За давньою українською традицією, коли закінчується зима, дороги сходять разом із снігом. Надворі лише початок лютого, а дороги у Житомирі вже знаходяться в аварійно небезпечному стані.
Значна частина вибоїн та глибоких ям розбивають ходові частини транспорту. Усе це лягає на автовласників, які вимушені збільшувати витрати на обслуговування та ремонт автомобілів. Крім того, зростає аварійність. Є декілька основних причин, які призводять до поганого стану доріг.
Представники влади люблять розповідати стандартні речі: немає грошей, немає техніки, немає підрядників, суворі зими і тому подібне. Але основним аргументом є брак коштів.
Насправді гроші є. Минулого року на ремонти доріг з міського бюджету витратили близько 40 млн грн, з обласного – близько 30 млн грн. Цього року з міського бюджету планують витратити 80-90 млн грн. Якщо порахувати, що частина робіт виконується силами комунальних підприємств та плануються в інших видатках, загальна сума коштів, що виділяється на дороги, є значною.
Однак, як казав міський голова: «звітувати йому поки немає чим», і сьогоднішній стан доріг це підтверджує. Декілька днів поспіль комунальні служби засипають ями на центральних вулицях, вистачить цього «ремонту» на 1-2 місяці. Саме ямкові ремонти є великим злом для якості доріг. Ефект від них короткотерміновий, а кошти зазвичай списують як на поточний ремонт. Допоки не відбудеться зміна підходів до ремонту та обслуговування доріг, нічого не зміниться. А додаткові мільйони, які витрачатимуться на дороги, будуть «танути» після кожної зими.
В першу чергу, має бути здоровий глузд та планування робіт на декілька років. Не може бути ситуації, коли верхній шар асфальту зрізається, а новий укладається через 2-3 місяці. Або і взагалі не укладається, а через декілька місяців засипається цим же зрізаним асфальтом. Наприклад, вулиця Параджанова, де восени зрізали верхній шар покриття. Декілька місяців автомобілісти були змушені їздити по дорозі без верхнього шару, руйнуючи як покриття, так і автомобілі. І після цього дорогу засипали зрізаним асфальтом. Далі це покриття знову знімуть і вже тоді, можливо, покладуть новий асфальт. І це лише одиничні приклади.
Для того, щоб після зими масово не з’являлися ями, більші за колеса, потрібно вчасно ремонтувати ділянки покриття, де є незначні вибоїни та тріщини. З невеликої вибоїни, в яку під час морозів потрапляє волога, що, замерзаючи, розриває асфальт, за декілька місяців утворюється справжній кратер. До того ж, цьому сприяють вантажівки, які ще більше розбивають покриття, що вже почало руйнуватися.
Усе досить просто: розпланувати на декілька років графік проведення ремонтів доріг, вчасно їх обслуговувати та усувати руйнування на початкових етапах, обмежити в’їзд у місто вантажівок. У більшості європейських міст ви ніколи не побачите 30- або 40-тонну вантажівку, яка їде по місту. У нас ця картина звична.
Звісно, критикувати владу легше за все, але певна вина є і в автовласників. Кошти на ремонт доріг йдуть з акцизу на пальне, який складає 5 %. Коли хтось заправляє своє авто на нелегальній АЗС (так званій бочці), де ніхто не видає фіскальний чек, ви не лише ризикуєте заправити авто низькоякісним паливом, а й позбавляєте бюджет міста коштів на ремонт доріг.
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер
Ольга Вишневская