Стіни Житомира прикрасив своїми малюнками одеський художник Максим Тіктак

Олег Климчук

На запрошення громадського діяча та директора центру культурного дозвілля Віталія Талька, до Житомира завітав одеський художник Максим Тіктак, щоб прикрасити стіни нашого міста та додати йому колоритності. Вийшло так, що до всього Максим ще і магічним чином пересікся з виставкою картин у рамках проекту «StanціяMisto».

Максим малює оптичні ілюзії у стилі геометричного мінімалізму. Ставить акцент на малюванні шрифтів та літер. Добре відомий в Одесі, мав як групові так і персональні виставки. Своїми картинами хоче довести, що немає меж для досконалості. У Житомирі намалював чотири роботи на стінах будинків по вул. Театральна та Велика Бердичівська, провів один майстер-клас.

Про секрети своєї творчості та успіху Максим Тітктак розповів та журналісту газети «20 хвилин».

«20»: На скільки мені відомо, ти працюєш із стінами Житомира вже не вперше. Як, взагалі, ти потрапив із сонячної Одеси до нас?

Відео дня

Це трапилося випадково. Простий телефонний дзвінок друга, який розповів, що тут у вас буде класний графіті фест. Все дуже просто. Записалися з організаторами, трохи переговорили і я був уже тут. Все пройшло дуже добре, чудові люди, відношення та просто атмосфера. А це головне.

«20»: Як давно ти працюєш у цьому напрямку, стріт-арт, скажімо так?

Я почав десь у 2003 році, з самих елементарних графіті та стікерів. Це були ті часи, коли не було інтернету, різних книжок та спеціалізованих журналів по стріт-арту. Ми розвивалися самі. Ми просто малювали і ще раз малювали.

«20»: Ти пам’ятаєш свій перший малюнок?

Так авжеж! Одного вечора вирішив піти, і, так би мовити, показати себе, свою творчість. Але натомість, я показав себе у відділку міліції за пошкодження держмайна. (сміється) Але я був молодий і все закінчилось добре. Однак цей вечір я запам’ятаю назавжди.

«20»: Ти досить відомий в Україні завдяки своїй творчості, а чи є твої роботи десь за кордоном?

У 2008 році я був у Москві. Там є моя робота. Саме там я зрозумів на скільки я ще «сирий», коли побачив на той левел (рівень), на ті роботи. Це було щось нове, щось інше, високого рівня. І це стало ще одним поштовхом для удосконалення себе.

«20»: У тебе досить цікава техніка виконання, є якийсь секрет?

Ахаха, насправді, все дуже і дуже примітивно. Малюю свої ескізи у звичайному Paint XP. Крапки, крапки, косі, криві так і виходить щось своє. А секрету немає, я просто, коли мені було нудно чи не міг заснути заходив у Paint і щось малював. З кожним разом знаходив для себе нові візерунки. Так все і закрутилося, від найпростіших фігур, до складних об’ємних конструкцій, які в принципі не можуть існувати у реальному житті.

«20»: Кому б ти хотів особливо подякувати, без кого тобі було б важко втілити свої задуми у життя?

Хочу дуже подякувати Віталію Тальку та Марії Сотській, а також усім співробітникам "Кавоманії". Ще хочу подякувати житомирським друзям за моральну підтримку. Окрема подяка житомирянам, які не приховували свого захвату від моєї творчості і дуже тепло реагували на процес розмальовування стін вашого міста.