Епідемія «замінувань» у Житомирі триває: поліція говорить про труднощі розслідувань

Так, минулого тижня двічі «заміновували» Житомирську обласну державну адміністрацію, по одному разу залізничний вокзал та Свято-Преображенський кафедральний собор. Навесні всі пам’ятають феєричну череду «замінувань» житомирських вишів під час екзаменаційної сесії. 

Щоразу поліцейські ретельно оглядали території адміністративних приміщень обласної державної адміністрації та залізничного вокзалу, навчальних закладів та інших будівель, і жодного разу не було знайдено ніяких предметів, які становлять загрозу безпеці громадян.

Електронний лист про закладення вибухівки у будівлі Житомирської ОДА і на залізничному вокзалі надійшов на електронну адресу Головного управління Нацполіціі області вранці, близько 08:00, 25 жовтня 2019 року. А 28 жовтня вранці на електронну пошту ГУНП надійшов лист про ймовірне закладення вибухівки біля одного із соборів обласного центру. На місце події одразу виїхали поліцейські, вибухотехніки, кінологи та інші екстрені служби.

Керівник відділу комунікації поліції Житомирської області Алла Ващенко прокоментувала, що зараз відносно останніх випадків ще тривають слідчі дії; особи, які надіслали листи про замінування, не встановлені і підозри нікому не оголошено.

Ми звернулися за коментарем до першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Віктора Васильовича Толочка.

Руслан Мороз: «Хто частіше надсилає такі повідомлення та що загрожує особі за неправдиве повідомлення про замінування?».

Віктор Толочко: «Якоїсь соціальної спрямованості окремих злочинів немає. Взагалі за останні кілька років були засуджені. Наприклад, було замінування автовокзалу, де за допомогою спецслужб відстежили мобільний телефон людини, яка подзвонила. Ще два-три таких вироки у нас є. Конкретно відповідальність за ці злочини передбачена статтею 259 Кримінального кодексу України «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності». 

Санкція частини першої даної статті передбачає позбавлення волі до трьох років; частина друга, тобто якщо спричинені тяжкі наслідки або повторно, – від двох до п’яти років позбавлення волі. Конкретно останні випадки про замінування були отримані електронною поштою. Наразі проводиться досудове розслідування. Підозри нікому не оголошено».

Руслан Мороз: «А які строки позбавлення волі були вже отримані злочинцями раніше?»

Віктор Толочко: «Суд зазвичай у таких випадках виносить вирок приблизно по два роки позбавлення волі».

Руслан Мороз: «А взагалі, чим потім пояснюють затримані свою поведінку – невдалим жартом, бажанням зірвати іспити чи ще чимось?».

Віктор Толочко: «Цей злочин не відрізняється від інших. Так само, як крадіжки, хуліганство, – мотиви можуть бути у кожного різні. Хтось вживав алкоголь, у когось почуття нетерпимості до якоїсь соціальної групи або просто з хуліганських спонукань. Немає очевидної конкретної відповіді на всі ці злочини. Буває помста, буває бажання зірвати навчальний процес або від’їзд своєї знайомої з автовокзалу».

Руслан Мороз: «Останнім часом почалася справжня епідемія таких «замінувань».

Віктор Толочко: «Так. Якщо раніше класичним повідомленням був дзвінок по телефону, то зараз частіше отримують такі повідомлення за допомогою електронної пошти. І те, що ми це відслідковуємо, частіше відбувається за допомогою VPN 

VPN (скорочення від англ. Virtual Private Network) – віртуальна приватна мережа – узагальнююча назва мереж, що створюються поверх інших мереж, які мають менший рівень довіри. Технологія VPN дозволяє об'єднати декілька географічно віддалених мереж (або окремих клієнтів) в єдину мережу з використанням для зв'язку між ними непідконтрольних каналів. 

Тобто віртуальні майданчики, які дуже важко прослідкувати. Вони можуть навіть перебувати за кордоном. Розслідування складне через те, що комп’ютерна техніка зараз рушила далеко вперед. Особливих знань вона не потребує. Більш того, такі знання доступні зараз будь-кому. Можна перебувати у цій кімнаті, а IP буде показувати, що ми знаходимось у Зімбабве чи Бангладеш».

Нагадуємо, що ще у 2012 році було посилено кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян. На думку правозахисників, посилення покарання не є утиском прав людини. «Суд, як і раніше, може врахувати особистість, вік того, хто телефонував, і припинити кримінальне переслідування, керуючись п. 2 ст. 11 Кримінального кодексу (незначність діяння або діяння, яке не завдало шкоди)», – підкреслюють правозахисники.

Більш того, нашим колегам з видання «DW» у Національній поліції України повідомили, що з початку року до поліції надійшло 3730 анонімних повідомлень про мінування будівель та об'єктів інфраструктури. За аналогічний період минулого року було зафіксовано лише 750 подібних «мінувань».

«Зараз виклики про мінування зашкалюють. Тільки у Києві за добу "заміновували" до тисячі об'єктів. Ми з початку року вже оглянули понад шість тисяч об'єктів. В одному повідомленні може бути «заміновано» до п'ятисот об'єктів», – розповів «DW» начальник департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України Руслан Оровецький.

За його словами, жодне з цих анонімних повідомлень про мінування не підтвердилося, однак поліція все одно зобов'язана перевіряти і відпрацьовувати кожну таку погрозу. 

Найбільша кількість анонімних повідомлень про можливе мінування адміністративних та громадських будівель зафіксована у столиці, у Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Львівській та Запорізькій областях.

Експерт з реформування правоохоронної системи київського Центру політико-правових реформ Борис Малишев вважає, що правоохоронці недопрацьовують, аби довести справу до реальних вироків і покарання. На його переконання, СБУ має більш системно підходити до створення кіберзахисту від таких вдаваних терористичних загроз, а Нацполіція більш ретельно розслідувати та збирати докази проти того, кого вдалося знайти і затримати за фейкове мінування. «Правильно зібрані докази унеможливлюють «розсипання» таких справ у судах», – вважає Малишев. Допоки СБУ та слідчі Нацполіції  не змінять підходи до превенції та збору доказової бази, аноніми тероризуватимуть українців вдаваними «мінуваннями», переконаний експерт.

Поки ж у вибухотехнічній службі на всю Україну працює до трьох сотень спеціалістів. 

Через специфічну роботу тут бракує кадрів. З огляду на зростання кількості неправдивих викликів про замінування об'єктів Міністерство внутрішніх справ України має намір змінити порядок реагування на такі повідомлення. МВС ініціюватиме посилення кримінальної відповідальності за неправдиві повідомлення. Зокрема, там хочуть збільшити термін позбавлення волі, а також ввести конфіскацію майна.

Руслан Мороз

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.