І знову про Бердичівський медколедж: заклад і досі без директора

Новина насправді важлива з огляду на те, що рівно півтора року тому бердичівський коледж позбувся свого директора, як то кажуть, на рівному місці.

Хто пам`ятає сесію Житомирської обласної ради від 6 квітня 2017 року, той має пам`ятати, як раптово, за ініціативою когось із депутатів-бердичівлян із фракції Радикальної партії Олега Ляшка, було запропоновано позбавити посади директора Бердичівського медичного коледжу. Чогось надзвичайного у коледжі на той момент не трапилося, але у бердичівських «ляшківців» із норовливим директором коледжу Володимиром Клименюком були певні власні рахунки. Важко сказати, чому депутати від інших фракцій Житомирської обласної ради не запропонували хоча б прозвітуватися директорові, якому запропонували звільнитися. Все відбулося буквально за лічені хвилини, і наприкінці сесійного засідання до Бердичева полетіла новина про звільнення директора тамтешнього медколеджу.

Найцікавіше розпочалося потім. Мало того, що колектив навчального закладу ще зо два місяці оббивав пороги приміщення обласної ради та обласної адміністрації із надією та сподіваннями відновити свого директора на посаді. Та й сам Володимир Клименюк виявився зовсім не слабаком, а подав одразу до суду, відчуваючи, що сесія Житомирської облради очевидним чином порушила його права. Надалі був суд, і сталося диво. Диво за мірками нашого часу, коли суд призупинив дію рішення Житомирської обласної ради. Але керівники Житомирської облради не поспішали поновлювати колишнього директора на посаді. Замість Володимира Клименюка до Бердичева спочатку надіслали викладачку Житомирського інституту медсестринства, а потім, коли та не захотіла чи не змогла працювати у Бердичівському медколеджі, на зміцнення колективу було делеговано колишнього полковника-міліціонера В`ячеслава Шевченка. Чому саме міліціонер, який до того розкривав економічні злочини та опікувався тюремними установами, почав свою керівну діяльність у медичному коледжі, так ніхто не може пояснити. Одні кажуть, що рішення Житомирська обласна рада приймала дуже поспіхом, бо так «було треба», інші кажуть, що сам народний депутат України від Бердичева (Олександр Ревега) опікувався підбором кадрів на посаду директора коледжу, а відповідних кандидатів серед педагогів чи лікарів нардеп на той час не мав. От і довелося призначати до бердичівського коледжу полковника-міліціонера. Але той же Шевченко мав пробути на посаді директора у статусі «виконуючого обов`язки» лише три місяці, бо далі, згідно із законодавством України, саме через три місяці треба було оголошувати конкурс на обрання нового, і не тимчасового, а «справжнього» директора коледжу. Проте час минав, а господар навчального закладу (тобто Житомирська обласна рада) не збирався оголошувати конкурс на посаду директора у Бердичівському медколеджі. У той же час тривали розборки і у залах судів: після Житомирського районного суду, який фактично поновив Володимира Клименюка на посаді директора, через півроку Житомирський апеляційний суд таке рішення скасував. Здавалося б, ну й чому надалі зволікати із конкурсом? Невже той же голова облради чи, наприклад, губернатор Житомирщини, які особисто знали достеменну ситуацію навколо Бердичівського медколеджу, не розуміли, що перебування у статусі виконуючого обов’язки керівника не може бути як завгодно довгим? Знали, розуміли, але чомусь не бажали оголошувати конкурс і визначати повноправного директора навчального закладу. Найцікавіше, що бердичівські патріоти-радикали, які увійшли до складу наглядової ради коледжу, начебто не помічали курйозної ситуації із посадою керівника навчального закладу. Чому не помічали – питання залишається відкритим.

І ось тепер розпочався прийом документів на посаду директора Бердичівського медичного коледжу. Процедура, як виявилося, обіцяє бути доволі тривалою, оскільки після двомісячного терміну на подачу документів ще місяць обласна рада їх вивчатиме та виявлятиме достойних кандидатів. І вже тільки 21 лютого 2019 року нового директора обиратимуть на зборах колективу. Цікаво, що за минулі півтора року від часу звільнення Володимира Клименюка із коледжу звільнено понад двадцять його працівників. Можливо, така кадрова лихоманка примусила керівників Житомирської обласної ради нарешті визначитися із справжнім, а не тимчасовим директором? Хтозна, але порядок у навчальному закладі нарешті пора навести. А він, як відомо, ропочинається із директорського кабінету.

Микола Корзун