Чого чекати від чергової спроби реформувати ДФС?

Реформа Державної фіскальної служби (ДФС) у цілому і митниці зокрема – давня ідея-фікс не лише уряду Гройсмана.

Хронологія спроб реформи «фіскалів»

За останні кілька років обговорювалися різні її варіанти.

У 2013 році в фокусі був варіант об’єднання податкових і митних органів з урахуванням досвіду Великобританії. У 2014 році ліквідували Міністерство доходів і зборів та створили ДФС.

У 2015 році виникла ідея повної ліквідації органів митниці як юросіб і передачі їх на аутсорсинг іноземним компаніям.

У 2016 році думки розділилися: депутати зареєстрували законопроект «Про національну митницю», який передбачав існування митниці як самостійного органу.

Кабмін же тримав курс на узгоджене з Міжнародним валютним фондом позбавлення митниць статусу юридичних осіб і включення їх до складу територіальних органів Державної фіскальної служби на правах структурних підрозділів з одночасною ліквідацією такого поняття як митний пост.

Жодна з зазначених ідей так і не була втілена в життя.

У кінці 2016 року на інституційній реформі ДФС почали наполягати ЄС і МВФ.

У 2017 році українська сторона підписалася під таким пунктом меморандуму про співпрацю з МВФ:

«Повне злиття податкової та митної адміністрацій очікується до кінця березня 2017 року. Також ми зробимо консолідацію регіональних податкових і митних органів в єдиний офіс, по одному на кожен регіон до кінця березня 2017 року. До кінця березня буде затверджена також нова модель фінансування ДФС».

Реформа ДФС: дев’ятий раз за останні три роки

В’ячеслав Черкашин, експерт РПР

«Мінфін анонсував чотири нових напрямки реформи державної фіскальної служби.

Перший – розвиток загальної функціональної системи. Планується збільшити кількість операцій, які громадяни зможуть робити в системі самостійно, поліпшити зв’язок та інтеграцію між центральним та місцевими представництвами ДФС.

Другий – трансформація функції перевірок. В планах скоротити час на проведення перевірок, спростити процес відбору платників для аудиту та інше.

Третій напрямок стосується підвищення ефективності збору податків. Серед іншого, передбачається переглянути підхід до виявлення правопорушників.

Четвертий має на меті поліпшення системи управління персоналом, підвищення профпідготовки та покращення мотивації, у тому числі через зміну системи грошової та негрошової мотивації.

В ході реформи планується використати досвід міжнародної консалтингової компанії McKinsey у сфері оподаткування.

Залучення McKinsey безумовно покращить якість процесу, але, на жаль, не гарантує результат.

На сьогодні є багато факторів, які працюють проти реформи фіскальної служби.

По-перше, реформу ДФС планують робити вдев’яте з 2014 року. Її обіцяли прем’єри Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман, міністри фінансів Наталія Яресько та Олександр Данилюк, усі три керівники ДФС (Ігор Білоус, Роман Насіров, та в.о. керівника Мирослав Продан). У таких умовах жодна організація не може успішно працювати та модернізуватися.

По-друге, знову ж таки до реалізації реформи передбачається залучення іноземних експертів. Звісно, вони дадуть певні рекомендації, але на практиці ефективність іноземців досить сумнівна, тому що вони не обізнані з національними особливостями та внутрішніми проблемами фіскальної служби. А навіть якщо ці рекомендації будуть хорошими, то є великий ризик, що через внутрішній саботаж та політичні домовленості службу не вдасться реформувати якісно та швидко.

На сьогодні ДФС опинилась «на перехресті» політичних інтересів.

Завдання прем’єра – втримати на посту керівника Мирослава Продана та зберегти важелі управління держслужбою.

Завдання міністра фінансів Олександра Данилюка – уникнути відставки та підтримувати свій статус міністра-реформатора. У свою чергу політичне протистояння між Данилюком та головою парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною здатне суттєво знизити коефіцієнт успішності реформи, або ж навіть обнулити його.

Ще один важливий момент: запропонованою Мінфіном концепцією не передбачена реорганізація податкової міліції та вирішення на законодавчому рівні проблеми з її законністю. Це одна з ознак поверховості задекларованих реформаторських підходів щодо ДФС.

На сьогодні повноважень профільних органів виконавчої влади у сфері адміністрування достатньо для того, щоб провести якісні зміни в роботі фіскальної служби. Для того щоб реформувати ДФС, не обов’язково вносити чергову порцію змін у законодавство. Але чомусь ці повноваження не використовуються на повну, а в деяких випадках – не використовуються взагалі».

Матеріал підготовано у рамках співпраці з проектом «VoxConnector»

Дмитро Соколов

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.