Минуло трохи більше місяця, як Міністерство освіти отримало нову очільницю. Нею стала одна з наймолодших членів уряду – 29-річна Ганна Новосад.
За цей час міністерка встигла призначити заступників, які відповідатимуть за ключові напрямки роботи, і презентувати план дій. Чи продовжуватиме МОН реформу нової української школи і чи чекати вчителям підвищення зарплат, обіцяного попереднім урядом, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Після приходу нової влади освітяни завмерли в очікуванні, чи скасують шкільну реформу. Адже вона стартувала у вересні 2018 року і зараз тільки набрала обертів. Проте у своїх перших заявах нова міністерка розставила всі крапки над «і» і заявила, що реформа української освіти, започаткована Лілією Гриневич, триватиме далі.
Своїм першочерговим завданням нова команда вважає завершення змін у початковій школі. Адже цього року за новим стандартом освіти пішли навчатись перші та другі класи. Упродовж наступних двох років уся початкова ланка має перейти на нову програму.
У МОН кажуть, що на цьому не спинятимуться, і мають план, як реформувати 5-9 класи. Почати планують із затвердження Державного стандарту освіти, який міститиме вимоги до обов’язкових результатів навчання. Далі розроблятимуть програми на основі стандарту, працюватимуть над тим, аби оновити освітній простір у середній школі.
У проекті бюджету на наступний рік на новий освітній простір закладено близько 1,2 млрд гривень. На ці гроші планують поступово закуповувати нові меблі й обладнання. Окремо розглядатимуть виділення субвенцій на проведення інтернету в школах.
За словами радниці міністра Оксани Макаренко, окремий напрямок роботи міністерства займатиме проект «школа у смартфоні», який передбачає розробку сучасної освітньої платформи.
Попри амбітні плани, нова команда вже зіткнулась зі складнощами. Відповідно до постанови попереднього уряду, з 1 січня 2020 року оклади вчителів повинні зрости від 20% до 70%. Проте під час розробки державного бюджету новий уряд не заклав додаткові кошти на зростання виплат.
Освітня субвенція залишилась на рівні цього року з урахуванням інфляції, що вже викликало обурення.
«У липні уряд прийняв постанову, якою затвердив нову тарифну сітку для освітян, яка передбачала суттєве зростання зарплати. І сьогодні нам пропонують, як думаєте, скільки грошей закласти на виконання цієї постанови? Нуль. При тому, що постанова не відмінена. Якщо ви не хочете її виконувати, то відміняйте, а якщо не відміняєте, так виконуйте», – обурюється депутат Олексій Гончаренко.
У МОН визнають, що грошей поки нема, але триває робота з Міністерством фінансів та прем’єр-міністром, аби підвищити зарплати освітянам через додаткові інструменти.
Попри кризу, в уряді запевняють, що налаштовані виконувати норми закону про освіту, який передбачає підвищення заробітної плати вчителів до 2023 року до рівня чотирьох прожиткових мінімумів (станом на 1 липня 2019-го – це 7744 гривні). За рахунок яких коштів це стане можливо, поки не уточнюють.
Експерти погоджуються, що вирішення питання зарплат є першим серйозним тестом для нового міністерства. Саме він продемонструє, наскільки МОН готовий захищати і лобіювати інтереси освітян. Адже вчителі оцінюватимуть урядовців не за амбітними планами, а за реальними справами.
№ 15 від 17 квітня 2024
Читати номер