Чи існує альтернативний спосіб погашення аліментного боргу?

Це означає, що той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку).

Укладення такого договору позбавляє того з батьків, хто відступив нерухоме майно, обов’язку грошового утримання дитини у вигляді сплати аліментів, однак, згідно з частиною 3 статті 190 Сімейного кодексу України, не звільняє його від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Особливості договору:

1. Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна укладається в письмовій формі, нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації.

2. Якщо дитина досягла 14 років, вона бере участь в укладенні цього договору.

3. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

4. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.

5. На майно, одержане за договором, не може бути звернене стягнення.

6. Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.

7. Договір визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.

8. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

9. За позовом відчужувача нерухомого майна договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.

Види майна, яке можна передати за цим договором, – все майно, що передбачене статтею 181 Цивільного кодексу України, де зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. До нерухомих речей належать: земля, будинки, споруди як житлового, так і виробничого призначення.

Юридичний Телеграм канал адвоката, к.ю.н., Головіна Д.В. «Адвокат Права»

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram
• Facebook 
• Instagram 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.