Попрощатись з бійцем 13-го батальйону прийшли рідні, знайомі та бойові побратими.
«Я ще знаю його зі школи, з садочка. Він на рік старший за мене. Завжди займався спортом. На рік старший по строковій службі. Я прийшов, і він був мені як старший брат. Допомагав завжди словом, ділом. Він колектив біля себе згуртовував. Активний був дуже, часто бачились. Навіть ще до мобілізації я завжди був дуже гордий, що знав його. Він завжди був в армії, з армією себе пов’язав. Все життя. Він завжди мені казав: «Ще пару років і пенсія, займусь сім’єю, буду приділяти більше уваги». Нема людини. Людини, яка завжди була попереду. Навіть коли у нього був перелом ноги у Слов’янську, він не їхав додому на лікарняний, він сидів там і чекав, щоб зашили. Зажило – і їхати, бо хлопці там на передових», - розповідає сусід загиблого військовослужбовця Олексій Бродецький.
У померлого військовослужбовця залишилась дружина та восьмирічна донька.
За матеріалами Житомир.info
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер
Рабіндранат Тагор
Спочівай з миром, брат!