тисяч гривень купив лінійку 14:19 До 1 вересня  автопарк Житомира поповниться новими автобусами 14:00 Керівнику зразкового хору «Gloria» Наталії Клименко вручено відзнаку «За заслуги перед містом» 12:41 Про екологічні проблеми можна повідомити за телефоном 12:20 Інклюзивне навчання замість інтернату – на Житомирщині все більше батьків віддають дітей з особливими потребами у школи 12:08 Активісти вимагають звільнення директора водоканалу через забруднення підприємством річки Тетерів 12:02 Рейдерські захоплення повертаються на Житомирщину? 11:43 У Новогуйвинську горів торгівельний павільйон
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up