Ось уже і грошей за принципом «більше не буває» вклав, і спонсори облагодіяли, а голосів для посадки улюбленого тіла у крісло депутата Верховної Ради все ж не вистачило. Поразка наздогнала, навіть, за умови, що більшість комісій на дільницях вільно чи мимоволі працюють «на дядю». Думаєте, не буває? Дуже навіть буває. Причина - бажання впихнути виборцю «невпихуємоє».
Один зі «свіжих» прикладів - гучне фіаско на виборах у парламенту 2012 роки діючого тоді губернатора Житомирської області та послідовного прихильника правлячої партії регіоналів Сергія Рижука. Навіть, багатомільйонна бюджетна «турбота про рідний край» не допомогла.
У списку тих, хто програв на території Житомирської області під час парламентських виборів багато відомих і небідних персон. Давай згадаємо: тричі генпрокурор і депутат Ради шостого скликання Святослав Піскун, лідер партії «Собор» (пам'ятаєте ще таку партію?) І екс-губернатор Павло Жебрівський (обидва балотувалися до парламенту по округу з центром у Бердичеві).
У Малині з тріском провалилися співачка та кума Ющенка Оксана Білозір (не допомогла музична популярність) і ще один екс-губернатор Житомирської області Микола Рудченко.
Кількість «принців на білих конях», які намагаються в'їхати у владу з території Житомирської області збільшується з кожним днем. Мабуть, кількість місцевих переможців у категорії номінантів «вибори як найбільше розчарування року» після 26 жовтня помітно збільшиться, незважаючи на колосальні фінансові витрати.
Фахівці в області підрахунку чужих «виборчих гаманців», які називають себе політтехнологами, давно підрахували, скільки коштує гідно запропонувати свою кандидатуру виборцям. На виборах за змішаною системою в 2002 році округ обходився кандидату-мажоритарнику в $200-300 тис. На виборах у 2012 році вартість мандата у провінційному окрузі - $ 1-2 млн., у великому місті - в $2-3 млн., а у столиці і того більше - в $ 4-5 млн. За приблизними підрахунками, вибори подорожчали на мільйон...
Для порівняння: кампанія кандидата в Палату представників Конгресу США коштує $300-500 тис.
Ось ще підтвердження - вже від Комітету виборців України. Дані по 2012 році:
"Без одного мільйона доларів на округ навіть не варто заходити. І це тільки, якщо людина авторитетна та відома. Тоді виборча кампанія може обійтися у мільйон. Загалом вартість виборчої кампанії у мажоритарному окрузі коливатиметься десь у межах 3-5 мільйонів доларів. Для відомих в окрузі людей вона буде обходитися дешевше, а для так званих "парашутистів", які з'являються в округах тільки перед виборами - дорожче ".
Ось тепер зрозуміло, які перші питання варто поставити на зустрічі кандидата з виборцями, ще до того, як він встигне відкрити рот для проголошення першого пункту своєї передвиборчої програми. Якщо кандидат забариться, буде нести малозрозумілу словесну пургу або звинувачувати свій електорат у продажності опоненту - женіть куди подалі. Він нічого цінного з себе не представляє та працювати на благо округу не буде. Всі зусилля будуть покладені на повернення (відмивши, переуступку або відбирання) бабла, вкинуті невідомими спонсорами цього політичного діяча.
Отже, на які питання виборці повинні отримати чіткі відповіді від кандидата:
- По темі декларація про доходи за минулий рік. Скільки отримав?
- По темі декларації про витрати. Скільки витратив?
- По темі рухомого і нерухомого майна: скільки у наявності особисто у нього, а скільки записано на «дружину-тещу-брата-свата»?
- Хто за нього заплатив заставу при реєстрації як кандидата (це якщо самовисуванець, а розмір застави - 12 тисяч 180 гривень). Хто зі спонсорів партії не пошкодував мільйони, якщо кандидат балотується від політичної сили - 1 млн 217 тис. грн.
- Хто дає гроші на дитячі майданчики (як варіант - на "благодійну" допомогу малозабезпеченим), оскільки, скоріше за все, фокуси з роздачею «гречки» у різних формах і видах продовжуватимуться.
- Ви теж упевнені, що місця у прохідній частині списку продаються? Якщо «ваш» кандидат йде за списком партії, не полінуйтеся запитати, скільки коштувало місце.
- Уточніть у свого кандидата, скільки бордів і сітілайтів він розмістив у місті (районі), і скільки витратив на поліграфію - газети, листівки і т.п.
- Поцікавтеся, скільки грошей кандидат перерахував на допомогу фронту. А то деякі наші політикани-мільйонери пишаються, що відправляли СМС-ки (це по 5 гривень які).
Після відповідей на всі ці питання вам буде набагато легше вирішити, голосувати за нього чи ні. Доросла людина адже завжди може відрізнити правду від брехні, якщо тільки захоче. І щоб не опускалися руки після голосування, згадайте, що виборчий бюлетень може бути сильніше кулі, особливо під час війни.
Лариса Бекета
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер