Вибір наосліп, або Як житомирські депутати приймали бюджет на 2018 рік

Його називають добрим, поганим, реалістичним, чесним, а голова депутатської бюджетної комісії Юрій Мойсеєв назвав житомирський бюджет-2018 «бюджетом утримання». Той же Юрій Мойсеєв по завершенні сесії дав оцінку депутатам, які не голосували за бюджет міста у 2018 році. При цьому головний наголос у своїх оцінках він робив на тому, що «декому із депутатів дали вказівку із Києва не голосувати». Це, на думку пана  Мойсеєва, дуже поганий знак, який реально означає «кінець місцевому самоврядуванню».

Вивчити та обговорити бюджет, як завжди, не вистачило часу?

Звичайно, погано, коли депутати міської ради не так одностайно, як потрібно, ухвалюють міський бюджет на наступний рік. Всього 27 депутатів із 42-х, обраних до складу Житомирської міської ради, взяли на себе сміливість проголосувати за той кошторис, за яким Житомиру доведеться жити у 2018-му році. Інші виявилися «несвідомими», або ж просто не встигли зрозуміти змісту усіх цифр і показників нового бюджету міста у 2018 році. Щоправда, якби запитати у тих 27-ми депутатів, які голосували за бюджет-2018 року під час сесії міськради 18 грудня 2017 року, то навряд чи добрий десяток депутатів змогли б відповісти, які особливості та відмітні риси матиме головний фінансовий документ міста у наступному році. Теж саме можна сказати не лише про питання стосовно бюджету міста, але й по суті багатьох інших питань, змісту яких депутати так особливо й не вивчили, бо, як кажуть, не було коли.

І тут варто було б зупинитись не стільки на самому бюджеті міста, як на тому, яким чином його готували, як його обговорювали під час засідань депутатських комісій. До речі, проект міського бюджету на наступний рік зазвичай має виноситись на найширший громадський загал і обговорюватись під час громадських слухань, які також варто було б провести напередодні бюджетної сесії Житомирської міської ради. Але у Житомирі до таких «умовностей» не звикли, а тому обговорення деталей та особливостей міського бюджету народ проводить у вагонах тролейбусів і трамваїв, на ринках, або ж навіть так, як і колись – у розмовах на кухні. Але то ж народ, який потрібен владі  і важливий для неї лише у момент виборів. А депутати міської ради мали б куди змістовніше, детальніше і скрупульозніше вивчити ледь не кожну цифру бюджету міста. Тим паче, потім ці цифри та показники не менш детально обговорити на своїх депутатських комісіях. Але де там? Нічого подібного цього разу у Житомирі не відбувалось. Напередодні сесії міської ради, коли робота у комісіях, фракціях міської ради мала «кипіти» зранку до ночі, все відбувалося ледь не з точністю до навпаки. За десять днів до сесії міська владна «верхівка», або, іншими словами – «Сухомлин і його команда» вирішила набратися сил та натхнення на лоні  карпатських верховин. Про те, чому виникла така раптова потреба у тому, щоб відпочити, ніхто сьогодні не може нічого переконливого сказати. Але, тим не менше, підготовку до сесії без міського голови, без секретаря міської ради, без доброго десятка найбільш «свідомих» депутатів, у Житомирі ніхто особливо й не розпочинав. Тим паче, що необхідних документів, розрахунків, показників для депутатів ніхто вчасно не підготував. Вчасно – це хоча б за 10-12 днів до сесії міської ради, хоча законодавець чітко встановив терміни розміщення проектів рішень сесії – не пізніше, ніж за 20 днів до початку сесії! Знову ж таки, у Житомирі, на це особливо не зважають. Тут є магічна кількість депутатів, які на думку «із Києва не зважають», але зате чітко зорієнтовані на думку однієї людини – мера Житомира Сергія Сухомлина. Таку депутатську більшість, єдність та згуртованість якої Сергій Іванович береже, як зіницю ока, не цікавлять деталі, тонкощі, розрахунки та показники. Головне – знати за що голосувати, а за що – ні!

Цифри, показники, порівняння та висновки із прийнятого

Так воно, власне й сталося. 18 грудня 2017 року сесія Житомирської міської ради пройшла за чотири з лишком години. При цьому депутати ухвалили більше шести десятків рішень(!). В тому числі – й міський бюджет. Документ розміром у в 244 сторінки, які хтозна чи хтось хоча б продивлявся. Тим паче, що у ході сесії депутати ще й встигли відреагувати на зауваження свого колеги щодо діяльності закладів ігорного бізнесу, яких у Житомирі розвелося досхочу. Депутати не погодилися розглядати питання про «неутворення Богунської та Корольовської районних рад», хоча раніше основні їх повноваження міська рада на себе «перетягнула» і у 2018-му році Корольовська та Богунська районні ради займатимуться лише тим, що проводитимуть сесії для своїх депутатів, відвідуватимуть мітинги та урочистості за участі владних органів та отримуватимуть за це непогану зарплатню. Якщо конкретно – утримання обох районних рад у 2018 році обійдеться для житомирського міського бюджету у 24 мільйони гривень. Для прикладу – за такі кошти у місті можна було б збудувати новий дитячий садок, або ж оснастити все місто найсучаснішими спортивними майданчиками зі штучним покриттям. Але й сама міська рада зі штатом більше як три сотні працівників та апаратом чиновників всіляких управлінь і департаментів, обійдеться міському бюджету у гарну суму – майже 130 мільйонів гривень. Це майже стільки, скільки у 2018 році піде на підтримку Житомирського трамвайно-тролейбусного управління. З міського бюджету на потреби ЖТТУ передбачено виділити 64 мільйони гривень в якості компенсації за перевезення пільговиків, а також ще 64 мільйони гривень – для закупівлі автобусів, які перевозитимуть пасажирів з районів, де не працює електротранспорт. Якщо ми вже заговорили про ЖТТУ, то у наступному році парк цього комунального підприємства поповниться також чотирма десятками новеньких тролейбусів, які будуть закуплені на кредитні кошти від іноземних фондів. Якщо читач звернув увагу – жодної копійки із міського бюджету у 2018 році не передбачено на поповнення парку житомирських трамваїв, більшість з яких закуповувались для потреб міста ще у часи «раннього Горбачова». А це означає, що керівництво міста чи то випадково, а, швидше за все – навмисно і з розрахунком, прагне завершити у Житомирі «еру» трамвайного руху. Ось, до речі, ціна того, що депутати не обговорювали деталі та варіанти міського бюджету напередодні його прийняття. Теж саме стосується і громади міста, яка жодним чином не може впливати на розподіл чи перерозподіл бюджетних коштів, потоків, кредитів і т. д.

Загалом у 2018 році бюджет міста найбільше уваги (і грошей) приділить міському транспорту, а тому мер Житомира вже встиг навіть висловитися про те, що «2018-й рік – то рік транспорту». Хтозна, коли у Житомирі наступить «рік доріг», «рік води» чи «рік сміття»? На потреби міського водоканалу міський бюджет щоправда виділяє аж 33 мільйони гривень, хоча це жодним чином не позначиться на якості води у кранах квартир житомирян чи, тим паче, на зменшенні кількості поривів на водомережах чи каналізаційних магістралях. Усі 33 мільйони гривень призначені для того, щоб міськводоканал зміг вчасно і у повному обсязі розрахуватися за електроенергію, бо інакше робота цього комунального підприємства взагалі може бути призупинена через відключення від електропостачання. Ось лише питання у тому – чому водоканал, поставляючи важливу продукцію десяткам тисяч споживачів-клієнтів, не може забезпечувати себе самотужки. Чи хоча б розраховувати на допомогу якихось 10 чи 15 мільйонів бюджетних гривень. Але ж не 33-х? І, знову ж таки, ніхто із тих 27-ми депутатів міськради, які 18 грудня 2017 року проголосували за бюджет міста на наступний рік, не поставив собі чи на загал у сесійному залі міськради, запитання, чому комунальники споживають такі астрономічні мільйонні дотації із міської казни. Чому КП «Житомиртеплокомуненерго» знову потребує у 2018 році аж 45-ти мільйонів підтримки із бюджету міста? Хоча справно бере плату за тепло від багатьох десятків тисяч споживачів своїх послуг. Хоча усі свої вдосконалення та модернізації проводить на кошти, взяті у кредит, за які, між іншим, також будуть розраховуватись зі своєї кишені усі житомиряни. Якраз у житомирян про те й варто було б запитати. Адже жителі міста точно краще знають, чи потрібні їм дві районні ради, функції яких відтепер належать виключно міськраді. Житомиряни точно скажуть, чи варто із міської «кишені» виділяти понад 3 мільйони гривень на потреби футбольної команди «Полісся», яка ще жодного разу не виступала перед земляками на своєму стадіоні. Але депутати краще знають і гроші на «футбол» виділили. Зате газету «Місто» і міське радіо 18 грудня 2017 року депутати вирішили ліквідувати. Замість того, щоб профінансувати власний друкований орган на 800-900 тисяч у рік, міська рада відтепер змушена буде «викинути» мільйон-півтора на оплату публікацій оголошень, проектів регуляторних актів і т.п. Знову ж таки, із тих депутатів, які не «слухають вказівок із Києва», так ніхто й не навчився мислити критично і до тих цифр і показників, які пропонують чиновники, депутати так і не навчилися задавати важливих, незручних, але конче необхідних запитань. Тому й виходить, що майбутній рік у Житомирі буде лише «роком транспорту». Щоправда, «рік плитки» у Житомирі вже був. Але хотілося б, щоб у місті були «роки» освіти, культури, гарного побуту і загалом – достойного життя.

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.