Як їм це вдалося і що вони для цього робили?

У Житомирському виборчому окрузі № 62 участь взяли 24 кандидати.

Спробуємо поміркувати, які кроки в кампанії того чи іншого кандидата були вдалими, а які ні (врахувавши результати виборів).

P.S. Шановні кандидати, ми опитали житомирян та провели цей аналіз не з метою вас образити, а виявити тенденцію та тренди проходження компанії «Виборів-2014 року» в Житомирі. Заздалегідь просимо вибачити, якщо чимось вас зачепили.

Борислав Розенблат (результат – 20,81%) – дуже дорого та занадто інтенсивно

Найдорожча кампанія серед усіх кандидатів: неймовірна присутність у ЗМІ, що є як плюсом, так і мінусом (на ТБ, радіо, в Інтернет-виданнях, у друкованих ЗМІ), величезна кількість білбордів та сітілайтів з бренд-буком провладної партії (що знову ж може оцінюватись як плюс, так і мінус, адже народ роздратований «викиданням» грошей).

Командна робота та підтримка від перших осіб міста та країни. Акцент на вагому допомогу армії – одне з головних посилань у виборчій кампанії (хоча це неоднозначно оцінено експертами). «Родзинка» кампанії – остаточне знесення «АТБ» (що також викликає неоднозначне ставлення у житомирян). Рейтингу додавали особисті якості та здобутки кандидата: будівництво сучасних будинків і допомога підприємцям, а також спілкування з колективами міста та дружні стосунки з більшістю в міській раді.

Надзвичайно сильна агітмережа. З виборцем має «три контакти».

Мінус: занадто інтенсивна набридлива поява як у ЗМІ, так і на візуальних вуличних носіях. Кампанія побудована на принципах колишньої успішної кампанії Геннадія Зубка, коли він був в опозиції, а Україна не знаходилась у стані неоголошеної війни.

Реагування на скандального опонента Юрія Бобра. «Притягування» за вуха підтримки «Народного фронту», який потім відхрестився.

Не розставленні в головах виборців всі крапки над «і»: чи був пан Розенблат членом команди Партії регіонів, чи ні. Не додавала і позитиву діяльність в партії СДПУ(о), лідером якої є проросійський Медведчук.

Як результат, перемога вартістю у кілька мільйонів гривень і зниження рейтингу партії, яка висунула кандидата.

Наталя Чиж (13,26%) – кампанія з Лідером та Перспективною партією

Наталя Чиж відома серед підприємців, але маловідома у публічному та громадському житті міста. До початку виборчої компанії про представницю «Самопомочі» мало хто знав. За короткий термін виборчої кампанії, поява у ЗМІ та на білбордах не підняла суттєво рейтинг бізнес-леді. Тим не менше високий рейтинг та довіра до партії мера Львова Андрія Садового дали дуже гарний, як для старту, результат.

Олександр Величко(11,92%) – цікаво, але не вистачило «родзинки»

Рано почали. Старт гарний. Незрозуміле закінчення. Крапки не вистачило. Газета, яка має увійти в історію виборів Житомирщини, як крок до креативу та відмови від стандартів. Багато ілюстрацій та інтерактиву. Цікавим і незабутнім для багатьох житомирян став кросворд «По-житомирськи».

З філологічної точки зору, зміна прямого порядку слів у головному гаслі як момент для підсилення думки та привернення уваги.

Акцент на зустрічах з виборцями, відсутність появи у ЗМІ.

До того ж, незрозумілою була співпраця з Демократичним Альянсом, союз якого відбувся в Києві, але не у нас в Житомирі. Спільна робота могла додати рейтингу. З використаним ресурсом, результат гарний.

Наталя Циганчук (7,33%) – присутність з лідером, багато поліграфії

Борди з Ляшком додали авторитету лідера. Багато візуалки, але недоцільне її розміщення в місцях, які не є місцями для агітації.

Фото серйозне, погляд також.

Позитивним фактором стали зустрічі кандидата з колективами, на які вона потрапляла достатньо вільно. Також у пані Наталі довіреною особою була дуже поважна людина – колишній керівник Департаменту охорони здоров’я Зіновій Парамонов.

В мінус зіграли, по-перше, зниження рейтингу та довіра до Радикальної партії (суб’єкт висування), а також риторика направлена на негатив та проти основних конкурентів Юрія Бобра та Бориса Розенблата. В час неоголошеної війни воювати – це викликало, мабуть, відсторонення.

Володимир Дебой(7,08%) – економно

Вдалою стала поява агітлистівок на інформаційних дошках біля під’їздів із переліком конкретних справ, ведення сторінки у Фейсбук. Зустрічі з виборцями, спілкування з виборцями через аудіоролики у ТРЦ «Глобал UA» (відвідуваність ТРЦ щодня 50 тис. житомирян).

Протягом свого мерства був присутній у ЗМІ, а це не могло не додати впізнаваності.

До мінусів можна віднести причетність до «Партії регіонів», представників якої намагалися не допустити до нового складу ВРУ. Крім того, у житомирян не було чіткого бачення, що колишній мер вплинув на розвиток та розквіт нашого міста. Рішучі та значущі кроки житомиряни не запам’ятали. До того ж, екс-мер не мав сталої більшості в міській раді через невміння домовлятися і йти на компроміси, можливо, тому авторитетні депутати ніде не агітували за екс-мера.

В останній тиждень щодо його кандидатури були моменти «чорного піару» (зокрема, що будівництво «АТБ» – «символ корупції імені Дебоя»), «анти рейтингу» додавали і скандали за часів мерства, часто непрозорі, які віднімали довіру.

Валерій Онопрієнко (6,22%) – дорого вартісна, оригінальна і продумана кампанія

Вдалою є поява агітаційних палаток для впізнаваності, інший бренд-бук, цікавий та зрозумілий сайт. Агітатори в палатках із особливими атрибутами будівельників для донесення думки, що Онопрієнко пов’язаний з будівництвом та силікатним заводом (що могло і зіграти в мінус).

Популяризація на місцевих Інтернет-ресурсах через банер також в плюс. Текстівка у власній газеті цікава. Фото якісні, позиціонування як хорошого сім’янина.

Цікавий підхід для отримання голосів від молоді – запрошення до кінотеатру, в запрошеннях зі зворотнього боку листівка виборчої кампанії Онопрієнка. Популяризацію українського кіно також можна оцінювати позитивно.

Тим не менше в мінус кандидату зіграла колишня діяльність у складі «Партії регіонів». Крім того, в деяких виборців прізвище Онопрієнка, пов’язане з неприємними спогадами.

Людмила Янушевич (5,04%) – трудолюбива кампанія, складні послання

Голова Богунської районної ради упродовж трьох років своєї діяльності була малопомітною в ЗМІ. Поява вже у період виборчої кампанії в ЗМІ та помірна кількість поліграфії додали рейтингу, але цього не вистачило. Рейтингу додали зустрічі з виборцями, які Людмила Янушевич проводила інтенсивно та багато.

Мінус: Людмилу Янушевич висунули на з’їзді ВО «Батьківщина», яка помітно втратила рейтинг серед українців.

Також була занадто складна риторика і текстівка у виступах для простого житомирянина.

Усі інші кандидати набрали менше 5% голосів житомирян. Ми коротко опишемо, що запам’яталося в піар-кампаніях деяких з них.

Ольга Пархомчук – яскраво, але замало

Вдалою є поява палаток із іменем та фотографією, акцент на впізнаваність та присутність у виборчій кампанії. Меседж про кандидата економічних наук – добре, додає ваги як для фахівця.

Текстівка у власній газеті – стандартна передвиборча програма як в інших кандидатів. Немає посилу на особливі якості політика. Стаття про «Чому ви йдете на вибори» грає в плюс, цікаві запитання, цікаві відповіді, можна вдома навіть за чашкою чаю почитати, якщо цікавлять діячі міста. Присутність авторитетних людей в газеті, які підтримують Ольгу Пархомчук, також додає популярності.

Більше популяризації не чути.

Мінус: «Фатальне» фото: незвична зачіска та макіяж як для серйозного політика.

Олександр Оніщук – використання власних закладів для розміщення агітматеріалів, дороговартісно

Бренд-бук – партії «зелених», але позитивно, бо червоно-білі та жовто-блакитні зайняті. Відрізняєтся від інших. Позитивним можна оцінити появу в ТРЦ «Глобал UA» близько десятка прінтів статур кандидата, які стоять поруч біля банера. Додають присутності та впізнаваності. Також в плюс зіграли аудіоролики, які транслювались в найбільшому ТРЦ Житомира.

В центрі міста, на Площі Перемоги, використання власного закладу для впізнаваності і популяризації. Розміщені сітілайти та розтяжка в центрі міста – плюс.

Меседж: «Заможна кожна людина – заможна ціла Україна». За посилом дуже правильно, від меншого до більшого. Людина відчуває себе не каплею в морі. Слово «ціла», можливо, як для сьогодення вжито актуально. Але на слух, не дуже звучить.

Фотографія швидше мінус, особливо на сітілайтах колір заглушений, складається не дуже позитивне враження.

«Житомирська міська організація роботодавців», яку очолює кандидат для багатьох житомирян маловідома і не додала особливої впізнавості. Для житомирян Олександр Оніщук –  нова постать. Слабке донесення до виборця, чому Оніщук потрібен в ВРУ.

Юрій Бобер – скандально, гучно

Поява у всіх ЗМІ, банерна реклама, бренд-бук відрізняється бордовим кольором від інших, патріотична стрічка. Скандальна кампанія, пов’язана з «розхитуванням» рейтингу провладного кандидата Борислава Розенблата.

Скандальне, навіть дещо кримінальне біографічне минуле, безрезультатна участь у фактично всіх виборчих кампаніях. Не додали позитиву і скандали в Держгірпромнагляді, в якому він є керівником.

Виборець після Майдану має запит на очищення, оновлення, а не суцільні скандали та порушення.

Дмитро Кропачов – «інакше»

Вдалим є патріотичний і сучасний дизайн. Меседж: «Змінити систему» відповідає запиту населення на проведення люстрації та бажанні змін, але занадто складний для сприйняття і нічого конкретного не обіцяючий. Відмова від палаток, пошук нових конструкцій – кубів є вдалим, виглядає сучасно, по-новому. Головне, аби нікому не заважало і не дратувало.

Фото кандидата: виглядає молодо і відповідає запиту – нові обличчя в Верховній раді України. Чомусь не дало бажаного ефекту.

Власна газета: позиціонування сім’янина і людини, яка працює, але не може якісно діяти в системі, яка повинна оновитися. Відповідає головному меседжу.

Слабке використання ЗМІ, не було білбордів та сітілайтів.

А також відсутність «родзинки» для виборця і недостатня поки ступінь ваги, впливовості і лідерства, а також слабка агітаційна мережа.

Андрій Федірко – відсутність кампанії як такої

Скандальний Андрій Федірко ще до початку виборів розвісив борди по місту, в яких закликав чиновників звітувати перед громадою за свої фінансові здобутки. У період же кампанії повна відсутність позицій Федірка як у ЗМІ, так і в публічному та громадському житті міста.

Кампанія була у загальному дешева та практично відсутня. Лише офіс по одній з центральних вулиць міста нагадував тим виборцям, які там їздили, що виявляється є ще один кандидат. Про пана Федірка згадали вже під кінець, коли один із житомирських сайтів написав про його ймовірну причетність щодо підкупу дітей, які розвішували незаконні листівки.

Олександр Коцюбко – «спорт понад усе»

Житомирський Жириновський(розхитування рейтингу Борислава Розенблата, жорстка критика усього, що відбувається в місті), який «хворіє» ситуацією і станом спорту в Житомирі. Свою передвиборчу кампанію приділив саме спортивній темі. Поява Коцюбка була в друкованій пресі, на телебаченні, а також в Інтернет-ЗМІ помірною. Також був випуск власної газети, тираж якої 20 тис. примірників. По Житомиру також їздили авто з гучномовцями з агітацію.

Акцент кандидат робив на зустрічі з колективами, яких проводив близько чотирьох щодня. Зустрічався з людьми в поліклініках, лікарнях, школах та вищих навчальних закладах міста.

Ці вибори вже завершилися, а ми вже починаємо готуватися до наступних - місцевих, які ймовірно можуть бути оголошені вже в березні 2015 року. Багато хто підозрює, що вони будуть ще гучнішими та ще скандальнішими.

Ірина Ярмоленко,

Центр Суспільних Комунцікацій