«Мертві душі» у бібліотеці, або Як депутат районної ради розтрачує бюджетні кошти

«Мертві душі» у бібліотеці, або Як депутат районної ради розтрачує бюджетні кошти

Є такий собі в Житомирі комунальний заклад «Централізована бібліотечна система» Житомирської міської ради.

Зрозуміло, що цей заклад не приносить прибутку, а, навпаки, фінансується з бюджету. Не секрет, що і бюджет бездонний, але наскільки  він бездонний, не здогадаєтесь ніколи. Забігаючи наперед, розкрию таємницю, а, може, для багатьох чиновників це і не будете великим секретом, наприклад, для управління культури при міській раді, адже лише тільки премія директорки становить 12 тис. грн в місяць. Та й для деяких головних бухгалтерів премія у розмірі 250% від посадового окладу – це норма. Непогано для бібліотечної системи?

Коли до редакції «20 хвилин» зателефонували працівники цієї ж бібліотечної системи та повідомили про свавілля з боку директорки Лариси Петрівни Харчук, яка, до речі, є депутатом районної ради, спочатку важко було повірити, що у такому закладі застосовуються методи рабства та відкритої боротьби із невгодними. А невгодні – це ті, хто не дозволяє «обтирати об себе ноги». Але більше усього були сумніви, що в такий скрутний час, який переживає наша країна, а це – і відсутність коштів у бюджеті, і кредитні зобов’язання країни, і щоденне пролиття крові воїнами-захисниками за суверенітет України, а сьогодні ще і воєнний час в країні, – якась собі директорка бібліотечної системи дозволяє так безбожно витрачати бюджетні кошти на «мертвих душ», на незароблені премії, та ще й у такому розмірі.

Далі – розповідь від імені працівниці бібліотечної системи.

Мені пощастило – мене прийняли на посаду заступника директора з господарської частини. Чому пощастило? Тому що саме у прямому підпорядкуванні заступника і мали бути «мертві душі».

А чому б не розвіятись із зіркою у Львові

У перший день мого призначення на роботу сама директор Лариса Петрівна Харчук поїхала розвіятись до міста Львова, аби побачити шоумена Зеленського. При цьому не писала ні заяви на відпустку, ні будь-яких інших причин не шукала, а просто поїхала собі і все. Відповідальна особа за ведення табелю робочого часу, звісно ж, проставила в ньому три робочих дні по 8 годин, на які потім ще й премію нарахували, а окрім премії – надбавку за особливі умови праці. Адже гуляти по Львову – це ж складно та напружено, а головне – це особлива умова отримати «на халяву» бюджетні кошти. Попри це, Харчук безоглядно вела переписку зі сторінки Фейсбука з підлеглою, яка відповідає за облік робочого часу. Директор виставляла фотографії на Фейсбук із Зеленським, хвалилась підлеглій Франчук Ж.М., а Франчук Ж.М. також під час робочого часу відповідала директорці, що їй сподобались фото зі Львову.

Але це все квіточки. Перед від’їздом Харчук Л.П. надала мені мобільний телефон різноробочого, який прийнятий на постійну роботу в бібліотечну систему, та роз’яснила, що останній – Бойковський Сергій – за телефонним дзвінком може вийти на роботу, якщо у тому буде потреба. Тому, що Сергій прийнятий на посаду різноробочого на повну ставку і, відповідно, отримує зарплату як за весь відпрацьований місяць, а за фактом – на роботу не виходить, лише інколи, і то, коли зателефонують, директор не надавала ніякого значення, а, навпаки, всіляко наголошувала, що це – норма в очолюваній нею установі. Пізніше я дізналась, що Бойковський – це свояк директорки. Отож за те, що проживає з її рідною сестрою, і має  пріоритети з бюджету.

Витрати бюджетних коштів вражають

Якщо ж порахувати за рік безпідставно виплачені кошти одній «мертвій душі», виходячи із найменшого посадового окладу у 3500 грн та обов’язкового перерахування єдиного соціального внеску 22%, виходить близько 52 тис. грн на рік. І це мінімальний розрахунок на одну «мертву душеньку», а їх Харчук «наплодила» чимало.

Наприклад, крім свояка Бойковського, який не ходить на роботу, але щомісяця отримує зарплату з бібліотеки, ще є прийняті на посади бібліотекарі, яких директор просто оформляє бібліотекарями у бібліотечну систему, а насправді вони працюють продавцями у власному магазині директорки. У таких «бібліотекарів» Харчук Л.П. при прийомі на роботу відразу вимагає заяву про звільнення без дати. У минулому році директор навіть сама дату проставила у заяві на звільнення бібліотекарю, яка рахувалась в бібліотеці, а фактично працювала у її власному магазині. Жінка не стала доводити це у судах, а просто забрала трудову і пішла, адже скарги в управління – марні.

Сума – 52 тис. грн за одного сачка без врахування премії та надбавок. А надбавки у цій системі можуть бути безмежні, і премія також без меж – саме так зазначила у колдоговорі директор.

Далі підрахуємо, скільки ж на свої потреби директор Харчук Л.П. списує бюджетних коштів, причому не просто незаконно та безпідставно, а так нахабно, що невгомонні апетити Лариси Петрівни просто неможливо зупинити.

Рахуємо: посадовий оклад – 4252 грн, на який нараховувалася премія у розмірі 14 тис. грн, а це близько 330% від посадового окладу, надбавка 100% за особливі умови праці від посадового окладу, всього – 22504 грн в місяць. Особливі умови праці для директорки – це її відсутність на робочому місці, при цьому за її вказівкою під час її відсутності на роботі (а часто це і відсутність в Україні, бо дуже любить Харчук їздити до Іспанії) проведення табелювання із внесенням завідомо неправдивих даних у табель, а точніше – взятих зі стелі по 8 робочих годин, на які нараховуються премії та надбавки. І так щомісяця.

«А мне все мало, мало»

Працівники, які не один рік працювали із Харчук Л.П., розповіли ще багато цікавого. Але от тільки для бюджету це не цікаво, а плачевно.

– Влітку директор надала довідку-виклик з навчального закладу, а сама поїхала до Іспанії. Звісно ж, бухгалтерія нарахувала та виплатила їй кошти начебто за навчальну відпустку. Насправді ж вона була за кордоном. Усі працівники знали, що Харчук – в Іспанії, але ніхто не міг їй заперечити, оскільки боялись звільнення. Директор  могла звільнити кожного, – розповідає екс-працівник бібліотечної системи Сергій Валерійович (ім’я змінено). – Це можна перевірити шляхом надання запиту до міграційної служби та порівнянням з табелем робочого часу і датами, – продовжив Сергій.

Жадібність  директорки, яка не має меж, вражає. Невже не вистачало коштів?

Інші колеги повідали, як директор прийняла на роботу працівника, який рахувався у бібліотечній системі, і, відповідно, отримувала за нього зарплату з бюджетних коштів, а насправді чолов’яга працював за кордоном.

Табір книголюбів чи табір здирництва?

Починаючи з 18 червня до 23 серпня 2018 року, Харчук Л.П. влаштувала у бібліотеці табір книголюбів. Не соромлячись, на дешевих рекламних листках перерахувала зміни у таборі, а їх всього було 5, у кожній зміні – близько 30 дітей, та надрукувала в наказовому порядку, що дітям з собою щодня потрібно мати кошти на обід. Не забула і про благодійний внесок на придбання футболки та кепки. Такий внесок становив 250 грн з кожної дитини. Гроші так манили директорку, що вона і не згадувала про види діяльності бібліотеки. За видами економічної діяльності у бібліотеці займатись посередницькими послугами заборонено. А послуги ці полягали у тому, що, збираючи добровільно-примусові благодійні внески на придбання футболок і кепок, Харчук Л.П. отримувала готівкові кошти від батьків малечі, потім замовляла у занадто сумнівній фірмі футболки і кепки для дітей, а на рахунок бібліотечної системи «не падало» ні копійки. Крім того, щодня отримувала кошти з кожної дитини на харчування. Зрозуміло, що харчування у бібліотеці також не передбачено видами економічної діяльності. Отож, Харчук Л.П. щодня отримувала готівкові кошти від батьків дітей і жодного разу не оприбуткувала їх на рахунок бібліотеки та не уклала жоден договір із харчуючими установами. Але це все щодо незаконного обігу коштів. А от чому директор не враховувала та не переймалась за життя дітей та їх здоров’я – питання і досі відкрите. Мабуть, тому, що не має власних дітей.

  • Харчуванням дітей бібліотека не має права займатись взагалі. Це ж діти. Якісне чи неякісне харчування, та ще й влітку, без проведення відповідної процедури закупівлі, пропонувати дітям директор бібліотечної системи не мала права. А вона їм фактично надавала харчування невідомо якої якості. Якби хтось із дітей отруївся, то вона би понесла кримінальну відповідальність, – говорить юрист Сергій Ботнєв.

Цікаво, що у цей самий період надання заборонених для бібліотеки посередницьких послуг із харчування та забезпечення футболками і кепками дітей управління культури Житомирської міської ради не звертало уваги на численні порушення, а, навпаки, погодило преміювання Харчук у розмірі 14 тис. грн за місяць. Це сума без врахування інших надбавок та посадового окладу.

Невгодних звільнити

Повернемось до моєї посади у бібліотечній системі. Прямо підпорядкований мені різноробочий Бойковський (свояк директорки) відмовився вийти на роботу, а своє обурення, що я зателефонувала йому та попросила з’явитись на робочому місці, висловив у вигляді нецензурної лайки. Дочекавшись керівницю зі Львова, я написала доповідну записку з приводу невиходу на роботу Бойковського. Розлючена Харчук Л.П. кричала, що мені потрібно звільнитись і що тільки вона буде вирішувати, кому та як ходити на роботу. Про нераціональне використання бюджетних коштів на виплату зарплати тим, хто не з’являється на роботу, і слухати не хотіла. Я не звільнилась і вирішила написати заяву на ім’я міського голови. Написала ще у жовтні 2018 року. Майже півтора місяці була тиша з боку міської ради. За цей час директорка разів з десять мені погрожувала скороченням. І лише декілька днів тому мені зателефонувала начальник управління культури міської ради, запросивши до себе.

Домовленості у кабінеті чиновниці

Посади в управліннях міської ради є посадами органів місцевого самоврядування, відповідно, без проходження конкурсного відбору призначення неможливе. Головною складовою частиною конкурсу є знання законодавства, у тому числі особливу увагу приділяють Закону України «Про запобігання корупції». А от як приділяють – судіть самі.

У кабінеті начальника управління знаходилось нас четверо: я, директор бібліотечної системи Харчук, начальник управління та заступник з економічних питань.

Вислухавши практично все те, що я виклала у письмовому вигляді, мені запропонували домовитись. Чесно кажучи, я була шокована, як в управлінні міської ради нехтують законом «Про запобігання корупції», адже факт нераціонального використання бюджетних коштів у бібліотеці на кожному кроці, а зі мною домовляються. Ледь стримуючи себе, я слухала це більше години. Мене невдало «обробляли» з усіх сторін, нагадували про скорочення, потім начальник управління все ж таки визнала, що директорку за таке потрібно звільняти, але тут же сказала, що вона – хороший керівник, і тому нам краще домовитись, аби її залишити на роботі. Крім того, надала пораду, що мені краще з ними товаришувати.

Після годинного психологічного тиску на мене у кабінеті чиновниці усі радісно розійшлись. Але остаточного рішення все ж не прийняли.

Через декілька днів директор знову погрожувала скороченням та тим, що живемо в одному місті. Потім, не соромлячись, заявила, що завдяки їй мого чоловіка не прийняли на іншу роботу. Після невдалих домовленостей приховати факт крадіжок бюджетних коштів управління культури начебто має призначити комісію для розгляду моєї заяви. Нагадаю, що з моменту  письмового звернення минуло більше 45 днів.

Але заслухати та відібрати пояснення у попереднього головного бухгалтера та інших працівників, які вимушені були звільнитись, але є свідками невиходу на роботу «мертвих душ», начальник управління категорично відмовилась. А навіщо ті, хто скаже правду? Краще ж опитати  зацікавлених осіб директора та тих, хто надасть завідомо неправдиві свідчення, бо за правду директор звільняє, оскільки вважає себе президентом – саме так вона себе називала, та ще й примушувала працівника бібліотеки знімати це власною відеокамерою…

Якими ж будуть висновки чиновників управління культури міської ради, можна тільки здогадуватись.

Тетяна Козак

Сьогодні у Житомирі Сьогодні у Житомирі
Як у Житомирі відзначили День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. ФОТО. ВІДЕО Як у Житомирі відзначили День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. ФОТО. ВІДЕО
Від криміналу до культури: млявий прогрес житомирських медіа Від криміналу до культури: млявий прогрес житомирських медіа «Дерибан» на будівництві житомирських амбулаторій «Дерибан» на будівництві житомирських амбулаторій Газове підприємство обходить заборони АМКУ Газове підприємство обходить заборони АМКУ Як у Житомирі відзначили День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. ФОТО. ВІДЕО Як у Житомирі відзначили День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. ФОТО. ВІДЕО
Коментарі (2)
  • Василий Шевченко

    Щоб в 90 тих комуняк не допустили до влади ,жилиб зараз по другому,наприкладi Чехiя це не допущення до влади на10 рокiв комунiстiв.
  • Роман Виталивич

    Це Житомир)тут все можна )той хто вкраде копійку того посадять а той хто краде мільйонами просто відкупиться)
Найчастіше Найчастіше
keyboard_arrow_up