Як змінився державний бюджет через коронавірус?

Через сповільнення темпів економіки в умовах карантину вже зараз зрозуміло, що держбюджет, ухвалений наприкінці минулого року, виконати нереально. Щоб Україна змогла працювати у нових умовах і ефективно протистояти епідемії, уряд переглянув основні показники бюджету. Як перерозподілили кошти, аналізували наші експерти.

Загальні показники

Згідно із законом, доходи бюджету скоротяться до 975,8 млрд гривень, що на 119,7 млрд грн менше, ніж було заплановано раніше. Водночас витрати зростуть на 82,4 млрд грн до 1 266,4 млрд грн. Граничний дефіцит бюджету розрахований на рівні 298,4 млрд гривень. Покривати його планують за рахунок кредитів на суму 296,7 млрд грн, а також надходжень від приватизації у розмірі 0,5 млрд грн.

Відповідно до нових розрахунків, уряд очікує падіння ВВП на 3,9%. Рівень безробіття – 9,4% проти прогнозованого 8,1%, а середньорічний курс гривні 29,5 грн/дол замість 27 грн/дол. Інфляція прискориться до 8,7%. 

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вже назвав ухвалений закон «бюджетом надзвичайної ситуації». Та попри погіршення прогнозу щодо основних економічних показників, в уряді сподіваються на відновлення економічного зростання вже у другій половині цього року. Підставами для цього називають високий попит на українську аграрну продукцію у світі, зниження цін на імпортні енергетичні товари.

Водночас опозиція критикує ухвалення держбюджету за урахування зовнішніх запозичень без прийняття банківського законопроекту, який дозволить залучити гроші МВФ. 

Скорочення та компроміси 

Попри гарячу дискусію навколо урізання фінансування культури і освіти, урядовцям і депутатам вдалось досягти компромісу. Фінансування культури усе-таки зменшиться, але не так суттєво, як у попередній версії проєкту. Так, Міністерство культури отримає 7,7 млрд грн. Ці кошти підуть на Український культурний фонд, фінансову підтримку театрів, збереження історико-культурної та архітектурної спадщини, підтримку кінематографу, фінансування Українського інституту книги та Українського інституту національної пам’яті.

Так само вдалось зберегти фінансування ключових програм Міністерства освіти і науки. Зокрема, 1 мільярд гривень субвенції на «Нову українську школу». У повному обсязі збережені кошти на виплату заробітних плат вчителям та стипендій студентам. Найбільше скорочення торкнулось грантових освітніх програм. Відмовилися від Фонду президента з підтримки освіти, звідки давали стипендії обдарованим студентам, створення Фонду розвитку закладів вищої освіти та підтримки наукових розробок. У депутатській більшості кажуть, що не скасовують ці програми назавжди, адже їх можливо відтермінувати і після кризи – відновити.

Чи не найбільше опозиція критикує бюджет за скорочення фінансової підтримки регіонів. Так, повністю скасовано субвенції на розвиток ОТГ, хоча у попередньому бюджеті на них було передбачено 2,1 мільярда гривень. Крім того зменшено фінансування Фонду регіонального розвитку на 2,6 млрд грн до 4,9 млрд грн. У Мінрегіоні кажуть, що залишені витрати дозволять закінчити вже розпочаті будівництва і зберегти робочі місця. Але у перспективі реалізовувати великі інфраструктурні проєкти на місцях буде складно.

Водночас, я і планувалось, в Україні триватиме проєкт «Велике будівництво» в рамках якого на дороги місцевого значення спрямують 22,2 млрд грн. Так само збережена програма дотацій аграріям на рівні 4 мільярдів гривень.

Фонд боротьби з коронавірусом

Новий бюджет передбачає створення Фонду боротьби з коронавірусом із фінансуванням в обсязі 64,67 млрд грн. Ці кошти підуть на додаткові виплати медикам, закупівлю медичного обладнання: тестів для виявлення COVID-19, апаратів штучної вентиляції легень, засобів індивідуального захисту. 

«Акумульовані у стабілізаційному фонді гроші підуть на закупівлю ліків, медичних засобів, на надбавки для медиків, на зарплати всіх, хто бореться з COVID-19. Фонд також працюватиме над подоланням наслідків епідемії», – зазначив голова бюджетного комітету Ради Юрій Арістов.

Через фонд виплачуватимуть допомогу українцям, які через коронавірус втратили роботу, і  надаватимуть грошову допомогу родинам медичних працівників, які загинули від COVID-19. 

Ще один важливий антикризовий захід – це збільшення видатків Пенсійного фонду на 29,7 млрд грн.

«Це необхідно для того, щоб вже у травні провести індексацію пенсій, а також виплатити пенсіонерам, які отримують менше 5 тис. грн, допомогу у розмірі 1 тис. грн», – пояснив Денис Шмигаль. 

Разом із соціальною підтримкою українців, депутати підтримали обмеження зарплат чиновників на час карантину. Вони не можуть перевищувати 10 мінімальних зарплат, а саме 47 тисяч гривень. Обмеження буде стосуватись усіх держслужбовців, у тому числі суддів, народних депутатів, прокурорів, працівників Нацбанку і антикорупційних органів.

Медицина і оборона – у пріоритеті

Видатки на оборонну та медичну галузь не скорочуватимуть. Реформа Збройних сил буде тривати далі. Причому 125 млрд гривень, що передбачені на оборону, – це найбільша сума за роки війни. Понад 22,7 млрд грн піде на закупівлю, модернізацію, ремонт озброєння і військової техніки. 

«Жодна гривня, закладена на оборону України, не буде зрізана. Усі реформи армії, закупівля сучасного озброєння, виготовлення оборонної продукції будуть продовжені», –запевнив у відеозверненні Президент Володимир Зеленський.

Національна служба здоров’я також отримає додаткове фінансування у розмірі 15,8 млрд грн для реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Окремо перебачено 900 млн грн на екстрену медичну допомогу.

Економісти кажуть, що боротьба з епідемією змінила не тільки Україну, а й усю світову економіку. Ухвалені зміни до бюджету просто зафіксували нову реальність. Наскільки реалістичними будуть ці цифри – покаже час.  

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.