Як учитель боровся проти керівництва школи
Чоловік розповів свою історію про те, як йому працювалося на посаді вчителя у ВЗОШ № 2 у той період, коли заступником з навчально-виховної роботи у школі був Ігор Поліщук.
Валерій Веселовський розповідає, що коли почав працювати у консультпунктах ВЗОШ № 2, Т-8 (колонія суворого режиму № 8), К-4 (в’язниця особливо суворого режиму № 4), то не можна було не звернути увагу, що, окрім заяви ув’язнених про прийом до школи, інших документів в особових справах не було.
А на той час було по 10 класів у обох навчальних закладах. Із питанням, чому так, Валерій Веселовський звернувся до керівництва. Йому відповіли, що є спільний лист Міністерства освіти та Департаменту покарань про те, що ув’язнених можна зараховувати до школи на основі особових справ, які зберігаються у спеціальних відділах установ. І крім цього, у школу завжди приймають на роботу по сумісництву потрібних людей, адже комусь із начальства потрібна «галочка».
Приблизно через два роки роботи вчителя в місцях позбавлення волі на директора школи Євгена Слюсара завели кримінальну справу, яку передали до суду. Причиною цього було те, що він приписував собі уроки, які не проводив у Т-№ 8.
Чому в особових справах учнів відсутні документи про освіту?
Після цього випадку у Валерія Веселовського постало питання: наскільки легітимні консультпункти у Т-№ 8 і К-№ 4?
Чому майже нульова явка на заняття учнів? Чому протягом 15 років немає договору про співпрацю між К-№ 4 і школою, адже в колонії найбільше всього класів.
Учитель засумнівався в наявності листа, котрий дозволяє приймати в школу без документів. Адже не може Міністерство освіти і Департамент покарань зневажати законодавство.
Потім Валерій Веселовський звернувся у спеціальні відділи з проханням видати копії документів про освіту його учнів або довідки у їхніх особових справах. У відповідь почув: не дозволено. Хоча пізніше в особових справах учнів з’явилися довідки, написані одним і тим же почерком, із незрозумілими печатками, без реєстраційних даних.
Через певний час сумніви із цього приводу посилилися у зв’язку з тим, що з нього почали вимагати вести журнал і особові справи учнів 10 класу в Т-№ 8. Хоча в жодній особовій справі з 20 учнів документа про освіту не було. Але потім за проханням Валерія Борисовича з’явився лист із підписом І. Поліщука, у якому він просить видати всім учням свого класу копії документів про освіту.
Але І. Поліщук включив у цей список два класи, прийняті за його наказом у попередньому навчальному році. На це звернув увагу новий начальник соціально-психологічної служби В. Газарян і, заглибившись у цю справу детальніше, закрив ці класи.
Два роки як І. Поліщук став заступником директора, і начебто все було нормально. Спроби Валерія Борисовича узаконити консультпункти сприймалися нормально і ні у кого не викликали заперечень. Але не все так добре, як здавалося.
Пізніше директор прийняв на роботу методиста управління, забравши у Валерія Веселовського третю частину ставки, без його згоди на те. Даний вчинок можна розцінювати як порушення ст. 25 Закону України «Про середню освіту» і Колективний договір між Міністерством освіти і ЦК профспілок.
Коли вчитель пішов із проханням до директора не йти на такий крок, то навіть не міг уявити, що для нього це повернеться не в кращу сторону.
Після цього в К-№ 4 прийшла неочікувана перевірка. Із колони ув’язнених, які йшли після роботи, взяли 20 людей, посадили в класну кімнату і вимагали у Валерія Борисовича вести урок. Але на цьому все не закінчилося, адже від нього почали вимагати вести урок і у дванадцяти класах, де була аналогічна картина.
Цього разу він відмовляється вести заняття, але за такий закид вчителя на нього складають протокол про відмову від проведення уроку.
Потім із чоловіка оманним шляхом взяли підпис під аналізом уроку. Перевіряючий після закінчення заняття попросив розписатися про те, що він був присутнім на уроці. Учитель зробив це, не припускаючи, що після цього буде робитися аналіз. Хоча, згідно правил, повинен бути складений аналіз уроку, і тільки потім учитель вирішує, ставити там підпис чи ні.
Потім перед перевіряючими І. Поліщук даним аналізом доводив те, що частину навантаження забрали у Валерія Борисовича обґрунтовано. Частина колективу такому наклепу не повірила і попросила І. Поліщука припинити поводити себе некоректно.
Невдовзі після перевірки Валерій Борисович отримав акредитацію з позитивною характеристикою. А на початку навчального року директор на педраді, у присутності всього колективу, приніс свої вибачення за поведінку. Вибачився, але потім знову порушив закон, взявши на посаду вчителя історії двох своїх друзів, при тому забравши години у Валерія Веселовського без його згоди.
За 45 грн приписали статтю
Зазвичай у чергового офіцера вчителям не проводили огляд, але одного разу цю традицію порушили – і Валерія Веселовського попросили викласти все, що у нього було в кишенях. Серед них було 45 грн. Усі його речі обіцяли віддати після роботи. Коли закінчилися заняття, Валерія Веселовського запросили до чергового та ознайомили з протоколом, у якому його звинувачували по ст. 188 КупАП – злочинний зв’язок з ув’язненими, незаконні передачі.
Як результат, перший заступник начальника в’язниці А. Квасний заборонив перебування на території в’язниці, а за наказом по школі – до кінця навчального року по півтори години знаходитися в учительській кожен робочий день. Щоденно чоловік терпів психологічні утиски зі сторони завуча й осіб, приближених до нього.
Суд відбувся без обвинуваченого
Валерій Веселовський випадково дізнається, що пройшов без нього суд, за рішенням якого його визнали винним. Не дивлячись на те, що після суду пройшов місяць і була подана апеляція.
На щастя, справа потрапила до судді В. Котик, який визнав цю справу умисно надуманою і визнав учителя не винним. Після розбору польотів директору оголосили догану, покарали матеріально, заборонили розподіляти навантаження вчителям самостійно, тільки в присутності комісії. Також покарали першого заступника начальника в’язниці А. Квасного.
Але на цьому все не закінчилося.
Під час уроків велися розмови на теми сексуального характеру
Із в’язниці на адресу управління освіти і школи прийшли листи про багаточисленні прохання офіцерів і учнів не допускати вчителя Валерія Веселовського в СІЗО, оскільки той під час уроків говорить на теми сексуального характеру, які в них викликали огиду. Оперативним відділом було проведено розслідування, за яким вони підтвердили ці факти.
Після того як І. Поліщук ознайомив його з листом, дав собі волю і почав обливати брудом вчителя, посилаючись на те, що це говорили діти, не знаючи, що його слова записувалися на диктофон. Після цього Валерій Веселовський написав доповідну, до якої додав запис, і відправив на ім’я начальника управління освіти з проханням дати оцінку такій поведінці. Але матеріали повернули до школи з рекомендацією розібратися на місці. Директор, завуч та інші приближені особи влаштували власний суд, не давши можливості вчителю захищатися.
У відповідь начальнику управління освіти керівництво дало відповідь: «І. Поліщук свого голосу не впізнав, тому запис – підробка. 28 квітня була субота, і він не міг бути на роботі».
Валерій Борисович вважає, що це наклеп, адже за наказом управління освіти 28 квітня було робочим днем, оскільки відпрацьовували за свято. І колектив, повіривши керівництву, осудив учителя Валерія Веселовського як наклепника.
Від учителя ретельно «приховували» документи судової справи
На письмовий запит Валерія Борисовича директору школи і начальнику в’язниці дати йому на руки копії листа про його аморальну поведінку відповіли І. Поліщук та А. Квасний: «Копії листа видати не можемо, оскільки там присутня оперативна інформація». Як потім виявилося, суть оперативної інформації полягала в тому, як правильно одягати презерватив.
Такі обвинувачення загрожували звільненням за аморальну поведінку, й отримати свою справу він може тільки через суд. На суді зробили копію справи і не дали можливості з нею ознайомитись. Усі доводи, що підлітки, які дали показання, ніколи учнями у ВЗОШ № 2 не були і прибули в СІЗО після 1-го семестру, до уваги не взяли. Жоден з 26 учнів про вчителя не сказав жодного поганого слова, але суд у захисті честі і достоїнства йому відмовив.
На апеляційний суд Валерій Борисович запізнився. Після цього чоловік пішов до прокурора міста Ігора Титарчука з тим, що ніяк не може очистити своє ім’я від бруду. Прокурор підняв матеріали перевірки по Т-№ 8 і виявив багато порушень, виходячи з яких, Валерій Веселовський міг подати в суд за новими обставинами, які відкрилися.
Але Валерій Борисович не став цього робити, оскільки на той час він піклувався про свою хвору матір і не мав можливості брати участь у судових процесах.
Щоб об’єктивно подивитися на цю ситуацію, журналіст «20 хвилин» звернулася до вже теперішнього директора, а в минулому завуча ВЗОШ №2 Ігора Поліщука.
«На сьогоднішній день не може такого бути, щоб в учнів не було документів. Хочу сказати, що всі документи завжди були. Єдиною проблемою була тільки відсутність медичних довідок, які потім ми долучили до особових справ учнів.
Два роки тому Валерій Веселовський писав уже звернення в прокуратуру з приводу того, начебто у школу незаконно зараховують людей. Потім до нас приїжджала перевірка, але порушень ніяких виявлено не було.
Можу сказати, що Валерій Веселовський дозволяв собі прогули на роботі, навіть не попереджуючи про це керівництво. Щоб не звільняти чоловіка, ми кожного разу вимагали його писати пояснення, але не тільки в цьому була причина. Він також відмовлявся приймати заліки у письмовому вигляді, хоча на педраді був ухвалений письмовий варіант здачі. І це було порушенням з його сторони, оскільки я повинен деякий час зберігати написані учнями роботи, адже їх може затребувати перевірка.
Як приклад, наведу ситуацію, коли Валерій Борисович не хотів визнавати те, у чому він був не правий. Коли проходила атестація вчителів, то він захотів отримати вчителя вищої категорії. Але справа в тому, що це було неможливо, оскільки, по-перше, він не володів українською мовою, адже наша школа має статут української.
По-друге, він не на досить гарному рівні знає свій предмет і не мав бажання вивчати його краще. Як підтвердження цьому є те, що він проводив уроки на вільні теми. Але це не правильно, бо є відповідна програма, за якою потрібно готувати заняття. У нього була така система: ви мені ставте запитання, а я буду відповідати. Задля того, щоб мені його атестувати як учителя історії, потрібно було бути присутнім на уроці історії.
Одного разу, коли я прийшов до нього на заняття, спочатку він провів урок географії, а коли я захотів бути присутнім на уроці історії, то він відмовився вести урок. І так було двічі, коли вчитель відмовлявся без поважної причини вести уроки в моїй присутності», – розповідає Ігор Поліщук.
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Житомирі
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер
Анонім
Круг людей к которым Вы обращаетесь с каждым разом все шире. Сначала это был коллектив второй вечерней школы, теперь "уважаемые земляки", скоро выйдете на всепланетный уровень. По поводу Вашей биографии ничего сказать не могу. Многие вещи меня, как историка, смущают, но комментировать не буду. Могу только сказать , что "хороших кровей" может быть породистая собака , лошадь или выставочный хряк.Думаю , что история про внука Лятошинского похожа на историю детей лейтенанта Шмидта.
Мне не понятно , каких моих угроз не испугалась журналистка Света Скляр ? Вам что-то приснилось? Рекомендую ромашковый отвар , и Ваши сны будут приятными.
По поводу Вашей аттестации, я действительно был против, что говорит о моей принципиальности, которой Вы боитесь.
Я не буду анализировать Ваш бред ( каждый раз Вы рассказываете новую версию) , а только подытожу его.
Веселовский Валерий Борисович во время работы в вечерней школе №2 г.Житомира постоянно нарушал трудовую дисциплину, конфликтовал с администрацией школы , учителями школы , офицерами учреждений исполнения наказаний , заключенными . На уроках истории и правоведения Веселовский В.Б. распространял информацию сексуального характера и сепаратистские идеи ( все это подтверждено объяснительными Веселовского В.Б., рапортами офицеров , объяснительными детей , судебными решениями).
Но Веселовский В.Б . все это не признает потому , что " не уважает".
Свою профессиональную непригодность Валерий Борисович защищал написанием кляуз и шантажом.
Трудно представить , что в наше время , в украинской школе, работает человек, который не может комментарий написать на украинском языке, который распространяет анти украинские идеи.
Возможно ли, что либо подобное на родине " героя" - в России ?
Перейду к заключительной части комментария Веселовского В.Б., где он клеветнически называет меня " злостным нарушителем бюджетной дисциплины". Речь идет о 2008 - 2010 годах.Валерий Борисович у меня как у заместителя директора по учебно - воспитательной работе существует должностная инструкция, к бюджету я не имел никакого доступа, соответственно не мог быть его "злостным нарушителем" Это злостная клевета!
Проанализирую доказательства, которые приводит Веселовский В.Б.
Доказательство №1 - это то , что во время работы Веселовского В.Б. в пяти класах не было документов , дающих право на их открытие.Если учесть что речь идет о 2008 - 2010 годах, то , естественно, документы давно списаны, поэтому это не может быть доказательством незаконности открытия класов.
Доказательство №2 - " письмо Полищука И. на имя начальника тюрьмы". Школа ведет деловую переписку с учреждениями исполнения наказаний .Веселовский В.Б. не посылается на исходящий номер письма и дату, о каком письме идет речь вообще непонятно.Непонятно почему " письмо" подписано заместителем , хотя вся исходящая документация подписывается директором школы.
Доказательство №3 Прокурорская проверка в 2013 году действительно была ( по кляузе Веселовского В.Б.) В личных делах заключенных отсутствовали медицинские справки.Медицинская служба учреждений исполнения наказаний исправила этот недостаток. Все! Никаких дисциплинарных взысканий не было.
Доказательство №4. Уже три месяца Веселовский В.Б. бегает по разным инстанциям и пишет клеветнические кляузы на меня лично и на школу.Действительно школу проверяло управление по борьбе с экономическими преступлениями( по клеветнической кляузе Веселовского В.Б.) Валерию Борисовичу не понравились результаты этой проверки.Валерий Борисович , вероятно, хотел чтобы управление по борьбе с экономическими преступлениями востановило списанные документы 2008 - 2010 годов.Трудность в том , что это практически невозможно. Заключенные , которые были учениками школы 2008-2010 г.г., проживали на всей территории Украины ( включая Донбасс и Крым), некоторые из них , наверное, умерли, некоторые уехали заграницу. Представляете объем работы ? Даже найдя "ученика", у него нужно получить разрешение на использование личных данных , и справку о уровне его образования на момент зачисления в вечернюю школу., а если учесть что значительное количество школ закрылось , то это работа на года без видимого результата.
Доказательство №5 не является доказательством , а является протоколом о намерениях. Веселовский В.Б. хочет лично возглавить комиссию и проинспектировать вечернюю школу №2 , тюрьму и колонию.( куда вход ему запрещен) Все таки гражданин Р.Ф.- диагноз.Предлагаю включить в комиссию к Веселовскому В.Б. Наполеона, Гитлера,Александра Македонского ( все трое проходят курс реабилитации в Житомирской психиатрической лечебнице)
Повторяю свое приглашение для редактора и журналистки С.Скляр газеты 20 хвилин Житомир на собрание трудового коллектива вечерней школы №2 для обсуждения статьи об учителе , который вместо выполнения своих обязанностей, боролся против администрации школы.(телефон для контакта 098-562-99-60) Не возражаю против участия в собрании Веселовского В.Б.
Полищук И.В.
Анонім
До революции это были мещане, священники, купцы, офицеры, владельцы-кузнецы возле Бердичевского моста. Кузню Яницких многие знали в городе и на Правобережье.
После революции это жители города: врачи, учителя, военные, инженеры. Известный композитор Б. Лятошинский выбрал жену из нашей семьи. Женился на моей тетке, родной сестре моей бабушки по материнской линии.
Мой отец был на фронте и в госпиталях с первого до последнего дня войны комбатом. Мой родной дядя повешен фашистами на Соборной площади, был подпольщиком.
В 1953 г. из-за доноса второго секретаря обкома партии (отец работал механиком в обкомовском гараже) мои родители вместе с детьми бежали в Сибирь (интересно, о том, что заберут отца предупредил первый секретарь).
Три года прятались по сибирским деревням. Спасала специальность отца, вплоть до ХХ съезда КПСС. Я вырос, учился и много лет работал в Сибири. Думаю - неплохо работал. Посмотрите мой послужной список. Он в моем личном деле. Только более десяти археологических и этнографических экспедиций с учениками старших классов, студентами первого курса истфака чего стоят: Алтай, Тува, Хакасия, Салаир.
У меня трое детей и две чудесные внучки, жду третьего. Двое младших закончили университеты. После смерти отца в 1997г.я вернулся на родину. Мама была очень стара и больна. Уже 18 лет работаю в школах Житомира успешно проходя все аттестации. Я ветеран труда, педагогический стаж 48 лет. Мне есть чем гордиться, я хороших кровей.
Да, я гражданин России. Это что диагноз, что в России мало людей, которые поддерживают Украину, забыли, за что убили Б. Немцова? Я люблю свою родину Украину, Житомир. Горжусь своими предками, потом и кровью полившие эту землю Я хочу, что бы мой город был чище и лучше, что бы в авторитете были люди дела, как в Европе, а не «умеющие жить». Романтик? Да. Это не худшее состояние души. Любовь к городу у меня в крови от предков.
Глупо, выступая против карьерного роста И. Полищука, опираться на мнение и поддержу коллектива, который на моей памяти всегда голосовал единогласно, (спросите у любого социального психолога, что это значит), коллектива, который в значительной мере зависим от администратора.
Я же опираюсь в своем протесте на знание темы, пачку документов во всех вариантах, диктофонные записи и материалы расследований, с которыми я имею право знакомиться.
Почему я должен пугаться мнения людей, которых не уважаю. Самых активных участников судилища надо мной.
С. Кревицкий, в свое время лидер Житомирской организации в.о. «Свобода», ушел из организации, обидевшись на то, что товарищи не поддержали его притязания на депутатскую деятельность. Этим он показал, что ему нужна не партия, не идеалы, а карьера.
С. Марченко самый злостный прогульщик 2011-2012 учебного года. Его бы уволить, но обязанные люди нужны, пригодятся (обоснование смотрите ниже).
Что-то не получилось у вас на этот раз с единогласным голосованием. Я думаю, что коллектив понял, что на судилище вы его обманули ивремя иное.
С Светой Скляр будет все хорошо. Она будет классным журналистом, достойным представителем четвертой власти. Она не побоялась вас. Ваших угроз.
И так, в чем вы Игорь Валерьевич и ваши приближенные не точны:
Начнем с аттестации. Из 9-ти членов комиссии 8 проголосовало за положительную аттестацию, 0 воздержавшихся и только вы один против. А вы пишите, что аттестация одобрена перевесом в один голос. Предыдущие аттестации 100% за, аттестационные листы у меня на руках. Почему комиссия вам не поверила? Все знали, как вы посетили мой урок в К-№4. Из колонны заключенных выхватили 20 абсолютно незнакомых мне мужчин и приказали: «Веди урок!». Это, каким циником надо быть, что бы творить такое. Ксерокопия докладной директору у меня на руках.
Почему за 15 лет работы в ВЗОШ № 2 я не написал ни одного протеста. А вот 04. 04. 2012г. написал сразу прокурору. Достали. Все знали, что у меня тяжело больна мама. Не взирая на мои просьбы из моей ставки, забирали часы для совместителей два года подряд без моего согласи. Ст. 25 Закона о среднем образовании запрещает это делать, а Коллективный договор между Министерством образования и Ц.К. профсоюза работников просвещения вам как завучу не разрешает вести уроки, если у предметника не хватает часов до ставки без его согласия. Я знал что меня ожидает от авторитарных руководителей если я скажу нет. Последней каплей стало то, что не без поддержки И.Полищука 03 03.2012г на меня сочинили в Т №8 протокол о административном нарушении по ст. 188 Адм. Кодекса Украины за внос на территорию тюрьмы не положенных вещей. Суд первой инстанции прошёл без меня и признал виновным. Областной суд судья В.П. Котик вынес вердикт. Решение суда первой инстанции отменить. Дело закрыть т.к. в моих действиях нет состава правонарушения. Решение обжалованию не подлежит 24.05 2012 г.
После разбора полетов, на основании протеста прокурора результаты были следующие: директора наказали материально и запретили самостоятельно распределять нагрузку учителям только в составе тарификационной комиссии, мне оплатили за три месяца вынужденного прогула, отменили приказ о моей замене в СИЗО другим учителем, мне восстановили право ходить на работу в СИЗО (в ходе прокурорского расследования начальник тюрьмы дал объяснительную, что никакого приказа с его стороны не допускать меня на территорию тюрьмы не было, это фонтазии заместителя. От себя добавлю, что оба дела против меня подписаны им).
Первого зама начальника тюрьмы 12.07.2012г. наказали. (Обратите внимание на дату после апелляционного суда и отказа прокуратуры возбудить против меня дело о растлении несовершеннолетних.) Вся эта информация из писем прокуратуры и материалов расследования.
С начала нового учебного года 2011-2012-го вместе с зачетами тарификационная комиссия школы дала мне нагрузку больше ставки. Это объявлено было на педсовете. Колличество классов в школе не увеличилось. Убрали совместителей и часы нашлись.
Игорь Валерьевич, Вы зачислили меня в прогульщики, позволю себе с вами несогласиться.
У меня перед глазами ксерокопии справок за 1 семестр 2011-2012 уч. года, которые ежемесячно давала вам тюрьма о нашей посещаемости. Вы показывали их корреспонденту. Подсчеты сделаны вашей рукой. У меня меньше всех прогулов среди учителей работающих в СИЗО да и те надуманные, ни одного пропущенного дня, но вы умудрились предъявлять мне претензии за то, что я проводил свои часы в окна, которые создавали прогульщики. Самый злостный прогульщик это С. Марченко, ваш приближенный. 70% уроков по трем предметам: англ. язык, художественная культура и география - он в первом семестре не провел. За это с него выщитали деньги и обязали вычитывать программу в зимние каникулы. Думаю, книга приказов на месте. Я выполнил программу на 100% . К слову, у меня на руках ксерокопия обьяснительной директору Андрею Григорьевичу на эту тему о том как он уходил раньше, а пропуск отмечал познее и я вынужден был проводить уроки в его время. Вы предьявили корреспонденту все надуманные мне обвинения и не показали ни одной моей обьяснительной. Не хорошо пан Игорь.
Вы намеренно опускаете последовательность событий. Консультпункт в К - №4 возник в 1993г. Договоров должно быть пять но первый появился, под моим влиянием, только через 15 лет. Вы можете показать только два договора. В отношении зачета. Я в начале провел усный зачет, а потом вы провели через педраду решение о необходимости проводить письменный зачет. Закон о том что педсовет определяет форму проведения зачетов, а не завуч вы узнали от меня.
Вы упрекаете меня в том, что я использовал на уроке термин «сексуальная революция», вкладываете в этот упрек грязный подтекст и скрываете при этом, что я читал и правознавство. Методичка для 10 класса автор Святокум О.Е. 2010 год издания стр.184-165 дает рекомендацию провести беседу. Почему в последние годы так возросло количество сексуальных преступлений среди несовершеннолетних? Ну не как без понятия «сексуальная революция» не обойтись и разговор при этом идет не о половом акте, а общественном явлении. У меня складывается впечетление И.Полищук, что у вас по теме секс « п у н к т и к » Уж очень болезненно, обостренно вы это слово воспринимаете, и с какой фантазией. Я никогда не говорил на уроках о презервативе, глупо т.к. дети узнают о том, что такое половой акт, противозачаточные средства и.т.д. в среднем звене школы.
Я вполне осознаю, что я выступаю против системы, которая сложилась в ВЗОШ №2. Эта система будет себя защищать. Она имеет очень любопытную особенность в причинах своего возникновения Но, уважаемые в любом противостоянии, особенно в учительской среде, правила приличия должны соблюдаться.
То, что И.Полищук распространял обо мне, я воспринимал болезненно, но терпел. Это можно было списать на незнание, заблуждение, эмоции, но вот последний его шедевр я не забуду.Это целенаправленная акция.
Когда вы пан Игорь дали мне для знакомства письмо о моем аморальном поведение в тюрьме, я поставил под ним подпись, дату 28.04.12г. и свой автограф. Вы ушли, но я знал, что вы вернетесь с комментариями и включил диктофон. Омерзительно, недостойно для мужчины. Мне на тот момент было уже 65 лет. С первых шагов вы стали рассуждать, какое женское имя мне надо подобрать (женские имена в зоне носят опущенные). Потом стали разглагольствовать о том, что надо обсудить с коллективом подарок для меня к 8-марта и Вы обязательно предложите вибратор. Почерпнули вы эту информацию, с ваших слов, из дела, которое на меня завел оперативный отдел тюрьмы, и дело передали в прокуратуру, и я за все отвечу. Вас в тот момент спасло то, что дома лежала тяжело больная мать, кроме меня помыть ее, накормить, дать лекарство было некому. Поделились вы и с коллективом своими знания о моей голубой жизни, опуская только одну деталь: с первой и до последней минуты в Т №8 с нами находился офицер – сопровождения и всегда заводят по два учителя. Как это я умудрялся с малолетками то, при них.
Я все же вырвал дело у тюрьмы по суду и знаю его содержание. У вас очень богатая фантазия, Игорь Валерьевич. Кроме примера с призервативом приведенному тремя не учениками школы, а просто заключеенными малолетками (вы сами это подтведили отвечая на запрос суда) трех голословных похожих как три капли воды рапортов офицеров (хоть бы слова для приличия переставили) ничего нет. О моих интимных отношениях с малолетками в качестве пассивного голубого ни слова. Весь пакет документов включая дела тюрьмы есть в Управление образования и редакции газеты.
Вы сами вышли в интернет. Я предлагаю, давайте выйдем на более серьезный, обширный разговор, на большую аудиторию. У меня ещо много материала, мыслей.
Во время судилища по поводу кассетной записи вы побоялись дать коллективу послушать запись. Послушали бы – результат голосования был бы другим. А так все оценку давали с ваших слов. Игорь Валерьевич, подайте на меня в суд, проигравший оплатит экспертизу всех записей.
По поводу прокурорской проверки, с ваших слов, которая установила, что с документами учеников зоны у вас все в порядке, полная ложь. В газете вы лжесвидетельствовали на город, а в интернете на всю страну. У меня на руках письмо из прокуратуры. Проверка проводилась в августе 2013г. еще до зачисления новых учеников, смотрели предыдущие годы, нарушены две статьи: Положения о вечерней школе 2.12 (ученики приняты без документов) и 2.11 –( незаконно сформированы классы.) Как в Т- №8 так и в К-№4. Все документы и проекты приказов на зачисление готовит завуч т. е. вы.
Я утверждаю,что в 2008-2009 и 2009-2010 уч. годах 100% учеников в Т-№8 были приняты в школу без документов и ваше письмо на имя начальника тюрьмы за вашей подписью это доказывает. Относил письмо я и сделал ксерокопию (мне нужен был отпечатанный список моего класса), именно В.Газарян в то время, разобравшись в чем дело, перестал давать заключенных в школу. Ну а исключили 39 учеников из школы конечно вы.
По поводу сепаратизма. Я перешел в ВЗОШ №1 в 2012г. Тогда таких тем, как АТО, Крым, Донбас не было.
Я думаю, что И. Полещук злостный нарушитель бюджетной дисциплины. Основание:
1) Мои 5 лет работы в К-№4 и Т-№8 . В пяти классах, где я был классным руководителем не было документов дающим право на их открытие.
2) Письмо И. Полищука на имя начальника тюрьмы.
3) Прокурорская проверка.
4) И даже последняя проверка. За пять минут общения по телефон с Викторией (проверяющей) о том что она видела в личных делах учеников- заключонных я понял, что воз и ныне там.Она не осознает как И. Полещук сманипулировали ее сознаниеи. У меня есть полное право на обжалование такой проверки.
5) Буду добиваться, что бы следующая проверка школьных личных дел заключенных была в моем присутствии. Добьюсь чтобы проверяющий сопоставил информацию о образовании находящуюся в судебных делах заключенных, которые хранятся в зоне 25 лет, с списками принятых вшколу, хотя бы за время правления моего визави.
Почему я не подал в суд. Да очень просто: уход за мамой постирать, накормить, помыть, успокоит, практически невозможно привлечь зависимого человека в свидетели, поход по нашим судам в поисках правды …? больше здоровья потеряешь.
Я вполне осознаю, что бороться с системами, тем более, которые проверяют сами себя (Управление образования себя, милиция себя. В этом случае честь мундира дороже правды ) сложно,но мужно, да и опыт депутатской деятельностиу меня не малый. А главное время изменилось, совковые мозги и система не котируются.
Анонім reply Анонім
С уважением, Веселовский Валерий Борисович.
Анонім reply Анонім
Весна веселит...
Даже страшно - теперь мои комментарии лягут на стол к мэру и заведующему гороно... Точно не удержусь! Прокомментирую.
Заранее извиняюсь, что по-русски. Но - специфика!
Оппонент ни бум-бум по-украински.
Комментарий:
Очередной опус.
Теперь уже не просто "мужного" борца с ветряными мельницами. Теперь, для солидности, самого "родственника Лятошинского".
Родственность эта, наверное, такой же убедительной силы документацией подтверждена, как и предыдущие инсинуации.
Честно говоря, даже комментировать такой явный бред из рода мемуаров "сынов лейтенанта шмидта" - неприятно, и пустое это дело. Не становиться же, право слово, на одну ступеньку с неугомонным и однообразно-звучащим злым пенсионером, которому на пенсии нечего делать, и он любым путем желает привлечь к себе внимание общественности... За чужой счет. Хотя... Пару замечаний на будущее.
Филологическая справка: сестра бабушки зовется "двоюродной бабушкой", а не теткой! Мелочь? Нет! Характеристика. Заслуженному "кузнецу" чьего-то несчастья все-равно. Что тетка, что бабушка, что в лоб, что по лбу!
Вот такая небрежность, проще сказать - пренебрежение к фактам, чьим-либо иным, отличным от его, мнениям, передергивание и перевирание правдивой, точной информации - отлично характеризует нашего мемуариста, как поставщика сюжетов:-) Так что читать его "мемуары" нужно всегда через строку, или через страницу.
Вот он пишет "честь мундира". И нас всех "совками" ругает. Дожились. Господин Веселовский подстраивается под реалии времени... Хотя и делает это по-медвежьи неуклюже...
Учителя - не статские советники уже, почитай как лет 100, будут. Ау! Валерий Борисович! Вы откуда будете? Вспоминайте! Срочно учить историю!
Забавно, какой такой "мундир" у гражданина России, "человека и парохода" 19 века Веселовского?
Кузнеца?
Депутата?
Священника?
Офицера?
Этнографа-наставника для студентов первого курса (кстати, чем гордиться?! С первокурсниками обычно лаборантов или просто левых посылают на колхоз, пардон, на раскопки, помню еще со студенческой скамьи).
Или все-таки обычный фартук обычного злопыхателя?
Пора определиться, господин Веселовский.
Достаточно было бы просто переучиться на учителя, достойно несущего имя учителя, обучающего украинских детишек на государственном языке и в соответствии с государственными учебными программами. Просто!
За "прогульщика" даже обижаться не буду.
Тем более, что моё "прогуливание" хорошо иллюстрируется фотоматериалами обоих режимных учреждений 2013 - 2015 гг., грамотами, отзывами коллег и учеников. В отличие от Вашего "портфолио".
Так вот. Фотоархивы школы, демонстрирующие работу коллектива и меня на открытых мероприятиях, уроках, в сотрудничестве с городскими общественными, религиозными, благотворительными, и (!) КОНТРОЛИРУЮЩИМИ организациями широко представлены в соответствующих разделах сайтов Государственной пенитенциарной службы Украины, имеются в моей личной коллекции.
Будьте уверены, что также и те материалы, которые обосновывают мое "прогуливание" в упомянутом Вами первом семестре 2011 года, тоже посильнее Ваших шпаргалок-ксерокопий, полученных неправомерным путем, будут. Уверяю.
Скучно также читать Ваш "психоанализ" в отношении "Свободы" и моего коллеги С. Кривицкого.
Не интересно.
И противно!
Более того.
С нетерпением ждем, когда же Вы, наконец, напишете, что являетесь, кроме всего прочего, почетным братом, или внебрачным сыном Шерлока Холмса?
Или Алана Пинкертона?
Или, на худой конец, двоюродным дядей Арсена Люпена по дедушкиной линии? Это же их авторитет, наверное, позволяет Вам копировать-перекопирывать, фотографировать, записывать на диктофон, проносить в режимные учреждения запрещенные технику и устройства, и, главное, использовать их без какого-нибудь формального или официального разрешения частных и официальных лиц, "следствие" против которых Вы ведете. А потом пафосно возмущаться тем, что система Вас, последнего киногероя, обижает.
Исправляйтесь, Валерий Борисович!
В Вашем возрасте стоило бы быть приличнее.
И Вы все время повторяетесь.
Лучше бы, серьезно, серьезную книжку-исследование о тетке-бабушке Лятошинского написали.
Или о кузнецах-офицерах-священиках-инженерах.
Если у Вас такие, как Вы пишете, "кровя", и призвание археолога, депутата, и историка, зачем терять время на пустопорожние кляузы?!
Краеведение - более почетное занятие, нежели бумагомарание!
С уважением,
Марченко С.И.
Анонім reply Анонім
Загалом, читати Веселовського справді весело:
абсолютно марсіанська логіка, переконлива відсутність сталих навичок орфографії та граматики, стиль буде навіть крутіший, аніж у Джеймса Джойса (у того - потік свідомості, а у Веселовського - турбо-потік), біографія крутіша за Вадима Кіплінга!
Аффтар, піши ісчо!
Якщо без жартів: ну як сьогодні ТАКИЙ персонаж, ветеран Бородіно, спромігся працювати в Україні не аби-ким, а ВЧИТЕЛЕМ історії, коли маємо багато справжніх молодих фахівців-педагогів, випускників українських вишів, яки б радо навчали дітей за сучасними методиками й мали б роботу?
Коли ж йому хто-небудь з посадовців, які можуть це зробити за посадовими обов'язками, задасть саме таке запитання?
Нехай демократія, але ж до певної міри, чорт забирай!
Сергій Кривицький
Крім того, що на мою думку є найбільш обурливим, пан Веселовський неодноразово пропагував сепаратистські та українофобські погляди, відкрито заявляв про те що, української нації не існує а є лише єдиний слов’янський народ і тд. Валерій Борисович навпаки повинен бути вдячний адміністрації школи, що вона не підтримала заклики колективу про визнання його за наслідками атестації таким, що взагалі не відповідає займаній посаді.
З повагою вчитель історії та правознавства ВЗОШ №2 Кривицький С.М.
Анонім
З цікавістю прочитав Вашу статтюі не можу її не прокоментувати. Звертаю Вашу увагу, на той факт, що в статті не вказано жодної дати. Про який рік іде мова!?
Повідомляю Вам, що Веселовский Валерій Борисович, не працює в школі вже три роки. Весь цей час ця людина пише кляузи на керівництво школи та трудовий колектив школи.
В своїй статті, Ви обливаєте брудом поважних в нашому місті людей. Наприколад, бувшого директора школи Слюсаря Є.М. (до речі він вже два роки як на пенсії).Маю надію, що у Вас є дозвіл від Євгена Михайловича на використання його особистої інформації. До речі кримінальна справа проти нього давно закрита (приблизно років п"ять назад)
.
Я буду коментувати паперову версію Вашої статті. В другому розділі Ви пересказуєте відверту брехню. Журналіст повинен перевіряти інформацію. Договори про співпрацю з установами виконання покарань існували завжди (до речі я вам їх показував). Вони обновляються кожні п"ять років. Договори, які діють зараз, закінчуються в 2017 році. Будь яка перевірка консультпункту школи починається з договорів. За той час, що я працював на посаді заступника директора школи з навчально-виховної роботи, цих перевірок було дуже багато (в тому числі по милості Веселовського В.Б.). Валерій Борисович їх не бачив ? А що перевірка договорів входить в посадові обов"язки вчителя історіі ?
Історія про довідки та "списки Газаряна В." дуже смішна. По-перше "Новий начальник соціально-психологічної служби Газарян В." вже п"ять років на пенсії. Коли він був "новим начальником" я не був заступником директора з навчально-виховної роботи і відповідно нічого не міг підписувати. Посадові обов"язки "нового начальника" Газаряна В. не дозволяють йому закривати або відкривати класи.
Переходимо до "методиста управління", якого бувший директор школи Слюсар Є.М. взяв на роботу і забрав 1/3 заробітку Веселовського В.Б. Повідомляю Вам, що Веселовський В.Б. працював тільки в установах виконання покарань (на інших консультпунктах все закінчувалось конфліктами з вчителями та учнями). Жоден "методист управління" (до речі Ви не вказуєте якого управління) не працював в установі виконання покарань і відповідно не міг забрати години Веселовського В.Б. Його години зменшувались через зменшення кількості класів в установах.
Про "неочікувану" перевірку теж дуже смішно. Мабуть, цією перевіркою був я. Навіть назву точну дату 17 грудня 2010 року. Ви пишите, що я "оманним" шляхом взяв підпис Веселовського В.Б. під чистим листком, а потім написав аналіз уроку. Справа в тому, крім підписа в Журналі внутрішкільного контролю стоїть "ОЗНАКОМЛЕН" і підпис Веселовського В.Б. З чим він "ОЗНАКАМЛЕВАЛСЯ"? З чистим листком чи аналізом уроку ?(я Вам теж Журнал показував).
Трудовий колектив ніколи не підтримував Веселовського В.Б. (про що свідчать протоколи засідання профспілкогового комітету та протокол загальних зборів). Веселовський В.Б. є надзвичайно конфліктною людиною.
Про "акредитацію" Веселоського В.Б. Він її не міг отримати, бо вчителі проходять атестацію. Чудова характеристика Валерія Борисовича дійсно існує. Але справа в тому, що рішення приймається більшістю атестаційної комісії. Навіть якщо ця більшість в один голос.
Переходимо до другого розділу Вашої статті. Справа в тому, що Веселовський В.Б. регулярно попереджався контролерами установами виконання покарань про недопустимість порушення режиму утримання. Веселовський В.Б. регулярно намагався пронести на територію установи їжу, солодощі, що є неприпустимим.
Дійсно, за 40 років існування школи в установах виконання покарань, це перший випадок, коли вчитель грубо порушує режим. Тому не "за 45 гривень приписали статтю", а за регулярне порушення режиму установи виконання покарань.
Третій розділ присвячений "утискам" Веселовського В.Б., як вчителя історії. Я з Веселовським В.Б. - колеги. Ми обидва вчителі самої патріотичної дисципліни - історії. Замість історії України, Веселовський В.Б. розказував учням про "сексуальную революцию", про "дистанцию между физиологической зрелостью и социальными рамками дающими право на сексуальную жизнь", про "переоценку отношений к однополому сексу" і т.д. Специфіка установи покарань в тому, що на уроках присутні офіцери установи. Саме вони звернули увагу адміністрації школи на дивне викладання предмету вчителем Веселовським В.Б.
Замість аналізу цієї сторони діяльності вчителя Веселовського В.Б., Ви розказуєте шпигунську історію про запис начебто мого голосу на диктофон. Нагадаю, що ця історія начебто відбулась 28 квітня 2012 року.(Ви забули написати рік). Якщо школа відпрацьовувала за якесь свято 28 квітня 2012 року, то треба назвати це свято, перевірити наказ по управлінню освіти. Але запевняю Вас, це був вихідний день. Яким чином, і з чиєю допомогою Веселовський В.Б. зробив цю підробку не буду коментувати. Я пропонував йому звернутись до суду, але він чомусь відмовився.
В четвертому розділі Вашої статті, Ви описуєте суд за позовом Веселовського В.Б. до установи виконання покарань №8 за захистом честі, достоїнства і т.д. Я не був на цьому суді, але як і слід було чекати, суддя теж не зрозумів Веселовського В.Б. Оперативна інформація про те, що Веселовський В.Б. розказував на уроці історії "як правильно вдягати презерватив" Вам здається незначним порушенням. Дійсно він же не проводив практичних заннять, хоча, мабуть, мріяв.
В кінці статті, Ви приводите мої слова про Веселовського В.Б. Ми з Вами спілкувались майже півтори години. Я показав Вам величезну кількість документів, а Ви з них вибрали саме незначне.
На жаль, Ви не робите ніяких висновків.
А потрібно було написати про те, що Веселовський В.Б. є громадянином Російської Федерації. Працює в україномовній школі, але не володіє українською мовою. Замість історії України розказує всілякі непристойності, та поширює сепаратиські ідеї.
Директор школи Поліщук І.В.
P.S. Шановна пані Світлано, адміністація школи, профспілковий комітет та трудовий колектив вечірньої загальноосвітної школи ІІ-ІІІ ступенів №2 м.Житомира запрошує Вас та редактора Вашої газети для обговорення Вашої статті. Дату цих зборів можемо визначити звязавшись за телефоном 098-562-99-60 (на відміну від Вас, я завжди відповідаю на телефонні дзвінки).