Забагато грошей буває?

Рекламувати й нахвалювати спектакль, в основі якого – твір ексцентричного Рея Куні, – абсолютно безглуздо. Якщо в афіші згадано ім’я англійського драматурга, в залі обов’язково аншлаг.

Поставити п’єсу на житомирській сцені взявся режисер та сміливий експериментатор Петро Авраменко. Його роботи мають найбільше прихильників у житомирських поціновувачів театральних дійств.

– Змусити людей плакати значно легше, ніж сміятися, – зізнається Петро Авраменко. – А добитися щирого сміху – ще важче. Мені здається, що особливо у складні часи, які переживає суспільство, людям найбільше потрібен позитив. Театр – прекрасний антидепресант.

«Смішні гроші» – це гостросюжетна комедія з усіма ознаками детективу, подружньої драми, з еротичними витівками та... великими грошима. Це іронічний та веселий погляд на людину з її слабкостями, надіями та відчайдушним бажаннями стати щасливою.

Гра акторів була неперевершена. Усього семеро артистів змогли створити достеменно англійський дух в українському місті та повністю заповнити ним сцену. Яскравий гумор чи не в кожній фразі глядачі підтримували щирим сміхом. Головна героїня Джейн (Марина Демб) уміло поєднала англійський жіночий шарм та українську екстравагантність. Її чоловік Генрі (Дмитро Зіневич) показав себе справжнім англійським клерком та по-українськи заповзятим чоловіком.

Жарти в п’єсі Куні написані так, що режисеру та акторам важливо утримувати певну рівновагу, адже один необережний рух – і виникає ризик скотитися до вульгарності. Та житомирській муздрамі зберегти рівновагу вдалося. На сцені панував лише тонкий англійський гумор.

Особливої уваги заслуговує сценографія. Усі представлені карикатури були створені широко відомим житомирським художником Василем Вознюком. Сцена витримана в англійському стилі, а мінімалістичні предмети та темні кольори додали загадковості подіям, що відбувалися. Радіо, яке «саме» себе вмикало в потрібний момент з правильною музикою, викликало бажання танцювати не тільки на сцені, але й у залі. Відео у вигляді коміксів – суто закордонна манера подачі «бекстейджу» історії, що розповідається.

Гроші чи повсякденність? Солодке життя чи сім’я та дружба? Ці питання неодноразово постають перед героями вистави. Глядачі спостерігають неперервні зміни настрою та поглядів акторів.

За сюжетом, валіза з неймовірною сумою грошей випадково потрапляє до головного героя Генрі та стає об’єктом мрій усіх без винятку відвідувачів квартири – і випадкових, і невипадкових. Ця ж валіза – джерело постійних неприємностей, які виникають у домі, як і продовження чарівних збігів у родині Перкінсів. Герої весь час переховуються, підміняють валізи, змінюють свої імена, видають себе за інших. Так продовжується до тих пір, поки вони самі вкрай не заплутуються у своїх фантазіях. На сцені відчувається скажений темпоритм і моментальна зміна настроїв. Спектакль постає перед глядачами як яскравий, веселий, динамічний та стрімкий вир подій, що розгортаються за один день життя головних героїв.

Публіка сміялася від душі та майже безперестанку. А це, без сумніву, і є найбільш об’єктивна оцінка спектаклю.