Як би виглядала Україна на думку активістів РПР, якби відбулася адміністративна реформа?

- Якщо уявити Україну в 2016 році, країну в якій відбулася адміністративна реформа? Що це змінило в житті звичайних громадян?

- Якщо відбудеться оптимістичний сценарій впровадження адміністративної  реформи, то це означатиме що в лютому 2016 року, в нас уже будуть органи місцевого самоврядування в нових адміністративно-територіальних одиницях, які можуть називатися або громади, або волості (це ще предмет дискусій). І майже вся влада на місцях належатиме цим громадам.

- Скільки населених пунктів буде об’єднано в одну громаду?

- Багато залежить від ініціативи знизу. От сільські голови зараз не хочуть об’єднуватися добровільно у громади по кілька сіл. Бояться втратити владу. Але їхня влада на селі і саме село залишаються! Об’єднання у громаду дає кільком селам одразу більше фінансових і організаційних можливостей. Скажімо, гуртом одного року полагодили дорогу на одне село, наступного на інше. І так в усьому. До того ж об’єднані громади завдяки реформі децентралізації отримають більші бюджети для своєї роботи. Важливо, щоб села не просто об`єднувалися, а об’єднувалися навколо того поселення, де є економічне життя – працюють підприємства. Тому людям зараз треба підштовхувати своїх сільських голів до якнайшвидшого об’єднання.

- А які повноваження залишаться у сільських голів?

- У кожному селі буде обиратися лише сільський голова чи староста. У нього буде свій обсяг повноважень: посвідчення довідок, організація видачі необхідних селянам документів і головне – сільський голова представлятиме інтереси мешканців цього села в органах місцевого самоврядування – в раді та її виконавчому комітеті громади. Ці органи відповідатимуть за все, що відбувається на території громади, наприклад, роботу дошкільних закладів і середніх шкіл. Це не означає, що вони будуть вирішувати, вчити математику чи українську мову. Вони будуть відповідати за те, щоб нормально працювала школа, яка буде виконувати закон про середню освіту і давати учням знання відповідно до затвердженої програми. А от вже де буде розташована школа, чи вона буде одна велика, чи їх буде кілька маленьких, чи до неї буде підвіз школярів, чи не буде підвозу школярів, це вже відповідальність місцевого самоврядування. Це вирішуватиметься на місці.

- Тобто, всі проблеми громадяни вирішуватимуть не в Києві чи обласному центрі, а в своїй громаді?

- Саме так. Наприклад, в кожній  такій громаді має бути Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) і там мають надаватися всі адміністративні послуги, яких потребують громадяни. Тобто, всі довідки, виписки з реєстрів, свідоцтва про народження, смерть, реєстрація підприємства, землі, нерухомості, а також видача паспортів внутрішніх і закордонних – все буде у кожній громаді в будинку під одним дахом. Такі зручності для громадян будуть у разі успішної реформи з децентралізації. Бо згідно чинного Закону «Про адміністративні послуги», подібні Центри вже повинні видавати громадянам всі документи. Але йде відомча боротьба, декілька державних органів не виконують законодавство і не хочуть передати видачу своїх документів у Центри надання адміністративних послуг.

- Які органи не виконують закон?

- Державна міграційна служба, яка продовжує видавати паспорти громадянам, а за законом мала передати все це в Центри надання адміністративних послуг. Є питання з Державною реєстраційною службою, яка реєструє створення юридичних осіб, право власності на нерухоме майно і теж не хоче віддати ці повноваження на місця у ЦНАПи. Але ми продовжуємо домагатися, щоб усі чиновники почали виконувати закон – всі послуги і документи для громадян мають бути під одним дахом у місцевому Центрі надання адміністративних послуг.

- Якщо ця реформа буде зроблена, всі ці послуги, виписки, довідки вони стануть дорожчими, і для держави і для громадянина, чи дешевшими?

- Це не пов’язано безпосередньо одне з другим. Предметом реформи децентралізації є перерозподіл повноважень від Києва на місця. Чи буде підвищення вартості адміністративних послуг, це вже залежить від іншого законодавства. Я можу сказати, що більшість наших адміністративних послуг не потребує сьогодні підвищення плати. Навпаки, на видачі тих же паспортів держава заробляє на громадянах, що неправильно. Адміністративні послуги – паспорти, довідки, виписки – держава повинна надавати на рівні собівартості. І якби такий підхід був закладений в наше законодавство, то багато послуг стали б для громадян дешевшими.

- А чому держава не повинна заробляти, скажімо, на видачі закордонних паспортів? Це така світова практика?

- Тому що адміністративні послуги – паспорти, довідки, свідоцтва – це не бізнес, це не те на чому держава повинна заробляти. Держава існує для обслуговування громадянина. Тому вона не повинна заробляти на обслуговуванні громадянина. Адміністративні послуги – це необхідний інструмент реалізації громадянами своїх прав. Наприклад, громадяни мають право на створення об’єднань громадян і для того, щоб воно функціонувало, треба зареєструвати, отримати свідоцтво, створити юридичну особу тощо. Щоб не було зловживань, законом встановлюється необхідність пройти певні адміністративні процедури. Оце і називається адміністративні послуги. Чим їх менше тим краще, тим вільніші громадяни в державі, і на цьому держава не повинна заробляти.