Безкарність вбивць провокує…

Анна Сергієнко

Навіть вдивляючись в обличчя Олега Ровкова на могильному постаменті, дуже важко сприйняти той факт, що вже немає в живих цього молодого чоловіка, що його донечка Кірочка більше не побачить свого тата, що назавжди попрощалися з ним дружина, батьки, рідні та близькі.

Важко збагнути, що від молодого, здорового, сповненого життєвої енергії, люблячого сім’янина залишилися лише холодний монумент на кладовищі та страшенне горе в його родині. Ще більше моторошно розуміти те, що вбили Олега в обідню пору, посеред вулиці, в центрі міста. А ще страшніше від того, що на його місці міг опинитися будь-хто.

Кожного разу, коли проходжу повз Київську, 88, це ріг Київської та Мазепи (Мануїльського), відчуваю все жахіття події, що сталася 31 березня 2018 року о 14 годині, коли група осіб нанесла тяжкі тілесні ушкодження 31-му річному Олегу Ровкову, який наступного дня, 1 квітня, внаслідок отриманих травм помер у лікарні. Нелюди били так, що Олегу не допомогли ні операція, ні реанімаційні заходи – лікарі були безсилі. Лише липи виступають німими свідками трагедії, бо саме біля них вбивали сина, чоловіка та батька. Вбивали жорстоко та цинічно, а причиною стала словесна суперечка біля каси маркету. Саме конфлікт Олега, який прийшов в магазин за пачкою сухариків, з касиркою (яка не захотіла його обслуговувати, оскільки вирішила на робочому місці влаштовувати особисте життя) перейшов у побоїще на вулиці, де коханець цієї продавщиці за допомогою кулаків та кастету вирішив провчити покупця. Саме безглуздість цієї ситуації є шокуючою та жахливою.

Відео дня

Внаслідок слідчих дій особу одного із вбивць було встановлено. Ним виявився Гаврилюк Владислав Вадимович, 08.10.1992 року народження, на той момент – вантажник цього магазину, який вже має шість (!!!) судимостей. Особу іншого вбивці слідчий Житомирського відділу поліції чомусь встановити не може. Даним слідчим було присвоєно кваліфікацію – частина 1 статті 119 Кримінального кодексу України (вбивство через необережність). І зараз на основі цієї кваліфікації працівник прокуратури в рамках судового розгляду цієї справи вимагає для вбивці, Гаврилюка В. В., санкцію у вигляді трьох (!!!) років і восьми місяців позбавлення волі.

Чому «правоохоронці» не врахували те, що:

- це особливо небезпечний рецидив, оскільки обвинувачений Гаврилюк В. В. за 26 років свого життя вже шість (!!!) разів притягувався до кримінальної відповідальності;

- це відверте плюндрування законів суспільства, оскільки вбивство відбувалося вдень, в обідню пору, на прохожій частині центральної вулиці Житомира, Київської;

- побиття було скоєно в особливо жорстокій та цинічній формі, вбивці (їх було двоє – група осіб!!!) просто ЗАБИЛИ Олега Ровкова насмерть!!!

Злі язики стверджують, що Гаврилюк продав своє житло, щоб розрахуватися із «правоохоронцями». На жаль, у нас немає технічних можливостей перевірити цей факт. І чомусь слідчий не може знайти іншого вбивцю. Хоча прокурор вкотре направляє матеріали до Житомирського міського відділу поліції з орієнтуваннями і не отримує результату.

Окремо хочу додати, що Гаврилюка під час судового слідства захищала дуже дорогий адвокат. Звідки гроші у безробітного??? До нас періодично доходить інформація, що підсудний якимось чином причетний і до торгівлі наркотиками, хоча чітких доказів цього у нас ще немає. На мою думку, цією публікацією повинні зацікавитися СБУ та Служби внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури і Міністерства внутрішніх справ.

Батьки Олега Ровкова неодноразово зверталися до різних інстанцій за допомогою у своїй боротьбі за справедливість. Були візити до різних керівників поліції та прокуратури. Писалися листи на ім’я Президента України, Голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ. Але постійно приходили відписки, у яких сухою канцелярською мовою зазначено, що справа перебуває на розгляді в Корольовському районному суді міста Житомира, таким чином перекидаючи свою відповідальність по цій справі на суддю Янчук Ніну Петрівну.

А судове слухання триває вже рік. Щоразу під час чергового судового засідання батьки та рідні Олега Ровкова повинні спостерігати всю недосконалість нинішнього Кримінально-процесуального кодексу, а також повну імпотенцію правоохоронної системи. Чимало засідань переносилось, що затягує судовий процес на додаткові місяці. Для обвинуваченого Гаврилюка прокурор вимагає запобіжний захід для підсудного під час судового слідства – домашній арешт у нічний час, з 22-00 до 6-00. А особу іншого співучасника вбивства поліціянти не можуть встановити.

Важко уявити почуття близьких Олега Ровкова, коли вони постійно вимушені спостерігати, як спокійно розгулює вулицями його вбивця, як безтурботно п’є пиво, курить сигарети. Гаврилюка В. часто можна побачити біля кафе, барів та ігрових автоматів. Особисто я неодноразово, йдучи у справах, бачив підозрюваного, який розпивав спиртні напої вдень на лавці у дворі. Як на це можна дивитися спокійно??? Чи, може, варто чекати, поки Гаврилюк вчинить ще одне вбивство і лише тоді зможе сісти за грати???

А зараз варто лише сподіватися на совість та загострене відчуття професійного обов’язку судді Корольовського районного суду міста Житомира Янчук Ніни Петрівни. Сподіваюся, що справедливість у цій справі візьме верх і вбивці понесуть заслужену кару.

Але рідним Олега Ровкова його вже ніхто не верне….