Маркетологи та айтішники замість слюсарів? Як змінюється профосвіта?

Серед них не лише слюсарі, фрезерувальники і токарі, а й живописці, бджолярі та виноградарі. Держава оплачуватиме навчання дітей за цими напрямками у професійно-технічних закладах. Чи зможе система профтехосвіти в Україні забезпечити якісну підготовку конкурентоспроможних спеціалістів і які зміни відбуваються в галузі, проаналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Освіта місцевим коштом

За даними рекрутингових агентств, на ринку праці України спостерігається парадоксальна тенденція: попит на фахівців технічних та робітничих спеціальностей залишається стабільно високим, однак задовольнити його українські училища, ліцеї та коледжі не можуть. На думку освітян, одна з причин – у низькому рівні підготовки, який надають професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ).

«Треба розуміти, що всі вони були створені в радянські часи та були прив’язані до заводів та фабрик, яких зараз нема. Та мережа не відповідає сьогоднішнім проблемам. Крім того, значна кількість професійно-технічних закладів має менше 200 учнів», – зазначає екс-міністр освіти, професор Сергій Квіт.

Ще одна причина криється у невідповідності програм навчання до вимог працедавців та сучасної економіки. Ще три роки тому Президент України Петро Порошенко наголошував на важливості реформування професійно-технічної освіти та приведенні її до сучасних потреб ринку праці. Щоб подолати цей розрив, у 2016 році заклади профтехосвіти (ПТО) почали передавати місцевим громадам. Це було зроблено для того, щоб вони могли оптимізувати мережу училищ з урахуванням особливостей свого регіону.

«На місцях краще знають, які професії більш важливі для даного регіону. Важливо, щоб підготовка кваліфікованих кадрів була більш орієнтованою на регіони», – зазначила заступник директора департаменту професійної освіти МОН Катерина Мірошниченко.

Однак на місцях виявилися неготовими до перетворень, насамперед – фінансово. У більшості закладів ПТО виникли затримки з виплатами зарплат та стипендій, а також з’явилися проблеми з оплатою комунальних послуг. Країною прокотилася хвиля протестних акцій учнів та педагогів ПТНЗ.

«Тільки через кілька місяців у місцевих бюджетах стали з'являтися гроші на фінансування цих закладів. Їх лихоманило цілий рік», – зауважує заступник голови профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк.

Тоді для підтримки профтехосвіти Верховна Рада ухвалила зміни, за якими ПТНЗ отримали кілька джерел фінансування. Держава оплачує навчання дітей, які здобувають повну загальну середню освіту в стінах училищ. У 2018 році на це закладено 892 млн грн в рамках освітньої субвенції. Також державний бюджет покриває здобуття освіти за спеціальностями загальнодержавного значення у розмірі 119,6 млн грн. Окрім цього, заклади ПТО отримують кошти на модернізацію матеріально-технічної бази. За даними Кабміну, у 2018 році для цих цілей асигнували вдвічі більшу суму, ніж торік, а саме – 100 млн грн. Решту видатків фінансують місцеві громади з бюджетів областей та обласних центрів. У МОН наголосили, що аналіз місцевих бюджетів, проведений Міністерством фінансів України, доводить, що місцеві органи влади спроможні утримувати заклади професійно-технічної освіти, окрім поодиноких винятків. Керівники ПТО підтверджують, що нова схема може бути дієвішою за попередню у разі діалогу з владою та правильного перерозподілу видатків і прибутків місцевого бюджету. Так, за словами директора Харківського професійного ліцею будівництва і комунального господарства Миколи Лисенка, після передачі закладу громаді «фінансування з міського бюджету проходить надійніше і краще». Директор каже, що коштів достатньо, щоб проводити ремонт, вчасно виплачувати зарплати і стипендії та задовольняти всі супутні потреби ліцею.

 Ближче до ринку праці

У Міносвіти визнають, що на сьогодні однією з нагальних проблем профтехосвіти є незадовільний матеріально-технічний стан училищ та виробничих майстерень. Зношення обладнання подекуди сягає 60-100%. Щоб прискорити процес оновлення професійної освіти, у міністерстві провадять курс на оптимізацію мережі ПТНЗ. З цією метою невеликі училища з кількістю учнів менше 300 осіб об’єднують з більшими закладами того ж профілю. Такі нововведення викликали нову хвилю побоювань та запитань у працівників ПТО.

«Процес рухається доволі складно. Однак уже зараз ми передали повноваження з управління закладами на місця. Лише протягом 2017 року 48 закладів професійної освіти приєднано до потужніших. Але ми маємо підійти до цього процесу системніше, – пояснила очільниця МОН. – Наше бажання – не закривати заклади, а збільшувати, консолідувати їх».

Лілія Гриневич також підкреслила, що всі приміщення, зокрема і гуртожитки, у ході оптимізації будуть збережені й використані за призначенням, кількість учнів і матеріально-технічна база також зберігаються. За наказом МОН при об’єднаних училищах організовують навчально-практичні центри, можливостями яких можуть користуватися відразу кілька закладів. Такий центр отримує 330-600 тис. грн з бюджету на закупівлю сучасного обладнання та устаткування, що дозволяє підняти якість підготовки учнів на новий щабель.  

Разом із модернізацією триває і процес осучаснення програм навчання. Зменшувати розрив між ринком праці та змістом навчання в деяких областях почали спільно з найбільшими працедавцями. На думку підприємців, потрібно розвивати напрями профпідготовки, які є найбільш перспективними не лише в Україні, а й у світі. Так, на думку генерального директора одеської IT-компанії Keep Solid Василя Іванова, училища можуть взяти на себе навчання фахівців із програмного забезпечення для Windows та MacOS. На сьогодні цим займаються різного роду курси та онлайн-платформи.

«Ми можемо і хочемо брати учнів на практику. Нам потрібні розробники, нам потрібні тестувальники. Я не знаю жодного закладу в Одесі, який готує гарного ІТ-маркетолога, а вони нам конче потрібні», – пояснює Василь Іванов.

У Львові вже опановують новий шлях. У цьому році на базі Львівського вищого професійного училища інформаційно-комп’ютерних технологій відкрили навчально-практичний центр ІТ-технологій. 

За даними Профспілки працівників освіти і науки України, сьогодні лише 20% випускників українських шкіл обирають навчання у профтехучилищах, натомість у деяких країнах ЄС цей показник сягає 40-70%. На думку експертів, якщо систему українських ПТНЗ вдасться переорієнтувати на потреби ринку, то це дозволить підвищити престижність профосвіти і збільшить притік молоді до училищ до рівня європейських країн.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю