Страйку не було! А реформа – може статися!

«Допомога від сусіда» у понеділок не знадобилася

Звістка про страйк виявилася для городян несподіваною, оскільки пролунала у п’ятницю, після завершення позачергового засідання Житомирського міськвиконкому. Члени міськвиконкому цілком очікувано та прогнозовано одностайно завагалися ухвалити рішення про підвищення тарифу на проїзд у «маршрутках» до п’яти гривень. Формальною причиною для ухвали такого рішення стала відповідь Житомирського обласного відділення Антимонопольного комітету України щодо неможливості точного обрахунку кількості перевезених пасажирів у приватних «маршрутках».

Відтак, розрахунки перевізників, які були аргументом щодо необхідності встановлення нових тарифів, не мали вирішального значення і вплинути на думку членів міськвиконкому не змогли. Звісно, перевізники залишали засідання міськвиконкому у відверто пригніченому стані, а тому й не дивно було почути від декого з власників «маршруток» вислів: «Будемо страйкувати». Пізніше «масла» до вогнища напруги і тривожних очікувань «підлив» і заступник житомирського міського голови Дмитро Ткачук. Під час короткого брифінгу він також підтвердив тезу про очікуваний страйк перевізників із 20 березня 2017 року. Тут же заступник мера Житомира намагався заспокоїти житомирян тим, що міський електротранспорт докладе максимальних зусиль, аби мешканці міста не мали значних проблем з початку трудового тижня. Вже потім, у звичний для себе спосіб Дмитро Ткачук розпочав інформаційну «кампанію» через мережу Фейсбук, де закликав житомирян максимально зосередитися, виходити і приходити на зупинки міського електротранспорту заздалегідь, із «запасом» часу. Ще одне «ноу-хау» від заступника міського голови пролунало у неділю, коли знову ж таки, за допомогою тих же соціальних мереж містом прокотився лозунг «Допоможи дістатися на роботу сусідові!». Хтозна, наскільки дружно відгукнулися б житомиряни-автомобілісти на заклики чиновника мерії, якби страйк перевізників таки розпочався? Але, як то кажуть, Бог милував, і зранку 20 березня у Житомирі транспорт рухався у звичному ритмі і за всіма передбаченими графіками. Житомиряни так і не встигли навіть наговоритися чи, тим більше, налякатися через можливу відсутність «маршруток» у певних частинах Житомира. А те, що «маршрутки» є вкрай важливим транспортом для цілого ряду мікрорайонів міста, куди електричний транспорт просто «не доходить» – усім відомо.

Чи зможуть подолати перевізники «бар’єр» з «чотирьох умов»?

Отже, 20 березня 2017 року страйку «маршрутних» перевізників у Житомирі не було, але існує цілковита ймовірність того, що у найближчі дні, чи, принаймні, тижні, житомирські приватні перевізники страйк таки розпочнуть. Бо хто ж його знає, чи зможуть працювати перевізники так, як раніше, чи є за що возити пасажирів у «маршрутках», чи погоджуються перевізники працювати за мінімальної рентабельності – прибутковості, а дехто – просто в «нуль»?

Однозначної і вичерпної відповіді на ці запитання немає, а відповідь Антимонопольного комітету не може вважатися «істиною в останній інстанції», оскільки «немає реальних відомостей про об’єми пасажиропотоків». Щоправда, ще раніше, під час громадських обговорень, які проходили 14 березня 2017 року у залі Житомирської міської ради, у ході бурхливих дебатів - дискусій, було прийнято рішення рекомендувати приватним перевізникам виконати чотири умови, які стануть головною запорукою для ухвали рішення про підвищення тарифів. Найпершим чином, у маршрутках запропоновано встановити прилади для автоматичного фіксування оплати проїзду пасажирами. Тобто, по суті йдеться про встановлення валідаторів, якими вже біля двох місяців користуються пасажири електротранспорту міста.

По - друге, новими умовами для подальшої роботи маршрутних таксі на автошляхах міста влада пропонує запровадити ряд штрафних санкцій щодо порушників умов угод. Раніше таких «штрафів» угоди не передбачали. Якщо перевізник припускався порушення, то міська влада могла лише розірвати (скасувати) раніше ухвалену угоду. Але й то – у дуже виняткових випадках. Звісно ж, запровадження гнучкої системи «штрафів» неабияким чином може поставити перевізників у доволі жорсткі рамки і умови  виконання ними своїх угод. Третя умова, яка мала дозволити чи полегшити процес прийняття рішення про підняття вартості тарифу до 5-ти гривень, стосувалася обов’язкового запровадження на кожному маршруті автобуса із обладнанням для посадки - висадки пасажира - «візочника». І нарешті, четвертою вимогою влади до перевізників, яким обіцялося підвищити вартість тарифу, стала відсутність у ході транспортного обслуговування населення міста Житомира автобусів «віком» старших ніж 10 років. Фактично перераховані вище чотири умови – вимоги для приватних перевізників можна вважати спробою запровадити певну транспортну реформу у Житомирі, яка суттєвим чином позначилася б на якості пасажирських перевезень. Однак, перевізники не погодились прийняти умови влади, які були майже одноголосно схвалені громадою міста під час громадських слухань. Важко сказати, яка з чотирьох умов виявилася для «маршрутників» найважчою і найнеприйнятнішою, однак 17 березня, під час засідання міськвиконкому перевізники все ще сподівалися, що члени виконкому зрозуміють «важливість ситуації» й усе ж таки приймуть рішення про запровадження тарифу величиною у 5 гривень. Але ні, не вийшло!

Що робити? Які є варіанти вирішення проблеми?

У понеділок, 20 березня «маршрутки» у Житомирі працювали у звичному для себе ритмі, але власники маршрутів вже біля одинадцятої години знову зібралися у приміщенні мерії. Про що саме вони розмовляли з «транспортним» заступником міського голови, сказати важко, але вирішальної розмови, яка поклала б початок нового етапу пошуку відповіді на проблему «маршруток», у цей день не відбулося. Головною причиною стала відсутність мера Житомира Сергія Сухомлина, який цього дня поїхав до столиці для участі у засіданні Ради регіонального розвитку. Отож, пошук відповіді на справді важке і дуже важливе для житомирян питання, доведеться продовжувати завтра, післязавтра і надалі. Можна прогнозувати розвиток подій, однак влада міста добре розуміє, що нещодавно сформульовані «чотири умови» можуть стати певним «запобіжником» для підняття ціни вартості проїзду у «маршрутках» Житомира. Адже перевізникам дуже важко виконати усі чотири вимоги, які потребують додаткових потужних фінансових ресурсів. Хоча у якості «бонусу» (в разі підписання чотирьох доповнень) перевізники отримають новий тариф, який зможе суттєво покращити фінансово - господарський стан підприємств - перевізників.

З іншого боку, влада чудово знає можливості і потенціал власників «маршруток», які навряд чи зможуть відмовитись від експлуатації на маршрутах автобусів, старших за 10-ть років. Тобто, перевізники просто змушені будуть ще тривалий час працювати і перевозити пасажирів за нині діючим тарифом у 3 гривні. Якщо це буде їм невигідно – вони, так чи інакше, все ж таки підуть з ринку пасажирських перевезень. Хто заповнить вільне від колишніх перевізників місце? Та хто завгодно. Наприклад, будь-яка фірма, яка «базується» не обов’язково у Житомирі, а, наприклад, у Києві, Вінниці чи Чернігові. І новий претендент на появу на пасажирському ринку міста Житомира одразу знатиме про вище названі «чотири умови» й, швидше за все, буде готовий працювати на запропонованих умовах. Інший варіант: влада Житомира, використовуючи абсолютно потрібні, необхідні і популярні у народі «чотири вимоги» до нинішніх перевізників, захоче поступово витіснити частину, замінивши їх на комунальний автотранспорт, який формуватиметься із закуплених автобусів для Житомирського ТТУ. Все це буде «освячуватися» необхідністю зміцнення матеріальної бази міського громадського транспорту та незалежністю міської ради від «примх» приватних перевізників. Більше того, в очах громади міста міська влада вчинятиме правильно й матиме у цьому підтримку. Ось тільки залишилося ще знайти грошенят. А це не мало - не багато, мільйонів 50-60 гривень для закупівлі хоча б 45-50 автобусів для ТТУ.

Часу для остаточного вирішення транспортного питання у Житомирі не так вже й багато. Нинішня невизначеність із встановленням (підвищенням) тарифу для перевезень у «маршрутках» може тривати не більше двох - трьох тижнів. Максимум – місяць. А далі настане час для справжніх транспортних реформ. Наскільки вони виявляться успішними – питання з розряду найважчих!

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.