У Драмтеатрі попрощалися з народним артистом України

В останню путь народного артиста проводжали рідні та близькі, артисти ансамблю «Льонок», колеги з Житомира та інших міст України, друзі та соратники, шанувальники творчості, представники влади міста й області. Голова обласної ради Віталій Француз зазначив: «На превеликий жаль, ми втратили людину з великої літери, людину, яка своєю творчістю прославила не лише Житомирщину, а й Україну. Віднині він не буде поряд із нами, але й з іншого світу Іван Сльота дивитиметься на нас, як ми живемо, як підтримуємо, зберігаємо і розвиваємо його спадщину. Переконаний, що його дітище – ансамбль “Льонок” – ще довгі роки буде супутником найбільших обласних свят, під час яких ми неодмінно будемо згадувати славне ім’я Івана Михайловича».

Народився Іван Сльота у 1937 році в селі Яснозір’я (Черкаський район Черкаської обл). Працював на Черкаському машинобудівному заводі. Два роки заготовляв ліс в Архангельській області, щоб заробити гроші на давно омріяний баян. У 1956 р. повернувся додому і взявся організовувати художню самодіяльність у сусідньому селі Кумейки.

Армійську службу проходив в Одесі, де також не розлучався з музикою. Не дослуживши півроку, блискуче склав іспити в музичне училище до класу баяна. Потім вступив до Одеської консерваторії за тією самою спеціалізацією, а далі — за порадою Анатолія Авдієвського — перевівся на хорове відділення. Закінчив навчання 1970 року і приїхав у Житомир. Відтоді — незмінний керівник Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок».

Автор відомих у народі пісень, серед яких «А льон цвіте», «Не згорає зоря», «Ти мене замани», «Купавушка», «Батьківська хата», «Ой хотіла мене мати» та інші. Мелодія пісні «У поліськім краї» на вірші Г.Столярчука стала позивними Житомирського обласного радіо. Іван Сльота — автор багатьох поетичних збірок, член Національної спілки письменників України.

За повідомленням прес-служби Житомирської обласної ради.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.