Інтерв’ю з адвокатами «житомирського стрілка» Анатолія Захаренка щодо дивних несподіванок під час судового провадження

Інтерв’ю з адвокатами «житомирського стрілка» Анатолія Захаренка щодо дивних несподіванок під час судового провадження

Більш ніж півтора року триває розслідування та суд над Анатолієм Захаренком, якого обвинувачують у вбивстві сімох осіб та у замаху на життя ще однієї особи.

Під час судових засідань щоразу відкриваються нові факти, які ставлять під великий сумнів якість проведеного слідства. Складається суб`єктивне враження, що сам судовий розгляд навмисне затягується. 

Зважаючи на резонанс справи, яку закінчити розглядати обіцяли ще влітку минулого року, а фактично ще не опитані свідки, а також на певні моменти, які з’ясувалися під час допиту одного з експертів, ми вирішили поспілкуватися з адвокатами Анатолія Захаренка, аби надати нашим читачам більш детальну інформацію від сторони захисту. Ми звернулися до адвоката Андрія Циганкова, який здійснює разом із колегами Андрієм Шкварком і Наталією Плісою захист Анатолія Захаренка.

Руслан Мороз: Вже більш ніж півтора року тому трапилася ця трагедія. Чому, на вашу думку, ще неможливо поставити крапку у цій справі? 

Андрій Циганков: Питання тривалого розгляду справи в суді має два аспекти: перше – це досудове слідство поганої якості та обмеженого обсягу щодо встановлення фактів трагедії та їхнього підтвердження доказами та друге – це якість захисту (за твердженням самого А. Захаренка). Стратегія ламати рішення першої інстанції у подальшому, на мою думку, не є обґрунтованою та виваженою. 

Руслан Мороз: Чому, на вашу думку слідство так ретельно заперечує зв'язок цієї справи з конфліктом Захаренка з начальником Попільнянського відділення Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, підполковником Русланом Мшанецьким? 

Андрій Циганков: Слідство свідомо бажає виключити існування цього зв’язку, оскільки початково саме підлеглі підполковника Руслана Мшанецького розпочали слідчі дії і саме йому на підставі відповідного рапорту повідомили про трагедію, що відбулася. Вже зараз не викликає сумніву, що тіла усіх потерпілих переміщувалися на місці пригоди, не були оглянуті на місці, де загинули, під час огляду з місця події зникли певні докази, які залишилися лише на фотографіях, та після огляду місця події зникло все, що можна було винести, – від продуктів харчування та спиртних напоїв до обладнання для рибальства та полювання. Саме затримання підполковника Мшанецького за отримання неправомірної вигоди та принципова позиція А. П. Захаренка щодо повідомлення факту вимагання в нього та отримання хабаря вказаною особою стали початком конфлікту. За твердженням А. П. Захаренка, що не може спростувати єдиний, хто вижив під час трагедії, В. Федюнін, погрози його життю та здоров’ю та вимоги змінити покази з надання хабаря на надання позики, тобто відмова від них, і поклали початок конфліктній ситуації, коли в Захаренка з боку так званих відпочиваючих рибалок пролунав перший прицільний постріл. До речі, цим пострілом Захаренко був поранений, але за цим фактом підлеглі Руслана Мшанецького кримінальне провадження не зареєстрували та навіть не провели жодної слідчої або процесуальної дії. Мабуть, за їхньою позицією постріл у того, хто повідомив про хабарництво їхнього керівника, не є кримінальним правопорушенням, адже його не вбили, а лише поранили, надавши підставу захищати своє життя та здоров’я, і як потім з’ясувалося – і життя та здоров’я своєї родини.

Руслан Мороз: Під час останнього допиту один з експертів підтвердив, що не був присутній під час огляду місця трагедії та не може фактично відповісти на більшість питань, які були поставлені слідчим перед експертами. Як могло статися, що експерт фактично відповів тільки на сім з двадцяти питань?

Андрій Циганков: Під час допиту експерта в суді з’ясувалося, що питання, на які відповідав експерт під час проведення експертизи, не відповідають у своїй більшості питанням, зазначеним у постанові слідчого про проведення експертизи. Так, у постанові містяться 20 запитань, а при проведенні експертизи експерт відповідав на 21 запитання, і зазначений перелік питань співпадає лише по семи. Крім того, експерт повідомив, що не має повноважень додавати або іншим чином викладати запитання слідчого, а за таких обставин всі проведені експертизи щодо семи трупів є неналежними доказами. Також експерт певним чином підтвердив, що самостійно не міг провести вказану експертизу, а тому частина експертних досліджень була доручена ним для проведення іншими експертами. Зазначені експертизи навіть не долучені до матеріалів провадження. І те, яким чином слідчий попередив залучених поза досудовим слідством експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, залишається загадкою. 

Руслан Мороз: Під час допиту експерта ви запитували про колір дробин та їхнє перебування в тілі одного із загиблих. Що саме ви намагалися з’ясувати для суду?

Андрій Циганков: Поранення постраждалих викликають запитання не тільки у мене, а і у потерпілих, суду. Єдина особа, у якої немає запитань, їй все зрозуміло – це прокурор. А що стосується кольору дробу, то я намагався продемонструвати суду, що в тілах загиблих є дріб, який не належав А. Захаренку, мав інший колір та був виготовлений з іншого металу.

Руслан Мороз: Ще на початку судового розгляду сторона потерпілих надала клопотання щодо виклику та допиту експертів до суду. Як сталося, що навіть сторона обвинувачення і представники потерпілих не змогли зрозуміти певних висновків експертів?

Андрій Циганков: У даному разі це питання не до сторони захисту, але той факт, що експертні дослідження проведені поза межами чинного законодавства України, не викликає сумніву у сторони захисту. Ба більше, під час допиту експерта було з’ясовано, що вважати експертів повністю незалежними неможливо, адже невстановлена особа за невстановленим розпорядженням початково привезла всіх експертів на місце трагедії, один з них (залишається дізнатися, хто саме) оглянув поверхово місце події та наявність трупів, а потім за рішенням невстановленої особи трупи були прибрані з місця, де перебували, та направлені до моргу, де їх фактично перший раз оглянули. Зрозуміло, що такий огляд певним чином унеможливлює встановлення об’єктивної істини у зазначеному провадженні. 

Руслан Мороз: Під час допиту експерта з’ясувалося, що не проводився огляд тіл експертами на місці події, а лише в морзі, де всі тіла було доставлено вже без частини речей. Як, на вашу думку, це могло статися? 

Андрій Циганков: Одразу скажу, що речові докази було упаковано таким чином (мається на увазі одяг та взуття), щоб у подальшому при їхньому зберіганні впродовж більше 20-30 днів вони стали непридатними для подальшого експертного висновку. Чи то була недбалість, чи то були свідомі дії та кого саме, вже ніколи не з’ясують. Навряд чи буде встановлений винний. Що стосується проведення експертиз, то взагалі складається уявлення, що вони проводилися не на робочому місці експерта, а десь на прохідному дворі. Невідомо, коли та як під час проведення експертизи був присутній слідчий. При цьому в експертизі зазначено, що він був присутнім з 22.05.2020 р. якнайменш до 14.07.2020 р. Експерт каже, що такого не було. Експертом були залучені помічники, асистенти, друкарки для надрукування тексту експертизи. Хто ці люди, який їхній статус, досвід, фах та чи усвідомлювали вони свою відповідальність за вчинене – відповідь одна: ні, оскільки позитивної відповіді на ці запитання суд не отримає. В судовому засіданні я, безумовно, доведу, що перед підписанням якнайменш допитаний експерт не читав своєї експертизи уважно та ретельно, як цього вимагає його досвід та фах, а підписав її, багато у чому довіряючи невстановленим особам, які її друкували.

Руслан Мороз: Щодо зброї, яку було вилучено з місця події. Навіть потерпілі заявляли, що частина зброї зникла. Що могло статися? Також цікава ваша думка щодо техніки, яку знайшли біля водойми.

Андрій Циганков: Вже встановлено, що загиблі і єдиний, хто вижив – Федюнін, не є мисливцями. Вказана зброя придбана ними та якнайменш перевозилася з іншими цілями. Одна з потерпілих заявляє, що її чоловік цією зброєю забезпечував захист собі та майна. Крім того, серед зброї, яку було вилучено на місці, крім оптичних прицілів, був виявлений армійський глушник для снайперської гвинтівки – не дуже обґрунтоване знаряддя для мисливського полювання. Те ж саме стосується і автомобіля джип невстановленого польського власника. У інтернеті зазначається, що цей джип був ввезений поза митною процедурою для використання у зоні АТО, але, як ми бачимо, використовувався загиблим волонтером поза межами АТО та фактично у власних інтересах та в інтересах власної родини. Це теж питання, яке ніхто під час досудового слідства не бажав з’ясовувати, як і те, що лобове скло вказаного джипу на відстані близько півтора метра від землі було пошкоджено пострілом з нарізної зброї. Не з’ясовувалося це тому, що вказані факти заперечували створену слідством картину трагедії, коли були закриті очі на постріли, які лунали зі зброї загиблих та були здійснені ними. З’ясовувати це питання незручно ще і тому, що відповідні поранення певних загиблих були зроблені не тільки з мисливської зброї, а і з нарізної, ймовірно за все, самими загиблими. Але якість експертиз навряд чи зможе допомогти у вирішенні цього питання.

Руслан Мороз: Які, на вашу думку, перспективи щодо термінів закінчення розгляду цієї справи у суді? Яким чином  будуть розгортатися події далі?

Андрій Циганков: У мене немає сумніву, що матеріали провадження потребують ретельного дослідження. Судом мають бути допитані всі експерти, свідки, поняті та безпосередньо слідчі. Ми маємо з’ясувати тих, хто унеможливив якісний огляд місця події, якісне отримання зразків для експертних досліджень, забезпечив знищення доказів для експертних досліджень. Ми маємо встановити, з якою метою та що саме виносили співробітники правоохоронних органів з місця події, що було зареєстровано камерою відеоспостереження, встановленою на автомобілі ДБР. Ми маємо встановити ще багато аспектів, які мали бути встановлені за результатами досудового слідства. В іншому разі перспектива у справи одна: якщо цього не робити – вибачитися перед суспільством, потерпілими та обвинуваченим та встановити той факт, що при такому досудовому слідстві, що проведено за принципом «так робити не можна», відсутні докази та обґрунтування, які би підтверджували навіть факти, що підтверджують саму подію трагедії, – справа має бути закрита за недоведеністю та відсутністю підстав для притягнення до відповідальності А. П. Захаренка. Зараз вкрай погано проведене досудове слідство лише є підставою катувати обвинуваченого, не допускати його до належного активного захисту, що, на мою думку, зараз є метою сторони обвинувачення.

Руслан Мороз

 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі

keyboard_arrow_up