У Нацбанку спрогнозували рівень інфляції на 2017-2019 роки

Про це йдеться в щоквартальному "Інфляційному звіті" НБУ за липень 2017 року.

Незмінність прогнозу на 2017 рік зумовлена взаємокомпенсуючим впливом різних факторів. З одного боку, під впливом факторів з боку пропозиції суттєвіше прискориться інфляція сирих продуктів (до 11.8%). З іншого боку, зростання цін та тарифів, що регулюються адміністративно, буде помірнішим, ніж очікувалося досі. Це насамперед пояснюється переглядом припущень щодо підвищення урядом цін на природний газ для населення. Водночас адміністративно регульовані ціни все ще демонструватимуть найвищі темпи зростання серед компонент інфляції на прогнозному горизонті.

Крім того, базова інфляція у 2017 році уповільнюватиметься дещо швидше, ніж раніше очікувалося (до 6.1%). Стримуватимуть фундаментальний інфляційний тиск нижчий за потенційний рівень сукупного попиту, виважені монетарна та фіскальна політика, низька імпортована інфляція. Крім того, послабленню тиску допомагатимуть поліпшення інфляційних очікувань на тлі сприятливої ситуації на валютному ринку.

Це компенсує прискорення інфляції сирих продуктів (до 11.8%) через фактори з боку пропозиції: зростання експорту української продовольчої продукції на тлі високих цін на молочну та м’ясну продукцію у світі, зниження урожаю плодово-овочевої продукції через несприятливі погодні умови навесні тощо.

Зростання економіки України уповільниться у 2017 році і прискориться у 2018-2019 роках.

Прогноз зростання реального ВВП у 2017 році переглянуто до 1.6% через гірші результати економічної діяльності у першій половині року та зниження оцінок урожаю зернових. Проте, у 2018 – 2019 роках зростання ВВП прискориться відповідно до 3.2% та 4.0%. Цьому сприятимуть поступове пом’якшення фіскальної та монетарної політики, які стимулюватимуть споживчий попит, поліпшення інвестиційної привабливості економіки, а також зростання експорту на тлі поліпшення умов торгівлі та високих обсягів врожаю.

Приватне споживання буде основним драйвером економічного зростання на прогнозному горизонті завдяки зростанню реальної зарплати та запланованому підвищенню пенсій восени 2017 року, поліпшенню споживчих настроїв населення та відновленню кредитування. Інвестиційний попит також матиме вагомий внесок, однак зростання інвестицій уповільниться на тлі підвищення виробничих витрат і внаслідок дії статистичного ефекту високої бази порівняння.

У 2017 – 2018 роках дефіцит поточного рахунку збережеться на рівні близько 4% ВВП, а в 2019 році знизиться до 3% ВВП.

У 2017 році очікується зростання експорту. Основним фактором відновлення стане збільшення експорту сільськогосподарської продукції, зокрема зернових, олії, м’ясної та молочної продукції, цукру. Також очікується нарощення експорту машинобудування та залізної руди. Це компенсує зниження  фізичних обсягів експорту металургійної продукції через припинення торгівлі та захоплення підприємств на неконтрольованій території (НКТ).

Водночас, очікується й значне збільшення імпорту, передусім інвестиційного. Також зростатиме й енергетичний імпорт, як за рахунок цін, так і вимушеного підвищення обсягів закупівель внаслідок розриву виробничих зв’язків з підприємствами на НКТ.

Уже з 2018 року очікується повернення обсягів виробництва металургійними підприємствами до попередніх рівнів завдяки переорієнтації з продукції НКТ на інші джерела постачання сировини. Це дасть змогу відновити втрачені обсяги металургійного виробництва на українських підприємствах, що стимулюватиме зростання експорту.

Відновлення експорту у 2017-2018 роках компенсуватиметься відповідним зростанням інвестиційного та споживчого імпорту. Проте починаючи з 2019 року очікується поступове звуження торгового дефіциту завдяки швидшому зростанню експорту як результат значних інвестицій в основний капітал, здійснених у попередні періоди.

У 2017 році дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком.

У 2017 році надходження капіталу буде забезпечене насамперед скороченням готівкової валюти поза банками. Крім того, використання урядом коштів від спецконфіскації безпосередньо на погашення державного боргу також сприятиме накопиченню резервів.

У 2018 – 2019 роках завдяки покращенню інвестиційного клімату прогнозується поступове відновлення припливу інвестиційного та боргового капіталу до приватного сектору. Очікується також, що в результаті відновлення доступу до зовнішніх ринків капіталу уряд здійснить розміщення єврооблігацій. Це дасть змогу рефінансувати частину державного боргу, пік виплат за яким припадає на 2019 рік.

Профіцит платіжного балансу, а також продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом дозволять продовжити нарощування міжнародних резервів.

Ключовим припущенням цього прогнозу є подальша співпраця з МВФ. Фінансування за програмою EFF залишається важливим джерелом поповнення міжнародних резервів країни. Продовження співпраці з МВФ полегшує доступ до фінансування від інших міжнародних організацій, а також є індикатором прогресу в структурних реформах і відповідно – інвестиційної привабливості країни.

Разом із профіцитом зведеного платіжного балансу отримання запланованих траншів за програмою EFF дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 20 млрд. дол. США на кінець 2017 року та до 27.1 млрд. дол. США на кінець 2018 року. У 2019 році з урахуванням збільшення виплат за кредитами державного сектору міжнародні резерви знизяться до 25.7 млрд. дол. США.

Довідково: "Інфляційний звіт" відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.