«Епідемія» фальшивих п`ятисоток докотилася і до Житомирщини: як уберегтися

Найчастіше підробляють 500 грн

У пресслужбі Національного банку України інформують, що у серпні цього року зафіксоване збільшення вилучення з обігу підроблених банкнот номіналом 500 гривень. Уточнюється, що мова йде про купюри зразка 2006 року, виготовлені струменевим друком з імітацією ультрафіолетового захисту. Так у серпні поточного року було вилучено близько 60 банкнот номіналом 500 гривень. Купюри збувалися у касах автозаправних станцій у м. Києві та різних областях країни – Київській, Закарпатській, Волинській, Черкаській, Житомирській. 

Разом з тим маємо і позитивну новину – у Нацбанку констатують загальне зниження кількості підроблених банкнот національної валюти у першому півріччі 2019 року. 

«Так, кількість та сума підроблення банкнот гривні за перше півріччя 2019 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2018 року, знизилися на 26% та 20% відповідно. Тож загалом кількість підроблених банкнот національної валюти є стабільно низькою», – зазначають у пресслужбі відомства. 

Оприлюднено інформацію, які ж купюри підробляють найчастіше. Отож 99% вилучених з обігу у першому півріччі 2019 року підроблених банкнот гривні припадала на банкноти чотирьох номіналів:

• 500 грн (50% від загальної кількості вилучених підробок);

• 100 грн (24%);

• 200 грн (14%);

• 50 грн (11%).

«Дріб`язок» фактично перестали підробляти. Кількість фальшивих банкнот номіналом від 1 до 20 грн становила лише 1 % від загальної кількості. 

У Нацбанку також повідомили, де більше шансів стикнутися з фальшивими купюрами: «Найчастіше виявлені підроблені банкноти збувалися через каси закладів швидкого харчування, торгівлі та автозаправних станцій». Більшість вилучених підроблених банкнот виготовлено за допомогою струменевих принтерів – 93%. Підробки, що виготовлені лазерними принтерами та за допомогою кольорових копіювальних апаратів, становили 6%, поліграфічним способом – 1%. 

Важливо. Уважне ставлення до підозрілих банкнот дає можливість одразу відрізнити підробку від справжньої банкноти, оскільки зображення на більшості підробок сформоване кольоровими крапками. 

«При неуважному візуальному та тактильному контролі елементів захисту банкноти без використання спеціальних детекторів, що дозволяють перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному промінні, такі підробки можуть становити потенційну небезпеку», – застерігають у Нацбанку. 

Як не «нарватися» на підробку

В відомстві закликають звичайних пересічних українців, а також Тож касових працівників банків і працівників торгівельних установ, які мають справу з готівкою, не забувати про основні елементи захисту банкнот гривні та способи перевірки їхньої справжності. Головне, що слід пам’ятати, – у разі сумнівів щодо справжності банкнот, потрібно не поспішаючи перевірити декілька захисних елементів. 

Крім того у Нацбанку детально розповіли українцям, як, не маючи спеціального обладання, перевірити справжність банкнот. Пропонуємо вашій увазі цю інструкцію без змін. 

Справжність банкноти перевіряється так:

1. На дотик перевіряється банкнотний папір і рельєфність окремих зображень з лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку.

2. Проти світла:

• водяні знаки (багатотоновий водяний знак – зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака національної грошової одиниці України – гривні);

• наскрізний елемент (суміщене зображення) – зображення, що виконані в одному місці з лицьового та зворотного боків банкноти і суміщаються або доповнюють одне одного при розгляданні проти світла;

• повністю занурена в товщу паперу захисна стрічка, на якій за допомогою збільшувального скла можна побачити зображення у прямому та перевернутому вигляді цифрового позначення номіналу та елемент малого Державного Герба України.

3. При зміні кута нахилу банкноти:

• зображення, що виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір при розгляданні банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003-2007 років та банкноті номіналом 20 гривень зразка 2018 року) і мають кінетичний ефект (на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 року та 500 гривень зразка 2015 року);

• «віконна» (частково введена в товщу паперу) полімерна захисна стрічка відповідного кольору (на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 року – темно-сірий, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – коричневий), містить зображення номіналу банкноти та графічного знака гривні і має яскраво виражений кінетичний ефект (при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки);

• латентне зображення цифрового позначення номіналу, що видиме при розгляданні банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темні на світлому фоні при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі та темному фоні – з короткої сторони).

4. При збільшенні (у разі наявності збільшуваного скла) – наявність та якість надрукованих мікротекстів, наявність рельєфу фарби (портрет, знак для людей з послабленим зором тощо). 

Покарання

У статті 199 КК України зазначається: «1. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна».

Ольга Сідлецька

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.